Перейти до вмісту

Еліягу-Йосеф Рівлін

Матеріал з Хабадпедії
Еліягу-Йосеф Рівлін
Великий гаон і один із найвидатніших хасидів Мітлер Ребе і Ребе Цемах Цедека
Основна інформація
Дата народження5565
Місце народженняУлла
Дата смерті12 тамуза 5625 (6 липня 1865)
Місце похованняДілянка Хабаду на Оливковій горі
Місце проживанняДрибин, Полоцьк, Єрусалим
Рід діяльностірабин[В]
Посадарабин і машпіа в Дрибині, машпіа і рабин хасидської громади в Полоцьку
Учителібатько, р. Ар'є-Лейб з Улли, Менаше з Іллі, Рабі Менахем-Мендл Шнеєрсон (Ребе Цемах Цедек)
Сім'я
Батькор. Ар'є-Лейб з Улли
Матидочка р. Цві-Гірш Рівлін
БатькиЛейб з Ули
ДітиШнеур-Залман Ривлін, Біньямін Ривлін, Давид-Цві Ривлін, Ліба-Славе, Естер (Альтуше), та інші, Біньямін Рівлін
Родовід

Рабі Еліягу-Йосеф Рівлін з Дрибина (5565 — 12 тамуза 5625 (6 липня 1865)) — великий гаон і один із найвидатніших хасидів Мітлер Ребе і Ребе Цемах Цедека. Спочатку був рабином і машпіа в місті Дрибин. Потім переїхав до міста Полоцьк, де був машпіа і рабином хасидської громади.

Біографія

Народився, імовірно, у містечку Ула в Білорусі близько 5565 року (1804/1805) у батька, р. Ар'є-Лейба з Ули — хасида нашого Алтер Ребе, і дочки р. Цві-Гірша з Ули.

Вивчав Тору в свого батька і в гаона р. Менаше з Іллі, автора книги «Альфей Менаше». Спочатку був із наближених Віленського Гаона, а потім прилучився до вчення Алтер Ребе[1].

У 5607 році (1846/1847) здійснив алію до Святої Землі.

Про його алію до Землі Ізраїлю розповідають, що він тяжко захворів і лікарі не знайшли для нього ліків. Хвороба його була такою, що в «Шулхан арусі» «Бейт Йосеф» і Рама розходяться в думках, чи робить така хвороба тварину трефною. «Бейт Йосеф» визнає кошерною, а Рама — трефною. Рабі Еліягу-Йосеф сказав: «Я знайшов для себе засіб — поїду до Землі Ізраїлю, адже там «Бейт Йосеф» — мара де-атра, і там закон буде за його думкою». Отримавши схвалення Ребе Цемах Цедека, він поїхав до Землі Ізраїлю і оселився в Єрусалимі, де прожив ще 18 років.

З Єрусалима він їздив до Ребе Цемах Цедека, і розповідають, що Ребе Цемах Цедек виходив йому назустріч із двома запаленими свічками в руках.

Саме рабі Еліягу заснував синагогу «Цемах Цедек» за велінням Ребе Цемах Цедека і був одним із найвидатніших його учнів, так що удостоївся того, що той одного разу сказав про нього: «У мене є два з половиною хасиди», і рабі Еліягу-Йосеф був одним із них.

Помер 12 тамуза 5625 року (6 липня 1865); похований на кладовищі на Оливковій горі в Єрусалимі.

У 5716 році (1955/1956) його нащадки вперше видали його хідушім; одним із нащадків, які керували цією роботою, був професор Йоель-Йосеф Рівлін (батько президента держави пана Реувена Рівліна), який удостоївся отримати від Ребе лист із благословенням на видання книги[2].

Його книжка

  • «Огалей Йосеф» — закони освячення Імені та вестот.
  • «Огалей Йосеф» на Шас — за рукописом

Родина

Додаткова література

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 2. Каталог HebrewBooks.

  1. «Огалей Йосеф» («Намети Йосефа») אוהלי יוסף (Єрусалим, 1868) — у каталозі · читати
  2. «Огалей Йосеф» («Намети Йосефа») אוהלי יוסף (Єрусалим, 1956) — у каталозі · читати

Примітки

  1. ^ У книзі «Бейт Рабі» нічого не згадується про його зв'язок з Алтер Ребе, але так випливає з листів Ребе (див., наприклад, «Ігрот кодеш», том 1, с. 317; том 9, с. 222 та ін.)
  2. ^ Лист від переддня свята Песах 5716 року (26 березня 1956)
Еліягу-Йосеф Рівлін згадується ще в 35 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1625785100

Повідомити про помилку на цій сторінці