Аврагам-Іцхак Кац
| Аврагам-Іцхак Кац | |
|---|---|
![]() Американський професор, бібліограф і автор книжок | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1 елула 5668 (28 серпня 1908) |
| Дата смерті | 27 тамуза 5758 (21 липня 1998) |
| Країна | США[В] |
| Місце діяльності | Нью-Йорк |
| Рід діяльності | перекладач, юдаїст, бібліограф, гебраїст, професор, викладач університету[В] |
| Освіта | єшива рабі Шимон-Єгуда Шкоп в Гродно, американські університети (доктор філософії) |
| Посада | професор єврейської культури в Нью-Йоркському університеті, засновник кафедри юдаїки Нью-Йоркського університету |
| Сім'я | |
| Батько | Реувен Кац |
| Мати | Рейхл |
| Родовід | |
| Нагороди | |
| різні почесні нагороди в американському академічному середовищі | |
Професор Аврагам-Іцхак Кац (1 елула 5668 (28 серпня 1908) — 27 тамуза 5758 (21 липня 1998)) — американський професор, бібліограф і автор книжок. Постійно підтримував зв'язок із Ребе щодо своїх праць, а також щодо книжок Хабаду, що перебували в полоні в Радянському Союзі.
Біографія
Кац народився 1 елула 5668 (28 серпня 1908) у місті Слов, Польща, у батька, рава Реувена Каца (згодом рабина Петах-Тікви), і Рейхл. Деякий час навчався в єшиві гаона рабі Шимона Шкопа в Гродно.
Приблизно в 17 років емігрував до США і навчався в кількох американських університетах, де здобув академічні ступені, став доктором філософії, а потім професором єврейської культури в університеті Нью-Йорка. Заснував кафедру юдаїки в Нью-Йоркському університеті, а також заснував єврейську бібліотеку, що зібрала близько 25 000 найменувань, багато з яких рідкісні.
5716 року (1955/1956) Кац вирушив до Радянського Союзу на пошуки рідкісних єврейських книжок у різних бібліотеках. Під час цієї поїздки він сфотографував тисячі рукописів і рідкісних документів і цим зробив їх доступними для Заходу. Після цього він ще тричі їздив до Радянського Союзу з цією метою.
Кац написав дванадцять книжок на різноманітні теми й близько 300 статей. Вважався відомим професором у галузі єврейської культури й літератури та отримав різні почесні нагороди в американському академічному середовищі.
Помер 27 тамуза 5758 (21 липня 1998).
Зв'язки з Ребе
Професор Кац постійно листувався з Ребе, надсилав йому свої праці, а також кілька разів зустрічався з ним на єхідуті[1].
5716 року (1955/1956) Кац надіслав Ребе свою книжку «Торат га-яхасут шель Ейнштейн», і Ребе відповів кількома зауваженнями щодо змісту книжки. Крім того, він зазначив: «Мені було приємно побачити на титульному аркуші, що він не змінив свого прізвища, і написано „Кац“ — коген цедек»[2].
У своїх листах Ребе листувався з ним на різні теми, такі як єврейські джерела в Корані[3], а також питання «Хто є євреєм», порушене для обговорення 5719 року (1958/1959) у зв'язку з опитуванням «Мудреців Ізраїлю», проведеним прем'єр-міністром Давидом Бен-Гуріоном. У цих листах Ребе підкреслює свою думку, що справжнє єврейство — лише згідно з Торою[4].
Після повернення зі своєї поїздки до Росії, як згадано вище, Кац надіслав Ребе каталог знайдених ним єврейських книжок, що перебувають у Росії (як сказано), і Ребе подякував йому за це[5]. Крім того, Кац надіслав Ребе фотокопії багатьох рукописів з учення хасидуту, що перебували в полоні в Росії, і Ребе дякував йому за них із кількох нагод[4]. Один із рукописів Ребе за певної нагоди назвав «біхл проф. Каца»[6]. Після повернення з іще однієї поїздки до Росії в 5725-5726 роках (1964–1966) він залишив у Ребе велику кількість рукописів, і Ребе доручив раву Агарону Хітрику перевірити їх[6]. Приблизно двадцять років потому ці рукописи, вивезені Кацем із Росії, стануть основою для пошуків делегації, надісланої Ребе для виявлення й викупу рукописів наших Ребе, провідників поколінь, та їх повернення до Бібліотеки Хабаду[7].
5731 року (1970/1971) надіслав Ребе свою книжку «Гінзей Мішна». У відповіді Ребе висловив подив із приводу такого тривалого періоду, протягом якого він не отримував звісток про його публікації, подякував за отримання книжки й надіслав йому натомість перший том «Сефер га-ерхім — Хабад», що вийшов на той час[8].
З його книг
- «Торат га-яхасут шель Ейнштейн», Тель-Авів 5697
- «Га-яадут ба-іслам: мекорот єгудіїм ба-Коран у-мефаршав», Єрусалим 5717
- Книжки, видані за його редакцією
- «Гінзей Русія», фотокопії з Каїрської генізи зі зібрання бібліотеки в Ленінграді, Єрусалим 5717-5718
- «Мідраш рабі Давид га-Нагід», за рукописом зі зібрання в Москві, Єрусалим 5724-5728
- «Ягель хазон: хамішім шірім хадашім мі-ткуфат Сфарад», Єрусалим 5725
- «Гінзей Мішна», текст Мішни з Каїрської генізи зі зібрання бібліотеки в Ленінграді, Єрусалим 5730
- «Гінзей Талмуд Бавлі», текст Вавилонського Талмуду з Каїрської генізи зі зібрання бібліотеки в Ленінграді, Єрусалим 5736-5739
Зовнішні посилання
- Рав Мордехай-Менаше Лауфер, «Викуп полонених», у «Гіткашрут» 937
Примітки
- ^ Ці єхідути кілька разів згадано в наведених нижче листах, а також у свідченні рава Агарона Хітрика у статті «Викуп полонених», зазначеній у зовнішніх посиланнях.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 12, 4209.
- ^ «Ігрот кодеш», там само. Т. 14, 4820.
- ^ 1 2 «Ігрот кодеш», т. 18, 6733. 6806.
- ^ «Ігрот кодеш», т. 15, 5616. У примітці видавця там сказано, що Ребе дякує за його книжки «Гінзей Мішна» і «Гінзей Талмуд»; і це помилка, оскільки ці книжки вийшли друком лише через роки.
- ^ 1 2 У статті «Викуп полонених», зазначеній у зовнішніх посиланнях, зі слів рава Агарона Хітрика.
- ^ Див. у книжці рава Шалом-Бера Левіна «Щоденник особливої місії» — у вступі та на с. 35.
- ^ Надруковано наприкінці статті «Викуп полонених», зазначеної у зовнішніх посиланнях.
Код особи: № 1457452000
