Ава
«Ава» у хасидуті — означає «воля»[1], як написано: «і не захотів відпустити їх[2]», «і не захотів Г-сподь, Б-г твій, слухати Білама[3]».
«Ава» і «ло ава»
«Ава» означає «воля», а «ло ава» — це воля без обґрунтування. І в цьому самому є два пояснення[4]: а. Воля, що вища за обґрунтування. б. Упертість — коли через свою пожадливість до справ світу він говорить і поводиться без обґрунтування, всупереч розуму.
«Ав» — від слова «ава»
Те, що батько дитини називається іменем «ав»[5], — тому що головна воля батька і його бажання — це його син. Тому Йонатан переклав вірш «аві йібахен»[6]: «аві» — від слова «воля», і так само пояснив[7] і Раші, і так само за Каббалою: оскільки вища воля вбрана в хохму (де-Ацилут), тому вона називається «аба»[8].
«Ава» — від слова «агава»
У кількох місцях пояснює Ребе Магараш[9], що вивченню Тори і виконанню заповідей слід передувати волі до Б-жественності. Бо лише якщо він пробудить свою волю до Б-жественності, тоді в цьому буде його насолода, і лише тоді його вивчення Тори і виконання заповідей буде в радості. І тому перш ніж Тора заповідає (у відривках «Шма»[10] — «Ве-гая ім шамоа»[11]) про вивчення і виконання, вона заповідає «Ве-агавта» — від слова «ава», пробудити волю і прагнення до Б-жественності.
Див. також
Примітки
- ^ Книга «Шореш єша» (пояснення кореневих основ слів, уперше надрукована в 5593 році (1832/1833)). Наведена в «Сефер га-хакіра» Цемах Цедека, с. 91.
- ^ Шмот 10, 27.
- ^ Дварім 23, 6.
- ^ «Ор га-Тора» Теце, с. 995.
- ^ Наприклад: «і як батько до сина благоволить» (Мішлей 3, 12).
- ^ Іов 34, 36.
- ^ Там само.
- ^ А хохма і біна називаються «аба» та «іма», і див. «Танія», розділ 3.
- ^ У «Торат Шмуель» 5639, ч. 2, с. 37; 337; 373; 393; 457; та в інших місцях.
- ^ Дварім, Ваетханан.
- ^ Дварім, Екев.