Мордехай Пірон
| Мордехай Пірон | |
|---|---|
![]() Другий головний рабин ЦАХАЛу | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 27 кислева 5682 (28 грудня 1921) |
| Дата смерті | 28 іяра 5774 (28 травня 2014) |
| Країна | Ізраїль, Швейцарія |
| Місце проживання | Єрусалим, Цюрих |
| Рід діяльності | рабин, військовий рабин, письменник |
| Освіта | школа «Мікве-Ісраель», єшива Кфар-га-Рое, єшива «Ломжа» в Петах-Тікві, єшива «Мерказ га-Рав», Єврейський університет в Єрусалимі |
| Посада | головний військовий рабин ЦАХАЛу, радник у справах діаспори при міністрі закордонних справ Шимоні Пересі, рабин Цюриха, голова Інституту Сапір |
| Сім'я | |
| Батько | Яаков Фіск |
| Мати | Ірена Фіск |
| Дружина | Агува, дочка Моше-Лейба Граді |
| Нагороди | |
| «Почесний громадянин Єрусалима» (5773) | |
Рав Мордехай Пірон (27 кислева 5682 (28 грудня 1921) – 28 іяра 5774 (28 травня 2014)) — другий головний рабин ЦАХАЛу, а після відходу з армії служив рабином у Цюриху у Швейцарії протягом тринадцяти років.
קורות חיים
Народився Мордехаєм Фіском 27 кислева 5682 (28 грудня 1921) у Відні в Австрії, єдиним сином у батька Яакова і матері Ірени Фіск.
Ще підлітком шкільного віку, унаслідок аншлюсу (приєднання Австрії до нацистської Німеччини), приєднався до сіоністських молодіжних рухів і репатріювався до Землі Ізраїлю в 5699 році (1938/1939).
Вчився в школі «Мікве-Ісраель», в єшиві Кфар-га-Рое і в єшиві «Ломжа» в Петах-Тікві, звідти продовжив у єшиві «Мерказ га-Рав» і вчився в ній близько десяти років, протягом яких отримав сміху на рабинство, а потім перейшов учитися до Єврейського університету в Єрусалимі.
Посеред навчання, у 5706 році (1945/1946), одружився зі своєю дружиною пані Агувою, донькою Моше-Лейба Граді[1].
З проголошенням створення Держави Ізраїль воював у лавах «Хагани», а потім вступив до ЦАХАЛу і був призначений відповідальним за релігійний спосіб життя в ГАДНА і в НАХАЛі. У 5731 році (1970/1971) був підвищений до звання полковника і призначений заступником головного військового рабина, рава Шломо Горена, вважався його правою рукою, і саме він фактично провів хупу Ханоха Лангера за скандальною ухвалою про брата і сестру, а коли рав Горен звільнився з ЦАХАЛу, був призначений зайняти його місце і став другим головним військовим рабином ЦАХАЛу і був підвищений до звання бригадного генерала.
Під час Війни Судного дня, коли він служив головним рабином, керував інтенсивною роботою рабинату з поводження з численними загиблими і створив особливий рабинський суд для звільнення агунот, у складі якого засідав поряд із Рішон ле-Ціоном равом Овадьєю Йосефом і своїм заступником равом Гадом Навоном, а в 5734 році (1973/1974) був підвищений до звання генерал-майора, і протягом шести років, коли він обіймав цю посаду, був серед засновників Коледжу національної безпеки. Загалом служив на різних посадах у військовому рабинаті протягом 34 років і був одним із тих, хто сформував шлях і образ рабинату.
Після звільнення з ЦАХАЛу в 5738 році (1977/1978) служив радником у справах діаспори при міністрі закордонних справ Шимоні Пересі, а потім служив рабином у Цюриху протягом тринадцяти років, до 5752 року (1991/1992).
Після завершення своєї рабинської служби у Швейцарії повернувся жити до Єрусалима і присвятив свій час написанню книжок і читанню лекцій, був головою Інституту Сапір, а в 5773 році (2012/2013) йому було присвоєно звання «Почесний громадянин Єрусалима».
Помер у віці 93 років 28 іяра 5774 (28 травня 2014)[2].
