Перейти до вмісту

Еліягу Абухацира

Матеріал з Хабадпедії
Еліягу Абухацира
Основна інформація
Дата народження5692 (1932)
Місце народженняЕрфуд
Дата смерті5 елула 5784 (2024)
Місце похованнякладовище в Ашдоді
КраїнаІзраїль[В]
Місце проживанняЕрфуд, Рамла, Ашдод
Місце діяльностіЕрфуд, Ноф-га-Галіль, Ашдод
Рід діяльностірабин[В]
Посадасефардський рабин Ноф-га-Галіля, голова громади «Мішкенот Шмуель» в Ашдоді, учитель в єшиві Хабаду в Ерфуді, викладач місцевої талмуд-тори в Ерфуді
УчителіБаба Салі, рабі Меїр Абухацира та інші
Сім'я
Батькорабі Шмуель Абухацира

Адмор рабі Еліягу Абухацира (5692, 1932 — 5 елула 5784, 2024) був найстаршим із рабинів родини Абухацира і сефардським рабином міста Ноф-га-Галіль.

קורות חיים

Народився в Ерфуді в Марокко у 5692 році (1931/1932) у рабі Шмуеля Абухацири, онука рабі Яакова Абухацири, «Абір Яакова». У юності був призначений рабі Меїром Абухацирою викладати в місцевій талмуд-торі, отримав сміху як шойхет-бодек від Баба Салі і його сина рабі Меїра.

На початку 5720-х років репатріювався до Святої Землі і оселився в Рамлі. Отримав сміху на рабинство від рабинів міста Тверія, від рабинського суду в Тель-Авіві і від головних рабинів Ізраїлю, рава Іцхака Нісіма та Іссера-Єгуди Унтермана.

У 5732 році (1971/1972) був призначений сефардським рабином міста Ноф-га-Галіль[1].

Після виходу на пенсію переїхав до Ашдода й очолив громаду «Мішкенот Шмуель», названу на честь його батька.

В останні роки життя вважався найстаршим із рабинів родини Абухацира і був духовним керівником родини.

Помер 5 елула 5784 (8 вересня 2024) у віці 92 років.

Був похований на кладовищі в Ашдоді на ділянці, яку купив ще за життя, поруч із давніми рабинами міста.

Зв'язки з Хабадом

Ще в період проживання в Ерфуді служив учителем в єшиві Хабаду[2]. У 5719 році (1958/1959), після двох років, упродовж яких він був учителем в єшиві, був намір призначити його наступником директора і глави єшиви рава Амінадава-Махлуфа Кріспіна, і в листі з цього приводу до головного шаліаха рава Шломо Матусова було написано, що він підходить для цієї посади, будучи відданим учителем і великим знавцем Тори, але зрештою цього не сталося, і рав Кріспін продовжував виконувати свою посаду директора ще кілька років.

Після репатріації до Святої Землі брав участь у хабадських заходах і в роки своєї служби як головний рабин був у близькій дружбі з хасидами Хабаду у своєму місті, і серед них із равом Давидом Нахшоном, головою «Мобільних центрів Хабаду» і «Цівос Гашем».

Брав участь у написанні хідушей Тори у збірниках, що виходили друком на честь дня народження Ребе Мелех га-Мошіаха.

На свято Шавуот 5751 (19 травня 1991) він прибув до Ребе і розповів про це: «У Ребе я на власні очі побачив здійснення слів мудреців „не подібне світло його обличчя в Шабат до світла в будні“. Я перевіряв раз за разом і бачив, як його святе обличчя у святий Шабат змінювалося до невпізнання порівняно з його обличчям у будні».

Під час роздачі доларів на цдаку Ребе затримав його і попросив почути від нього деякі подробиці, очевидно про династію Абухацира.

І після виходу на пенсію та поселення в Ашдоді був у дружніх стосунках зі шлухім Ребе, а особливо із шаліахом равом Мордехаєм-Менаше Лауфером.

Рав Абухацира підписав постанову про те, що Ребе — Мелех га-Мошіах.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Поруч із головним ашкеназьким рабином равом Пінхасом Міллером.
  2. ^ На прохання «Баба Меїра», який у ті дні був рабином Ерфуда (в єшиві Хабаду директором був рав Амінадав-Махлуф Кріспін, зять Баба Меїра).
Еліягу Абухацира згадується ще в 5 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1625144800

Повідомити про помилку на цій сторінці