Підготовка наречених
Підготовка наречених — це галахічне і практичне навчання як підготовка до весілля. У минулому підготовка охоплювала лише галахічно-практичний аспект, а в останнє десятиліття ця галузь розвинулася, пропонуючи ширші та всеосяжніші можливості настанов, що стосуються також емоційного і подружнього аспекту, та інші аспекти.
Історія
Різкий перехід зі світу холостяцького життя у світ подружжя, коли молоді наречені мають бути обізнаними в нових галузях, якими досі не займалися і не вивчали їх упорядковано, — і все це за короткий період між шідухом і весіллям, — вимагає спільного навчання з дорослим аврехом, обізнаним у галахот і в поняттях, і дає змогу отримати повну й правильну картину понять і галахот, пов'язаних із подружнім життям.
Крім того, практичний аспект, що вивчається в межах підготовки і зветься також «останнім уроком», вимагає більшої делікатності, і заведено вивчати його якомога ближче до самого часу весілля.
У минулі роки було заведено, що наречена вчиться з матір'ю, а наречений отримує настанови від батька.
З плином років прийнятий порядок змінився з низки причин, серед них сором дітей і батьків займатися разом цими темами, брак часу і невпевненість батьків у тому, що вони можуть правильно наставити дітей, і юнаки й дівчата, що готувалися до шлюбу, почали вивчати галахот з одруженими людьми, до яких відчували близькість. Це навчання зазвичай велося безкоштовно, і внаслідок цього наставники також не відчували жодного особистого обов'язку щодо наречених.
Протягом років кілька аврехів почали займатися цим упорядковано і навіть брати за це символічну плату, що дало їм змогу присвятити себе підготовці наречених, а на додачу вони набули досвіду, який дав їм змогу краще передавати матеріал нареченим і звертати увагу та робити наголос на різних моментах, що виникають під час навчання. Серед ветеранів-наставників наречених у середовищі хасидизму Хабад можна назвати рава Еліезера Ліхтштейна, рава Натана Гельбштейна та інших.
Унаслідок розриву між нареченими-юнаками і нареченими-дівчатами, коли дівчата проходять у семінарі широкий курс підготовки, що багато займається роллю жінки і єврейським домом, і навіть серед самих учениць ведеться багато розмов на цю тему, тоді як у бахурім ця тема зовсім не вивчається і навіть не є темою розмови між ними самими, в останні роки наставники наречених почали включати в підготовку також принципи здорового ведення життя єврейського дому та інші аспекти, пов'язані з родинним життям.
Окрім самих наставників, почали виникати й організації, що займаються підготовкою і настановами наречених до подружнього життя, і на чолі їх — організація «Дерех га-баїт», що пропонує супровід починаючи з періоду підготовки до шідуху і до самого весілля, включно з можливістю консультаційних зустрічей і настанов для випускників курсів також після весілля.
У міру того як минав час і множилися ті, хто займався цією галуззю, дедалі сильніше відчувалася потреба наглядати за нею і встановити чіткі стандарти в настановах і у веденні життя хасидського дому, причому першими, хто цим зайнявся, були члени рабинського суду Краун-Гайтс на чолі з равом Йосефом-Єшаєю Брауном, який заснував об'єднання, що наглядає за наставниками наречених у кварталі.
Слідом за цим цим почали займатися також інститут «Лемаан їльмеду»[1] і «Махон галаха — Хабад».
Хоча немає явного висловлювання Ребе про необхідність упорядкованого навчання в наставника наречених, більшість рабинів і машпіїм у громадах Хабаду дотримуються думки, що сьогодні кожен наречений зобов'язаний отримати впорядковані настанови в наставника наречених, професійно підготовленого до цього.
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ Повідомлення на «Хабад Інфо», 14 елула 5781 (22 серпня 2021).