Перейти до вмісту

Сам сапожник

Матеріал з Хабадпедії

(Я) сам сапожник (у перекладі з російської Я сам сапожник — я сам швець) — це поширений вислів у хасидизмі Хабад, що слугує метафорою для критики підходу надмірної впевненості в собі або самовпевненої опори на себе. Вислів описує людину, яка відмовляється прийняти владу, слухатися настанов свого вчителя або відступити перед духовним авторитетом через почуття впевненості у своїх знаннях і у своєму розумінні. Використання вислову покликане підкреслити нестачу якості бітулю, що вважається основоположною цінністю в ученні хасидуту.

Притча та її значення

Притча

Як розповів Ребе від імені Ребе Раяца: «За часів погромів, нехай врятує нас Милосердний, був порядок, що після погрому євреї ходили серед неєвреїв, щоб викупити те, що ті награбували. Одного разу прийшов єврей до дому неєврея в селі, і побачив у нього сідур, і купив у нього. Потім побачив, що у володінні неєврея є пара тфілін, і коли неєврей зажадав за них велику суму, обурився на нього єврей і сказав йому: невже ти вимагаєш багато грошей за річ, яка перебуває в твоїх руках із грабунку, і ти зобов'язаний її повернути!

– Неєврей, у якого до „погрому“ не було жодної справи з євреєм, не знав, що це за річ (тфілін) у нього в руках; і знаючи, що це річ, зроблена зі шкіри, і від неї тягнуться довгі ремені, як – леавділь – взуття [1] , сказав: адже це зроблено зі шкіри, і я зробив це сам – „сам сапожник“!»[2].

І в іншому формулюванні: «Є історія про неєврея, до дому якого ввійшов єврей і побачив там... тфілін, і вирішив одразу купити їх у нього; коли він запитав неєврея – із хвилюванням – звідки вони в тебе? відповів йому неєврей – який не знав, чи має намір єврей купити їх, чи головний його намір з'ясувати, звідки він їх украв – „я сам сапожник“, тобто я сам швець і пошив їх сам!... Само собою зрозуміло, яке відношення має неєврей до виготовлення тфілін!»[3].

Сенс притчі

Ребе вивів з історії вказівку щодо бітулю, потрібного від хасида: «Є такі, хто думає, що немає потреби питати в Ребе про все. У нього є – стверджує він – „Шулхан арух“, і в нього є також мозок у голові[4], а отже, може він сам – слава Б-гу – з'ясувати будь-яке питання як слід, і не треба йому питати в Ребе»[5].

І подібно до цього: «Коли єврей установлює собі розпорядок у житті, без того щоб у нього був „господар“. І як висловлювався мій тесть, святіший Адмор у подібному випадку: „а навотне бегейме“, і коли я запитав його, що таке „навотне бегейме“, він відповів, що це тварина, у якої немає господаря, а отже, пасеться вона де хоче, спить коли хоче, дає молоко там, де хоче, а не там, де треба, і брикається не там, де слід . . коли немає господаря, тоді поведінка — як у тварини тощо»[6].

У зв'язку з постановою про міцні напої Ребе сказав про того, хто п'є понад постанову: «Ось він „сам сапожник“... і в його силах показати „кунц“, що бере чотири, п'ять, шість, сім і вісім [чарок], аж поки не перестає рахувати, бо він уже лежить під столом...»[7].

Вислів у сіхот Ребе

У сіхі, в якій Ребе пояснював необхідність учення хасидуту, що розкрилося в останніх поколіннях, притчею про ліки від хвороби типу „пухлина“, які не були відомі в минулому: «Коли хтось відмовиться користуватися цими ліками через два аргументи: (1) суть ліків — зміцнення і розширення існування тіла, а не руйнування і скасування. (2) оскільки покоління за поколіннями не користувалися цими ліками, він не бажає слухати нових лікарів та їхні нові ліки, кажучи, що він „сам сапожник“[8] — тобто він сам фахівець.

У поясненні щодо коментаря Раші, у якому в деяких виданнях було „виправлено“ порядок тлумачення: «І просто розумно, що Раші навмисно написав своє тлумачення не за порядком тексту, а друкар, який хотів показати, що він „талмід хахам“, „сам сапожник“... „виправив“ і перевернув порядок у коментарі Раші, щоб він відповідав порядку тексту[9].

