Перейти до вмісту

«Ешель Аврагам» у Беер-Шеві

Матеріал з Хабадпедії

«Ешель Аврагам» у Беер-Шеві згадується в тижневій главі «Ваєра» 23, 33. Аврагам установив ешель, щоб приймати гостей у пустелі.

Ешель праотця Аврагама

" І насадив він ешель у Беер-Шеві, і прикликав там ім'я Г-спода, Б-га вічного. "

– «Ваєра», глава 21, вірш 33.

Ешель — дерево з безліччю гілок; Аврагам посадив це дерево, щоб давати тінь.

Гемара[1] каже, що праотець Аврагам посадив не одне дерево, а великий сад дерев для своїх гостей. За другою думкою, Аврагам посадив фруктовий сад.

За ще однією думкою, Аврагам улаштував у пустелі придорожній заїзд, що розташовувався біля Беер-Шеви, де були не лише плоди, а й їжа, нічліг, м'ясо, вино та інше. У мідраші написано[2], що праотець Аврагам заснував у себе вдома Синедріон для запитань гостей.

Крім того, «ешель» — це абревіатура: ахіла, штія, лвая (тобто в заїзді можна було поїсти й попити, і не лише це, а праотець Аврагам також проводжав своїх гостей).

Ребе в одній зі сіхот виводить із цього вказівку для служіння Всевишньому: у людині «насаджена» якість хесед; людина повинна вміти давати іншому не лише основне, а й ласощі та інше, і не лише в матеріальному, а й у духовному[3].

У хасидуті

Ребе Раяц пояснює служіння праотця Аврагама через ешель: служіння праотця Аврагама полягало в тому, щоб низводити Б-жественність у світ, даючи кожному це зрозуміти[4]. Цим служінням він досяг найвищого ступеня — Ацмут Ейн Соф, благословенний Він, «Ейна де-Атіка» — одного ока (так би мовити) з очей Всевишнього. Тому написано[5]: «Око Г-споднє — на тих, хто боїться Його» — «це праотець Аврагам».

Те, що написано «і поклав його... поверх дров»[6], означає — поверх Дерева життя й Дерева пізнання[7] — Атік, ступінь, вище за яку був праотець Аврагам.

Але як у зорі й слуху — зір піднесеніший, і все ж зір матеріальніший за голос, який — відносно — духовний, так і праотець Аврагам мав низвести ступінь «Ейна де-Атіка»[8].

Зміст «І насадив ешель» праотця Аврагама — це створення Бейт Хабадів [і слід зазначити, що «Ваїта ешель» за гематрією дорівнює «Бейт Хабад»] — дому Тори, доброчинності тощо; аж до того, що «ешель» — абревіатура: ахіла, штія, лвая — матеріальні потреби[9].

У маамарі Шабату тижневої глави «Ваєра» 5748 року (1987/1988) Ребе запитує: чому далі сказано «і прикликав там ім'я Гаває, Б-га вічного»? Адже, здавалося б, праотець Аврагам навчав про перевагу Елокім, створення світу та інше; як продовження — «Б-га вічного»: «олам» (світ) стосується Б-жественності, і так само «Е-ль» — це Елокім; якщо так, чому раніше сказано «Гаває»?

Ребе відповідає: праотець Аврагам діяв на ступені Гаває, як вона перебуває на нижньому ступені — Елокім, але ми маємо досягти ступеня «Гаває», як вона перебуває на вищому ступені[10].

Див. також

Примітки

  1. ^ Сота, аркуш 10, і в коментарі Раші.
  2. ^ Берешит раба, глава 54, 6.
  3. ^ «Лікутей сіхот», вільний переклад, том 3, с. 23.
  4. ^ Як розповідається, після їжі гості хотіли подякувати Аврагамові, а він казав дякувати Всевишньому, і знайомив людей зі Святим, благословенний Він, і з творінням та іншим.
  5. ^ Берешит раба, розділ 40, 1.
  6. ^ «Ваєра», 22, 9.
  7. ^ Це Письмова Тора та Усна Тора.
  8. ^ «Сефер га-маамарім» (Ребе Раяца), 5701–5705 (у перекладі лашон га-кодеш), с. 72–73.
  9. ^ Шабат тижневої глави «Ваєра», 5747, відредаговано, «Торат Менахем — Гітваадуйот», том 2, с. 501.
  10. ^ «Торат Менахем — Гітваадуйот», 5748, с. 443.

Повідомити про помилку на цій сторінці