Вендел Джонс

Професор Вендел Джонс був баптистським пастором, теологом і археологом; він познайомився з єврейським народом, залишив священство і, натхненний мівцо «Сім заповідей синів Ноаха», заснував і очолив організацію «Агудат Керем Бней Ноах», що об'єднує навколо себе тисячі неєвреїв, які шукають справжнього духовного змісту для свого життя.
Джонса було запрошено як головного промовця на зібрання в «Бейт хаєйну» у місяці тішрей 5764 року (вересень–жовтень 2003)[1] і на «банкет» Всесвітнього з'їзду шлухім[2], і він розповідав про це: «Мене запросили виступити у всесвітньому центрі Хабаду, у 770 у Брукліні. Я перший нееврей, який будь-коли виступав там. Не можу описати, яку шану мені виявили».
Він жив у Техасі, був головою всесвітньої громади синів Ноаха, що займається просуванням семи заповідей синів Ноаха, і працював також як археолог, що досліджує місцезнаходження скарбів Храму. Підтримував зв'язок із групами, які дотримуються заповідей синів Ноаха, у Сполучених Штатах і по всьому світу: у Німеччині, Скандинавії, Швеції, Фінляндії, Англії, Південній Африці та інших країнах.
Біографія
Ще юнаком Джонс зрозумів, що його завдання — виконувати місію Б-га. Він вивчав ТАНАХ, теологію та археологію на ступінь магістра. У шістдесяті роки почав цікавитися юдаїзмом. Він просто зателефонував найближчому рабинові, раву Гаррі Бернісу, і попросив вислухати його, сказавши: «Після стількох років вивчення теології, після того як я зібрав багато ступенів, я виявив, що нічого не знаю про юдаїзм».
У 5728 році (1967/1968) він приїхав до Ерец-Ісраель, щоб вивчати юдаїзм на кафедрі юдаїки Єврейського університету. Він розповідав: «Я був першим неєвреєм, якого будь-коли прийняли на навчання на цю кафедру; у той час удень я навчався в університеті, а ночами — в єшиві Хабаду в Старому місті».
Його робота про Храм
В останні сорок років життя почав заглиблюватися в таїни Храму і навіть почав будувати мініатюрну модель Храму та його начиння; час від часу приїжджав до Країни й за допомогою спонсорів і волонтерів проводив пошуки й археологічні розкопки.
Один із відомих у світі фільмів — «У пошуках утраченого ковчега» про Індіану Джонса — було написано на основі відкриттів та історії його археологічної експедиції.
Його невпинні зусилля виявити схованку таємниць Храму, поряд із тим, що він так і не знайшов утрачене храмове начиння, не позбавили Джонса надії до останніх днів. Він бачив у будівництві Храму ключ до Геули. Він був переконаний, що якщо знайде храмове начиння, прийде Мошіах, і тоді буде визволення і спасіння для народу Всевишнього і для всього світу.
Попри свою ерудицію та велику любов до євреїв, Вендел Джонс так і не пройшов гіюр. Він стверджував, що бачить себе мостом між Ізраїлем, народом Всевишнього, і всім світом і хоче продовжувати нести слово Всевишнього також у церкви, — так він говорив, пояснюючи свою наполегливість у тому, щоб залишатися сином Ноаха. Натомість двоє його дітей, син і дочка, пройшли гіюр. Син живе в Міцпе-Єрихо, а дочка — у Маале-Левоні.
З Ребе
За багатьох нагод він із гордістю розповідав про свою зустріч із Ребе під час роздавання доларів у 5750 році (1989/1990) і про його слова: «Вендел Джонс, ти робиш найважливішу роботу у світі».
Його смерть
Пан Джонс пішов зі світу в місяці тевет 5771 року (грудень 2010 – січень 2011) у віці 80 років, після того як сім місяців страждав від раку. Джонс не мав достатньо грошей на лікування, оскільки всі свої гроші вклав в археологічні зусилля та в поширення заповідей синів Ноаха.
Додаткова література
Зовнішні посилання
- Хасид-нееврей Ребе — нарис-портрет —

- Гідеон Харлап розповідає про Вендела — сюжет на 10-му каналі —
