Меїр-Єгуда Гец
Цю статтю необхідно доповнити
| ||
| Цю статтю необхідно доповнити | |
| Меїр-Єгуда Гец | |
|---|---|
![]() Рабин Стіни Плачу | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 15 ава 5684 (15 серпня 1924) |
| Дата смерті | 23 елула 5755 (18 вересня 1995) |
| Місце поховання | Оливкова гора |
| Країна | Ізраїль, Французький протекторат Туніс[В] |
| Місце проживання | Туніс, Керем-Бен-Зімра, Єрусалим |
| Рід діяльності | рабин[В] |
| Освіта | єшива «Кісе рахамім» |
| Посада | районний рабин на північному заході Тунісу, рабин мошаву Керем-Бен-Зімра, рабин Стіни Плачу і святих місць, голова єшиви каббалістів «Бейт-Ель» |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Рав Меїр-Єгуда Гец (15 ава 5684 (15 серпня 1924) — 23 елула 5755 (18 вересня 1995)) був рабином Стіни Плачу і святих місць та головою єшиви кабалістів «Бейт-Ель».
Біографія
Народився 15 ава 5684 (15 серпня 1924) у Тунісі. Під час Другої світової війни навчався в єшиві «Кісе рахамім» і здобув сміху на рабинство. У вісімнадцять років служив районним рабином на північному заході Тунісу.
У 5709 році (1948/1949) репатріювався до Землі Ізраїлю й оселився в мошаві Керем-Бен-Зімра, де служив рабином. У 5728 році (1967/1968) переїхав жити до Єрусалима і був призначений Головним рабинатом Ізраїлю рабином Стіни Плачу і святих місць у Єрусалимі. У 5752 році (1991/1992) його посаду було розширено до рабина святих місць у Землі Ізраїлю.
У 5733 році (1972/1973) наново заснував єшиву кабалістів «Бейт-Ель» і очолював її.
23 елула 5755 (18 вересня 1995) рав Гец помер і був похований на Оливковій горі в Єрусалимі.
Зв'язки з Ребе

12 тамуза 5736 (10 липня 1976) рав Гец дозволив транслювати в прямому ефірі фарбрейнген Ребе на площу біля Стіни Плачу. Трансляція викликала великий гнів у колах міснагдім. Унаслідок цього Ребе надіслав раву Гецу особливого листа, у якому підбадьорив його і благословив, щоб він досягав успіху на своїй посаді без перешкод і затримок. Згодом рав Гец зробив трансляцію офіційнішою, і вона передавалася всередині внутрішньої зали Стіни Плачу.
Рав Гец суворо стежив за тим, щоб радитися з Ребе щодо багатьох питань, які виникали у зв'язку із Західною стіною.
Одного разу рав Гец висунув пропозицію, яку було подано йому, — покрити камені Стіни Плачу речовиною, що запобігає проникненню води. Ребе цілковито відкинув цю ідею, і пропозицію було знято з порядку денного.
Двічі, у 5736 році (1975/1976) і в 5741 році (1980/1981), рав Гец питав Ребе про археологічні розкопки на Храмовій горі, але Ребе відповів йому, що копати на горі заборонено в жодному разі.
У 5740 році (1979/1980) Ребе передав раву Гецу три долари через посланця[потрібне джерело].
Рав Ельазар Кеніг розповів, що в 5749 році (1988/1989) до нього підійшов рав Гец і сказав йому поширити серед анаш, що він радий, що нині здійснюється написане наприкінці трактату «Сота»: «І істина буде відсутня».
Після відкриття тунелів Стіни Плачу рав Гец надіслав їхні ключі Ребе.
Додаткова література
- Рабин Західної стіни, «Бейт Мошіах», випуск 56, сторінка 41 і далі.
- Ребе застерігає від спроб копати під Храмовою горою, «Бейт Мошіах», випуск 306, сторінка 22 і далі.
- Ребе біля Західної стіни, тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1869, сторінка 22 і далі.
- Рабин Стіни Плачу – автор Сімха Раз, видавництво «Коль мевасер», Єрусалим 5763. (У книзі наводиться, серед іншого, матеріал про зв'язки рава Геца з Ребе).
- Бачити чудеса біля Стіни Плачу, інтерв'ю «Кфар-Хабаду», випуск 447, сторінка 12 і далі.
| Попередній: Рав Йосеф-Моше Шехтер |
Рабин Стіни Плачу | Наступний: Рав Шмуель-Бен-Ціон Рабінович |
Код особи: № 6140252000
