Перейти до вмісту

Гершон-Цві Розенштейн

Матеріал з Хабадпедії
Гершон-Цві Розенштейн
Основна інформація
Дата народження5698 (1937/1938)
Місце народженняБердичів
Дата смерті27 тішрея 5761 (26 жовтня 2000)
КраїнаРадянський Союз, Ізраїль
Місце проживанняЖитомир, Москва
Рід діяльностібіофізик, науковець, громадський діяч
Посадаголова хабадського підпілля в Радянському Союзі, голова Науково-технологічного інституту галахи
Сім'я
ДружинаНаталя
ДітиМіхаель Розенштейн, Ефраїм Розенштейн

הרב גרשון צבי רוזנשטיין (ידוע בכינוי גרישה), (תרצ"ח - כ"ז תשרי תשס"א), היה ד"ר לביופיסיקה, מראשי המחתרת החב"דית בברית המועצות, ומנהיג חסידי חב"ד במוסקבה תחת שלטון הקומוניסטים.

Ранні роки життя

Народився в 5698 році (1937/1938) у Бердичеві в асимільованій єврейській родині. У роки Другої світової війни втратив батька, і мати втекла з ним углиб Росії. Його бабуся, що овдовіла (її чоловік був із боянських хасидів і з відомої родини Ярославських) і з самопожертвою дотримувалася Тори і заповідей, навчила його в шість років вірша «Шма Ісраель», і це був його єдиний зв'язок із юдаїзмом у ті роки.

Після війни родина оселилася в Житомирі. Там він з відзнакою закінчив школу й отримав кафедру фізіологічної психології в педагогічній академії. Крім того, він мав також дослідницьку стипендію в рамках військового інституту біоніки. У ті роки він одружився зі своєю дружиною, пані Наталією.

Сферою його занять була «фізіологічна психологія», що досліджує вплив матерії на дух, — галузь, яку радянська влада розвивала з метою довести перевагу матерії. Однак у нього склалося протилежне розуміння: саме зі своїх наукових досліджень він переконався в існуванні піднесеної духовної реальності; однак через обмеженість своїх знань він пов'язував це тоді саме з йогою і східними релігіями.

Його пробудження до юдаїзму

Його пробудження до юдаїзму почалося внаслідок проявів антисемітизму. Коли він просив включити до наукової роботи колегу-єврея, йому майже прямо сказали, що неможливо так просувати двох євреїв одночасно. І його власне наукове просування наштовхувалося на труднощі та «скляні стелі». Кульмінація настала внаслідок війни Судного дня, що викликала в нього глибоке пробудження. Він подав прохання про виїзд і отримав відмову, і внаслідок цього його і його дружину звільнили з роботи, і йому було закрито будь-яку участь в організованому науковому житті; внаслідок цього вони почали працювати на простих посадах: він — нічним сторожем, а вона — прибиральницею. Після того як пані Циля Ройтблат (з діячів на захист відмовників) надала їм велику позику, він почав займатися натуральним лікуванням, використовуючи знання, накопичені раніше про вплив духу на матерію.

Свій шлях він почав як сіоністський діяч алії й брав участь у їхніх демонстраціях і семінарах. І після зближення з Хабадом він не розірвав зв'язків із сіоністським ядром і продовжував діяти в його рамках. У 5737 році (1976/1977) познайомився з хасидом р. Гецлом Віленським. Той наблизив його до юдаїзму і до хасидизму Хабад. Через деякий час, коли розкрилися його таланти й організаторські здібності, на нього було покладено керівництво організаційною системою.

Він організував підпільну групу для вивчення Тори і юдаїзму, використовуючи своє становище вченого, щоб наближати до юдаїзму людей науки[1].

У цей період разом зі своїм другом Шимоном Янтовським він склав огляд і фотографії стану синагог і юдаїзму по всій Росії[2]. Багато діяв заради в'язнів Сіону, дістаючи для них кошерну їжу і предмети культу, а також діяв заради їхнього добробуту[1]. Займався також перенесенням останків хасида р. Мордехая Дубіна на кладовище в Малахівці[1].

Усю свою діяльність він вів у тісному зв'язку з Ребе через організацію «Езрат ахім». Його адреса і номер телефону були відомі по всій Росії, і, попри пильне око КДБ, посланці «Езрат ахім» телефонували йому і приходили до нього додому, щоб планувати свої кроки по Росії[1].

У Землі Ізраїлю

У 5748 році (1987/1988) отримав дозвіл на виїзд із Радянського Союзу. Перед еміграцією запитав Ребе, чи призначити одного з анаш, який займе його місце, чи створити комітет. Ребе обрав другий варіант, і внаслідок цього серед московських анаш відбулися вибори. Обраними були: р. Урі Камишов, р. Зеєв Курбський і р. Олександр Шенцес[3].

Після репатріації до Ізраїлю влився до медичного факультету Єврейського університету і «Гадаси». ‏ В останні роки життя обіймав посаду голови Науково-технологічного інституту галахи.

Помер 27 тішрея 5761 (26 жовтня 2000).

Родина

  • Його син, р. Міхаель Розенштейн, Кір'ят-Арба.
  • Його син, р. Ефраїм Розенштейн, Єрусалим.

Додаткова література

Примітки

  1. ^ 1 2 3 4 Моше Левертов, рав-хасид р. Гершон-Цві Розенштейн, мир праху його, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 297.
  2. ^ Пізніше Янтовський видав свої матеріали у вигляді книги російською мовою. Див. також: «Маарів», 17 ава 5748 (31 липня 1988), с. 6: «Опитування активістів: у СРСР 3,5 мільйона євреїв» [на сайті «Історична єврейська преса»].
  3. ^ Мордехай Стейман, ‏Secrets of the Rebbe That Led to the Fall of the Soviet Union‏, Нью-Йорк, 5761.
Гершон-Цві Розенштейн згадується ще в 4 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 2558795300

Повідомити про помилку на цій сторінці