Перейти до вмісту

Йосеф-Шломо Каганеман

Матеріал з Хабадпедії
Рав Йосеф-Шломо Каганеман
Основна інформація
Відомий якРав із Понєвежа
Дата народження5646
Місце народженняКуль, Литва
Дата смерті20 елула 5729 (3 вересня 1969)
Місце проживанняПонєвеж, Бней-Брак
НалежністьЛитвак
Рід діяльностіГолова єшиви «Понєвеж»
ОсвітаЄшива Тельз, єшива Радунь, Новогрудок
Посадарабин містечка Поневеж, голова єшиви «Поневеж»
Інші посадиРабин містечка Понєвеж, один із лідерів литовської громадськості
УчителіРав Еліезер Гордон, Хафец Хаїм, рав Шимон-Єгуда Шкоп

Гаон рав Йосеф-Шломо Каганеман (відомий під прізвиськом рав із Понєвежа; 5646 — 20 елула 5729 (3 вересня 1969)) був рабином містечка Понєвеж і головою єшиви «Понєвеж» та одним із лідерів литовської громадськості після років Голокосту.

Біографія

Справа наліво: рав Яаков Ланда, рав Шмуель Вознер і рав із Понєвежа
Справа: р. Еліягу-Хаїм Карлебах (наречений), Рашаз Шнеєрсон, Рашаг, гаон рав Йосеф-Шломо Каганеман, Ребе, гаон рав Еліезер Сільвер

Народився в місті Куль, що в Литві. Навчався в єшиві Тельз у гаона рава Еліезера Гордона та гаона рава Шимона-Єгуди Шкопа. Потім навчався рік у Новогрудку й 3 роки в єшиві Радунь у Хафец Хаїма і в рава Нафталі Трупа, автора «Хідушей га-Гранат».

Був рабином містечка Понєвеж у Литві, де познайомився з книгою «Танія» через рава Шмуеля-Цві-Гірша Лісона — хабадського машпіа в містечку.

У 5700 році (1939/1940) утік із Радянського Союзу до Землі Ізраїлю. У 5705 році (1944/1945) заснував відому єшиву «Понєвеж» на пагорбі єшиви в Бней-Браку.

Хоча він був литовським рабином, він приймав до своєї єшиви багатьох хасидських юнаків і навіть заохочував їх. У його єшиві щоночі проти п'ятниці відбувалися хасидські гуртки.

У місяці елул 5709 відвідав Ребе Раяца. Ребе Раяц написав йому після цього лист подяки за візит і благословення в його поїздці до Святої Землі[1].

У листі від 5719 року (1958/1959) Ребе відзначає його дружні зв'язки з Хабадом ще до війни та його мудрість[2].

Рав Єрахміель Альперович розповів, що в перші роки його виховної роботи, після його одруження, його зустрів рав Каганеман і зазначив, що чув про нього багато доброго щодо виховання, і оскільки в нього в єшиві є група репатріантів із Тунісу, він хоче, щоб р. Єрахміель узяв на себе виховну відповідальність за них і був їхнім наставником. У цій групі були важкі діти, які навіть били свого наставника. До того в р. Єрахміеля був досвід лише навчання з маленькими дітьми, а тут ішлося про доволі міцних підлітків років сімнадцяти й старших. Попри це р. Єрахміель погодився взяти на себе це завдання на випробувальний термін. Він почав вивчати з ними книгу «Танія» і пояснив їм про душу, що вдягається в тіло людини, і її сили, про Б-жественну душу й тваринну душу та про постійну війну між ними. Вони були захоплені матеріалом і за два тижні пережили значну зміну на краще. Одного ранку рав Каганеман зустрів р. Єрахміеля і сказав йому: «Єрахміелю, що я чув?». Р. Єрахміель злякався. І тоді той продовжив: «Я чув, що ти вивчаєш „Танію“». Коли р. Єрахміель це почув, він був певен, що його звільняють. Він спробував захиститися: «А що такого? Адже вони змінили свою природу й почали поводитися добре. Перестали бити одне одного й почали молитися та вчитися». Рав Каганеман подивився на нього з усмішкою і сказав: «Це добре, це добре»! І сказав це двічі їдишем. Він розповів, що в керівництві помітили значну зміну, яка сталася з учнями, і почали з'ясовувати, звідки вона походить. Одна з кухарок відкрила їм, що чула від дітей, що рав Альперович вивчає з ними «Танію»[3].

У нього був теплий зв'язок із хасидом рабі Залманом-Лейбом Астуліним. Рабі Йосеф-Шломо любив розмовляти з ним про слова Тори. Час від часу рав Каганеман посилав таксі, щоб привезти його до свого кабінету, де вони розмовляли кілька годин про слова Тори, а коли закінчували, він дбав про те, щоб повернути його додому. Згодом зустріч стала регулярною: раз на тиждень вони зустрічалися для пілпулю в навчанні.

Окрім шакла ве-тарія в сугіях Шасу, рав р. Залман-Лейб також переказував йому свої історії та перлини з тижневих розділів Тори, і рав Каганеман дуже любив це слухати. Одного разу, коли той сказав йому певне тлумачення Хіди[4], він так зрадів його словам, що встав і поцілував його в голову[5].

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ «Ігрот кодеш» — Ребе Раяц, с. (272).
  2. ^ Лист від швата 5713 (січень–лютий 1953)
  3. ^ «Бейт Мошіах», випуск 765, с. 16.
  4. ^ На вірш «І Г-сподь сказав: чи приховаю Я від Аврагама» наведено в новій книжці, у частині тлумачень.
  5. ^ Зі слів його сина, рабі Давида Астуліна
Йосеф-Шломо Каганеман згадується ще в 13 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5295431301

Повідомити про помилку на цій сторінці