Його зв'язки з Ребе та хасидами Хабаду
Рав Пірон удостоївся багатьох годин особистих бесід із Ребе, які розподілилися на п'ять єхідуйот у різний час[3], і, за особистим свідченням рава Пірона, бесіди мали особистий і близький характер, коли Ребе відверто говорив із ним про багато тем, що перебувають у центрі суспільного інтересу, і висловлював свою думку рішуче й відкрито.
Ще до того, як він був призначений головним рабином, протягом 60-х років, він був направлений начальником Генштабу Іцхаком Рабіном у лекційне турне за кордоном, і за ініціативою ізраїльського консула в Нью-Йорку приєднався до нього на фарбрейнген 19 кислева в присутності Ребе, на якому його посадили в рядах позаду Ребе, а між сіхот його викликали підійти до Ребе, і Ребе налив йому чарку лехаїм і благословив його: «Я бажаю тобі, щоб усіх своїх бажань, яких ти хочеш досягти, з допомогою Всевишнього ти зумів досягти».
Ця зустріч стала точкою зв'язку, що дедалі поглиблювався протягом років.
У 5733 році (1972/1973), за два місяці до того, як вибухнула Війна Судного дня, Ребе розмовляв із ним про небезпеки, які можуть вибухнути, але через велику безтурботність усіх членів форуму Генштабу він не усвідомив практичного сенсу сказаного.
Після того як вибухнула війна, він перебував у прямому зв'язку із секретаріатом Ребе і отримував слова підбадьорення, які зміцнювали його в роботі і, за його свідченням, дозволили йому продовжувати працювати, попри великі труднощі.
У межах своєї посади головного рабина він дав рішучу вказівку всім базам і опорним пунктам дозволити вільний вхід хасидам Хабаду.
Після закінчення війни він поїхав знову зустрітися з Ребе і порадитися з ним щодо розв'язання проблеми численних агунот, залишених війною.
На більшості єхідуйот, яких він удостоївся, він наполягав на тому, щоб стояти в присутності Ребе як акт вираження пошани й поваги, і весь єхідут, що тривав значні проміжки часу, проходив цілком стоячи.
За свідченням самого рава Пірона, бесіди з Ребе справили величезний вплив як на нього самого, так і через нього на всі високопоставлені постаті в ЦАХАЛі, які чули з його вуст послання Ребе, і багато що в ЦАХАЛі змінилося внаслідок прохань і слів Ребе в цих бесідах. Так, наприклад, на прохання Ребе, незадовго до оголошення мівцо «Мезуза», рав Пірон розпорядився перевірити всі мезузи в ЦАХАЛі і придбати десятки тисяч нових мезуз, щоб прикріпити їх у всіх місцях, де бракувало мезузи.
Рав Пірон підтримував близький зв'язок із хасидами Хабаду, гостював у шлухім Ребе у своїх поїздках по всьому світу, брав участь у зібраннях і мітингах, що проводилися хасидами Хабаду, і публічно висловлював своє велике захоплення Ребе.
Його книги
- «Розділи роздумів і думки» — 1. «Унікальність народу Ізраїлю», видавництво «Маарахот», 5737. 2. «Цінності в юдаїзмі», Міністерство оборони — Видавництво, 5740.
- «Шляхами агадот мудреців — дослідження у вченні давніх», видавництво «Дон», 5730.
- «У брамах агади — шляхи і цінності в мідрашах мудреців», видавництво «Дон», 5734.
- «Шляхи в науці юдаїзму — розділи думки, дослідження і пам'яті», Міністерство оборони — Видавництво, 5762.
Зовнішні посилання
- 40 років Війні Судного дня: розповідає головний рабин ЦАХАЛу
- За що борються, у листку «Га-сіпур шелі» медіакомпанії jem, тижнева глава «Бемідбар» 5778 випуск 153
- Радіо «Коль бе-Рама»: рав Пірон у дивовижній історії про Ребе на найбільшому у світі фарбрейнгені 3 тамуза


- Адвокат вдів і сиріт війни, який отримував підбадьорення Ребе протягом усього свого військового керівництва
(англійською)
Примітки
- ^ Померла в 5761 році (2000/2001).
- ^ Помер колишній головний рабин ЦАХАЛу рав Мордехай Пірон, мир праху його
- ^ Так, наприклад, перший єхідут, якого він удостоївся, тривав близько чотирьох годин поспіль.
Код особи: № 6144735300
