Перейти до вмісту

Дов Золдан

Матеріал з Хабадпедії
Рав Золдан отримує від Ребе долар на цдаку

Рав Дов Золдан (народився 5713 року (1952/1953)) — хасид Хабаду, один із шанованих членів громади Хабаду в Зіхрон-Яакові. У минулому служив солдатом у бронетанкових військах.

Біографія

Народився в Зіхрон-Яакові 26 ава 5713 року (7 серпня 1953) у своїх батьків Шмуеля й Тови Золдан, у родині, що не дотримувалася заповідей.

Коли досяг призовного віку, пішов служити в бронетанкові війська. Під час Війни Судного дня удостоївся дивом урятуватися з пекла[1].

Одружився з пані Арзою (дочкою Моше та Алізи), і після весілля вирішив віддати свого сина до релігійного дитячого садка, і наблизився разом зі своєю дружиною поступово до дотримання Тори й заповідей. Згодом виник близький зв'язок між ним і шаліахом Ребе равом Єгудою-Ар'є Корнетом, з яким він почав навчатися в нього вдома та в синагозі.

Зв'язок із Ребе

Поїхав до Ребе уперше на тішрей 5749 року (вересень–жовтень 1988), і в Сімхат Тору, коли Ребе тримав у своїй руці свій сувій Тори, Ребе пройшов повз нього й змахнув у його бік своєю святою рукою. Рав Золдан стояв тоді на стільці, що стояв на столі, усі дивилися на нього, розуміючи, що Ребе дивиться на нього.

Іншого разу на фарбрейнгені в Шабат, між сіхот, Ребе подав знак сказати «лехаїм». Ребе дивився на нього й чекав. Рав Золдан не думав, що Ребе дивиться на нього, але всі раптом сказали: «Скажи „лехаїм“». Він сказав «лехаїм», Ребе кивнув йому головою і відразу продовжив далі. Рав Золдан не знає, як це пояснити, але він відчув, що Ребе його знає.

Протягом того самого місяця рав Золдан купив сюртук, капелюх і гартл і став хасидом Хабаду в усьому своєму способі життя.

Родина

  • Його син, р. Моше Золдан.
  • Його син, р. Йосеф-Іцхак Золдан — хасидський музикант.
  • Його дочка, пані Рівка-Хая
  • Його дочка, пані Годая.

Додаткова література

Крик у каналі, моторошна історія Дова Золдана у Війні Судного дня, зі щотижневика , випуск № 2027, сторінка 50.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Його історію було опубліковано в «Бейт Мошіах», випуск 1379, с. 50-57

Повідомити про помилку на цій сторінці