У сіхі про вказівку провідника покоління приєднатися до шлухім Ребе і до танкістів Ребе навів аргумент тих, хто ухиляється від цього, стверджуючи: «Як можна „правен балебатишкайт“ (= на ідиші: узяти володіння) над усім поколінням і сказати, що поведінка покоління має бути такою й такою — він „сам сапожник“, і весь світ цілком створено для нього, знає він, як має поводитися все покоління![10]

Точність і глибина в історії

На фарбрейнгені святого Шабату тижневої глави «Берешит» 5742 Ребе уточнив і заглибився в деталі історії:

«Ця історія — не тільки заради дотепності – (як зрозуміло з того, що цю історію розповідають єврейським дітям, які навчаються в „хедерах“, і, здається, ця історія наводиться в одному з листів мого тестя, святішого Адмора) – але в ній прихована вказівка, і на додачу в неї є джерело в Торі:

Наводиться в мудреців, що сказане праотцем Аврагамом «ні нитки, ні ремінця від взуття» – натякає на заповідь халіци і заповідь тфілін. І тут видно зв'язок між тфілін і взуттям, яке робить „швець“ (як у згаданій історії). Також сказано в книгах каббали й хасидуту, що Матат шиє взуття і на кожному стібку здійснює вищі їхудім, подібно до їхудім, що здійснюються через заповідь тфілін. І це пов'язано також із тижневою главою «Берешит», у якій розповідається про „Ханоха“, і відомо, що коли „взяв його Всесильний“, Ханох став Мататом, і відтоді його суть – шити взуття і здійснювати вищі їхудім тощо. І навіть суть Матата – заступник за синів Ізраїлю [на додачу до ангела Міхаеля, правителя Ізраїлю], як сказано: «Матат пов'язує вінці своєму Творцеві з молитов Ізраїлю», тобто він здійснює все в цілому діло волі нагорі тощо. Але в цьому прихована вказівка в служінні людини своєму Творцеві – що й коли він швець, який шиє взуття в буквальному сенсі, він має знати, що кінцева мета цього – здійснювати вищі їхудім тощо. І як ми знаходимо, що одним із танаїв був рабі Йоханан га-Сандлар – а адже ніщо не виходить зі свого простого сенсу – що він займався шиттям взуття і разом із тим був танаєм тощо»[10].

Джерело історії

Ребе згадав, що джерело історії — у сіхот Ребе Раяца[11], який розповів її від імені хасида р. Бере-Вольфа"!"[2].

Зовнішні посилання

Сіхот Ребе на цю тему
Медіа

Примітки

  1. ^ [(Любавицький Ребе шліта сказав з усмішкою:) Неєврей не знав, але справді ми знаходимо в Гемарі схожість між ремінцем взуття і ременями тфілін: «У нагороду за те, що сказав праотець Аврагам „ні нитки, ні ремінця від взуття“, удостоїлися його сини двох заповідей: нитки тхелет і ременя тфілін» (Сота 17, а. І вказані там джерела.)]
  2. ^ 1 2 Сіха в четвер тижневої глави «Балак», 12 тамуза 5713 (25 червня 1953), «Торат Менахем», т. 9 (5713 рік — частина третя), с. 52, на сайті «Бібліотека Хабаду»
  3. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Шлах», Шабат мевархім тамуза, 5711 (липень–серпень 1951) «Торат Менахем» ч. 3, (рік 5711) с. 175], на сайті Бібліотеки Хабаду
  4. ^ На ідиші: «У нього хороша голова, нехай не зашкодить лихе око» (ідиш)...
  5. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Шлах», Шабат мевархім тамуза, 5711 (липень–серпень 1951), «Торат Менахем», рік 5711 – частина друга с. 175, на сайті Бібліотеки Хабаду
  6. ^ Сіха четверга тижневої глави «Балак», 12 тамуза 5713 (25 червня 1953) «Торат Менахем» том 9 (рік 5713 – частина третя) с. — 53 52, на сайті Бібліотеки Хабаду
  7. ^ Сіха понеділка тижневої глави «Балак», 12 тамуза, 5725 (12 липня 1965), «Торат Менахем» 44 (рік 5725 — частина четверта) с. 100, на сайті Бібліотеки Хабаду
  8. ^ Сіха неділі тижневої глави «Пінхас», 13 тамуза 5712 (6 липня 1952) — «Торат Менахем» частина 6 (рік 5712) с. 72- 74, на сайті Бібліотеки Хабаду
  9. ^ Сіха Шабату тижневої глави «Шлах», Шабат мевархім тамуза, 5728 (червень–липень 1968) — «Торат Менахем» 53 (рік 5728 — частина третя) с. 141 , на сайті Бібліотеки Хабаду
  10. ^ 1 2 Сіха тижневої глави «Берешит» 5742, «Торат Менахем — Гітваадуйот» 5742 том 1, с. 304, на сайті HebrewBooks.
  11. ^ «Сефер га-сіхот» 5698, (5696-5700), с. 264, на сайті «Оцар га-хохма», відкрито лише для зареєстрованих користувачів.

Повідомити про помилку на цій сторінці