Рафаель Кадір Цабан
| Рабі Рафаель Кадір Цабан | |
|---|---|
Рабин на Джербі та в Землі Ізраїлю | |
| Основна інформація | |
| Відомий як | Рав Цабан |
| Дата народження | 1 тевета 5670 (13 грудня 1909) |
| Місце народження | Джерба, Туніс |
| Дата смерті | 4 кислева 5755 (7 листопада 1994) |
| Місце смерті | Нетівот |
| Місце поховання | Нетівот[В] |
| Країна | Ізраїль, Французький протекторат Туніс, Туніс[В] |
| Місце діяльності | Джерба і Нетівот |
| Належність | Туніська громада |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Посада | рабин міста Нетівот, член Ради Головного рабинату, рабин міста Меденін, президент єшиви «Кісе рахамім», редактор журналу «Га-Ярех» та інше |
| Інші посади | Член Ради Головного рабинату |
| Учителі | Рабі Рахамім-Хай-Хвіта га-Коген |
| Праці | Див. далі |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Рафаель Кадір Цабан (1 тевета 5670 (13 грудня 1909) – 4 кислева 5755 (7 листопада 1994)) — рабин у місті на Джербі в Тунісі, а після репатріації до Землі Ізраїлю був рабином у місті Нетівот і членом Ради Головного рабинату. Протягом багатьох років обіймав різні рабинські посади й був редактором торанічного журналу «Га-Ярех». Народився 1 тевета 5670 року (13 грудня 1909) і помер 4 кислева 5755 року (7 листопада 1994).
Біографія
Рав Рафаель Кадір Цабан народився 1 тевета 5670 року (13 грудня 1909) у місті Джерба на півдні Тунісу. У юності вивчав Тору в рабинів Північної Африки, серед них: рабі Мкікец Шелі (автор «Мідрашо шель Шем») і його головний учитель — рабі Рахамім-Хай-Хвіта га-Коген (автор «Сімхат Коген»). Також він був другом юності рава Мацліаха Мазуза (автора «Іш мацліах»). У 5690 році (1929/1930), у двадцятирічному віці, він уже був даяном у рідному місті. Через два роки, у 5692 році (1931/1932), був призначений головою мтівти, а в 5699 році (1938/1939) став членом рабинського суду. У 5708 році (1947/1948) почав видавати торанічний щомісячник «Га-Ярех», у якому писали найбільші знавці Тори Тунісу. У 5711 році (1950/1951) був призначений рабином міста Меденін. Крім рабинських обов'язків, він був також офіційним представником громади перед державними установами на Джербі й очолював різні громадські установи Тори й доброчинності, такі як: єшива «Ор Тора», «Бікур холім», «Матан бе-сетер», «Ваад батей га-кнесет» та інші.
У 5717 році (1956/1957) репатріювався до Землі Ізраїлю і відтоді близько тридцяти восьми років був рабином міста Нетівот. Заснував торанічні заклади й поширював Тору в населених пунктах району. Дбав про торанічне виховання у своєму місті й ухвалив, разом із Баба Салі та іншими великими мужами Ізраїлю, постанову про те, щоб у місті Нетівот не проводилося спільне навчання. У 5732 році (1971/1972) був призначений президентом єшиви «Кісе рахамім», яка підготувала багатьох учнів до рабинського служіння. У 5733 році (1972/1973) був обраний членом Ради Головного рабинату.
Рав Цабан був старійшиною рабинів Тунісу й вважався найвищим торанічним авторитетом туніського єврейства в Ізраїлі. Він багато зробив для розвитку торанічних закладів туніської громади й діяв для видання книжок мудреців Тунісу попередніх поколінь. Рав Цабан був великим у Торі та в ухваленні галахічних рішень, як це відображено в його книжках і постановах, а також мав піднесені якості й приємну вдачу. В останній рік життя страждав від сильної слабкості через хвороби, що спіткали його, і 4 кислева 5755 року (7 листопада 1994) помер.
