«Менорат га-хасидут»

«Менорат га-хасидут» — схема, накреслена Ребе Раяцем, на якій зазначено імена провідників хасидського вчення з основними датами їхнього життя.
Малюнок менори
Креслення менори було виконано Ребе Раяцем у рік жалоби за його батьком, Ребе Рашабом. Цього року (5680) Ребе Раяц багато усамітнювався[1] і намалював цю «Менору».
Усередині гілок менори Ребе Раяц записав імена наших Ребе, провідників поколінь, роки, у які вони очолювали хасидський рух, а в чашечках менори — дати їхнього відходу з життя. На частині гілок менори записано також місце спочинку наших Ребе, провідників поколінь.
Гілки менори розташовані зсередини назовні, причому центральну гілку менори відведено Бааль-Шем-Тову, а після нього продовжується за порядком поколінь: внутрішня права гілка — Магід з Межиріча, внутрішня ліва гілка — Алтер Ребе, середня права гілка — Мітлер Ребе, середня ліва гілка — Ребе Цемах Цедек, зовнішня права гілка — Ребе Магараш, зовнішня ліва гілка — Ребе Рашаб.
Над менорою Ребе Раяц додав напис «За милостями Б-га Всевишнього», а під ним півколом: «На серце Ізраїлю хай світять сім світильників», а нижче прямим рядком: «І хай буде серце їхнє, дім їхній і спадок їхній у мирі з Б-гом постійно, усі дні».
В основі менори написано «Світильник Б-жий — душа людини», «Любов, почуття, знання, віра», а на широкій основі менори: «Гаває — земля і все, що наповнює її, бо Він на знанні заснував її».
Малюнок менори кілька разів виставлявся для широкої публіки на виставці в Любавицькій бібліотеці.
Додаткова література
- «Заняття хасидутом стосується самої моєї душі», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1843, с. 120
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Як розповідається в одному з його листів (том 14, лист 5056): «І ось, від першого дня, коли було взято вінець голови нашої, його святість, Б-жественне світло, хай буде пам'ять праведника і святого благословенна для життя у світі прийдешньому, хай перебуває душа його у вищих скарбницях, хай захистить нас його заслуга, я був як людина, уражена — хай урятує нас Милосердний — громом, не знав себе і не знаходив спокою, лише в молитві моїй 3 рази на день і перебуваючи замкненим у кімнаті моїй, не кажучи ні слова». І подібне в ще одному листі (том 13, лист 4637).