Перейти до вмісту

«Бідняк, що перевертає коржик»

Матеріал з Хабадпедії

«Бідняк, що перевертає коржик» — галахічний закон, згідно з яким, якщо бідняк збирається придбати коржик, спечений на вугіллі, і ще не придбав його, а прийшов інший і забрав його в нього, — той називається нечестивцем, незважаючи на те що бідняк ще не здійснив дії придбання знайденої речі. Логіка така: оскільки людина почала здійснювати дії, щоб заробити не за рахунок інших, а прийшов інший і позбавляє її цієї можливості, — він називається нечестивцем, оскільки він зазіхає на прожиток свого ближнього.

Це правило діє, коли людина почала займатися певним ремеслом у певному місці, де немає достатньо клієнтів для двох, і прийшла інша людина і теж займається тим самим ремеслом, — це нечестя, оскільки вона може зайнятися іншим ремеслом, а раз вона обирає саме це ремесло за рахунок іншого єврея — вона нечестивець.

У Гемарі

У трактаті Кідушин[1] сказано: бідняк перевертає коржик, а прийшов інший і взяв його — називається нечестивцем.

Раші там пише, що йдеться про безхазяйний коржик. Тосафот там ставлять до цього запитання з наведеного в трактаті Бава Меція[2]: якщо побачив знахідку і впав на неї або розстелив на ній свій таліт, а прийшов інший і взяв її — вона належить йому; і також той, хто зібрав частину пеа і розстелив на ній свій таліт, — його проганяють від неї; але чому ж — адже це бідняк, що перевертає коржик?

Думка Рабейну Тама там така, що ця заборона стосується лише випадку, коли бідняк хоче заробити наймом або коли хоче купити якусь річ, а його товариш випереджає і купує, бо навіщо йому домагатися того, над чим потрудився його товариш, — хай піде і заробить в іншому місці; але якщо коржик був безхазяйний, заборони немає, бо якщо він не придбає цей, то не знайде іншого.

У галахі до нього приєднуються інші тосафісти, такі як Рабейну Меїр і Рі, і їхнє рішення таке: «І звідси видається нашому вчителю раву рабі Іцхаку, що меламедові заборонено найматися до господаря дому, у якого в домі є інший меламед, увесь час, поки цей меламед у нього в домі, бо оскільки той там найнятий, хай меламед піде в інше місце, щоб заробити там, хіба що господар дому скаже, що він не бажає утримувати свого меламеда. Але якщо один господар дому найняв меламеда, інший господар дому може найняти того самого меламеда, і перший господар дому не може сказати йому: іди і найми іншого меламеда, бо той скаже йому: я не бажаю нікого, крім цього, бо, як мені здається, цей навчатиме мого сина краще, ніж інший меламед».

Відповіді Алтер Ребе

У відповіді Алтер Ребе[3] він обговорює, чи слід визнати непридатною шхіту шохетів, які вдерлися в межі інших шохетів. Головне питання полягає в тому, що ці шохети не показували свого ножа мудрецеві, і хоча в наш час прийнято не показувати ножа для шхіти мудрецеві щоразу, коли ріжуть, головна підстава для прийнятого нині дозволу — як написав Рош і як наведено в Шулхан арухі[4] як галаху, — те, що вони обережні й меткі. І тому потрібні велика розсудливість і богобоязність. І так написали «Бейт Йосеф» і Рама[5], що недостатньо презумпції кошерності кожного єврея, а треба, щоб про нього знали, що він людина гідна, див. там у «Даркей Моше».

У цьому питанні Алтер Ребе вирішує: «А якщо так, то оскільки ясно встановлено в Талмуді, що бідняк перевертає коржик, а прийшов інший і взяв його в нього — називається нечестивцем, то нечестивець, зрозуміло, не є людиною гідною і не боїться Всевишнього, — лише в тому, у чому він не запідозрений, ми залишаємо його в презумпції кошерності кожного єврея, але він не називається людиною гідною і богобоязною, за визнанням кожного, хто визнає істину, бо нечестивець і людина гідна й богобоязна — дві протилежності. І тому недобра чутка, якщо правда те, що наш учитель рав Айзик із вашого стану хоче позбавити прожитку досвідченого шойхета-бодека, нашого вчителя рава Шмуеля, і на вашу честь і на весь анаш, які слухають [мене], покладено обов'язок докласти всіх сил, щоб усунути цю перешкоду, а також поговорити по душах із нашим учителем равом Айзиком, і показати йому цей мій лист, і передати від мого імені вітання раву, море цедеку вашого стану, і хай пробачить він мені, що я не адресував це слово його честі, бо не знаю, як його величати, і попросити також його честь про те-то й те-то, щоб утвердити істину і мир».

Див. також

Примітки

  1. ^ 59а
  2. ^ «Шнаїм охазін» (Бава Меція, аркуш 10а)
  3. ^ Розділ 9
  4. ^ Розділ 18, пункт 17
  5. ^ У «Даркей Моше», розділ 1

Повідомити про помилку на цій сторінці