Зв'язки з Ребе
Рав Цабан глибоко шанував Ребе й підтримував заклади «Бейт Ісраель» у Нетівоті, очолювані равом Яшаром Адреї (зятем рабі Ісраеля Абухацири). Також він регулярно брав участь у хабадських заходах у Нетівоті: завершеннях вивчення Рамбама, фарбрейнгенах 19 кислева та інших, навіть у період, коли погано почувався.
Напередодні 11 нісана 5742 року (4 квітня 1982), вісімдесятого дня народження Ребе, рав Цабан надіслав свої слова Тори, щоб їх надрукували в книжці «Шаар га-даром», присвяченій Ребе. У передмові до слів Тори рав Цабан благословляє Ребе й пише: «Благословляю благословенням простої людини на честь славетного Адмора з Любавичів, шліта. Хай буде воля, щоб він продовжив дні свого царювання в здоров'ї та спокої. За його днів і за наших днів спасеться Юдея, і Ізраїль житиме в безпеці, і прийде до Сіону визволитель, амінь».
27 швата 5748 року (15 лютого 1988) було проведено зібрання Гакгель разом із рабинами Хабаду в Землі Ізраїлю. Це було також у дні «шиви» Ребе після відходу з життя його дружини Хаї-Мушки Шнеєрсон. Рав Цабан написав листа зібранню, у якому він також втішає Ребе: «І так чинить наш учитель, святий славетний Адмор, наш учитель Менахем-Мендл Шнеєрсон, шліта, з Любавичів, який притягує маси Ізраїлю до Тори, до трепету перед Небесами й до святості, і діяльність його простягається по всьому світу, включно з найвіддаленішими куточками, а також за залізну завісу, де приводять душі до Тори й вдихають у них дух знання й трепету перед Всевишнім. І хай буде відокремлено від живих: його дружина, праведна ребецн, хай буде пам'ять праведниці благословенна, яка допомагала йому в усьому цьому, безсумнівно удостоїться піднесення НАРАН разом із праведницями й благочестивими жінками у Вищому Ган Едені, доки Шхіна не підніметься з праху, і пробудяться й возрадіють ті, що спочивають у праху, і ганьбу Свого народу Він усуне з лиця землі, бо уста Всевишнього прорекли це, і хай буде воля, щоб Всевишній продовжив дні нашого святого вчителя, шліта, у благі, і щоб він удостоївся приходу нашого праведного Мошіаха незабаром».
У 5752 році (1991/1992) рав Цабан зустрівся з равом Шалом-Дов-Бером Вольпо і равом Яаковом Сінгаві, і вони представили йому постанову про те, що Ребе — Мелех га-Мошіах відповідно до ознак, указаних Рамбамом. Побачивши це, рав Цабан заговорив про велич Ребе і про те, що саме він підходить на роль визволителя, і тремтячими руками підписав постанову.
Коли раву Цабану розповіли, що Ребе погано почувається, рав Цабан молився про його одужання.
Його книги
- «Магід дворав ле-Яаков» — на Пасхальну Гагаду й закони свята Песах. Вийшла друком на Джербі, 5706.
- «Зера Яаков» (3 частини) — частина 1 на Шас, а частина 2 містить галахічні нові тлумачення на «Шулхан арух». Обидві частини вийшли друком у 5716[1] році. У 5739 році (1978/1979) вийшла друком частина 3.
- «Нефеш хая» — звичаї та закони за «Шулхан арухом». Вийшла друком у 5744 році (1983/1984).
- «Шеярей га-нефеш» — доповнення до його книжки «Нефеш хая». Вийшла друком у 5754 році (1993/1994).
Додаткова література
- Шалом-Дов-Бер Вольпо, «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 4, сторінки 112-108.
Примітки
- ^ У передмові до другої частини він пише, що написав книжку у віці з чотирнадцяти до дев'ятнадцяти років.
Код особи: № 8111745300