Чотири види смертної кари бейт-діну
Чотири види страти за вироком суду — це чотири способи, якими бейт-дін карає тих, хто порушує повеління Тори, згідно з повелінням Тори бейт-діну (Санедріну) карати того, хто порушує певні заповіді Тори, одним із чотирьох способів.
У хасидуті пояснюється їхній зміст також у служінні Всевишньому.
Чотири види страти за вироком суду
Побиття камінням
Основна стаття – Побиття камінням
Бейт-дін побивав камінням того, хто заслуговує побиття камінням.
Спалення
Основна стаття – Спалення
Бейт-дін спалював (у той спосіб, що вливають розплавлене олово йому в рот) того, хто заслуговує спалення.
У трактаті «Санедрін»[1] є суперечка між рабі Шимоном і мудрецями щодо побиття камінням і спалення, яке з них тяжче. Мудреці кажуть, що побиття камінням тяжче.
Вбивство
Основна стаття – Вбивство
Бейт-дін страчував мечем того, хто заслуговує вбивства.
І це страта легша, ніж побиття камінням і спалення.
Задушення
Основна стаття – Задушення
Бейт-дін душить того, хто заслуговує задушення.
Це найлегша страта.
Коли людина заслуговує двох страт, бейт-дін засудить її до легшої страти.
Із законів заповіді
Перед стратою з нею промовляють сповідь, і її смерть є її спокутою[2].
Усіх, хто заслуговує страти за вироком суду, напувають п'янким вином перед цим, щоб затьмарився його розум і він міг витримати муки страти[3].
Зі змістів заповіді
Причина цієї заповіді явна всім, бо «цар правосуддям утверджує країну»[4], адже якби не страх перед судом, люди вбивали б одне одного[5], тому повелів нам Б-г, благословенний Він, страчувати вбивцю, і у Своїй мудрості, благословенний Він, Він побачив, що годиться покарати його стратою через задушення.
І це зрозуміло також нашому розумові, бо «як він зробив, так нехай зроблять йому»[6], а вбивця має намір умертвити вбитого швидко, бо зі страху перед ним він усіма силами квапить його смерть, і так само полегшила Тора у своєму вироку умертвити його задушенням, яке є швидкою смертю, а не спаленням і побиттям камінням, які пов'язані з великими стражданнями.
Однак у законах про розпусту, за яких ті, хто порушив, насолодилися злочином і їхня насолода дещо тривала, — буває в них іноді спалення, іноді побиття камінням.
Їх підрахунок у 613 заповідях Тори
Рамбам зараховує чотири види страти за вироком суду до чотирьох заповідей із 613 заповідей Тори.
Однак Рамбан[7] не включає чотири види страти за вироком суду до підрахунку заповідей, бо він вважає, що у вірші[8] «і викорени зло з-поміж себе» Тора повеліває загалом, щоб ми викоренили всіх, хто чинить зло, з-поміж нас, і в цьому включено всі покарання, а потім, коли Тора докладно викладає покарання за певні злочини, це не вважається окремими заповідями, а лише роз'ясненням і частковістю цієї справи.
Час і місце виконання заповіді
Чотири види страти за вироком суду були лише за часів Храму й лише в Землі Ізраїлю, бо не судять справ, що караються смертю, інакше як у Країні.
У внутрішньому вимірі речей
Під час Кріят Шма перед сном людині слід прийняти на себе чотири види страти за вироком суду.
Причина цього в тому, що хоча людина не порушила таких тяжких заповідей, за які заслуговують однієї з чотирьох страт за вироком суду, але коли людина порушує хоча б лише легкі провини, то при поєднанні безлічі легких провин разом у цього буде та сама вада, як якби вона порушила одну тяжку заповідь.
Це можна зрозуміти на прикладі: видно, як безліч легких і найтонших хмар, зібравшись разом, стають густою хмарою й імлою. І так само в безлічі легких провин може бути та сама дія, що й в однієї тяжкої провини.
Ще одна причина в тому, що згідно з таємним ученням кожен, хто завдає вади літері йуд Імені Гаває, ніби заслуговує побиття камінням, і той, хто завдає вади літері хей, ніби заслуговує спалення, і літері вав — ніби заслуговує вбивства, і останній літері хей — ніби заслуговує задушення. А той, хто нехтує Кріят Шма, завдає вади літері йуд, і тфіліном — літері хей, і цицит — літері вав, і молитвою — літері хей[9].
Прийняття чотирьох видів страти — це також зміст п'янкого вина, яке дають тим, хто заслуговує страти за вироком суду, перед стратою, що в служінні людини є змістом тшуви з гіркотою, аж поки вона не відверне свою думку від своїх справ у цьому світі та від своїх занять[10].
Див. також
Примітки
- ^ Глава «Арба мітот» — Санедрін 49, б.
- ^ Рамбам, закони Санедріну 13, 10.
- ^ Санедрин, 43а.
- ^ Мішлей 29, 4.
- ^ Бо якби не страх перед судом, людина ближнього свого ковтала б живцем (Мішна, Авот 3, 2).
- ^ Ваїкра 24, 19.
- ^ «Сефер га-міцвот» корінь 14.
- ^ Дварім 17, 7.
- ^ «Ігерет га-тшува» — глава 7.
- ^ «Тора ор» Мікец, маамарім, що починаються словами «Ва-єгі мікец», перший і другий.