Хаїм-Моше Шейкевич
| Хаїм-Моше Шейкевич | |
|---|---|
Один из хасидов Хабада в Невеле и в пригородах Москвы | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5646 |
| Дата смерті | 20 швата 5705 (3 февраля 1945) |
| Місце проживання | Невель, Єгор'євськ, Ташкент |
| Сім'я | |
| Батько | Еліезер Шейкевич |
| Дружина | Доба-Рівка, дочка р. Цві-Йосефа Консона |
| Діти | Еліезер, Хая-Двора-Діша, Шраге-Файтл, Іта-Хене, Дов-Бер |
| Родовід | |
Р. Хаїм-Моше Шейкевич (5646 — 20 швата 5705 (3 лютого 1945)) — один із хасидів Хабаду в Невелі і в передмістях Москви, який помер від голоду й хвороб у Ташкенті в період Другої світової війни.
Біографія
Народився в р. Еліезера Шейкевича з Яновичів, який був хасидським багачем, що купив земельні ділянки в містечку і збудував на них будинки, в яких поселив хасидських аврехів із бідних родин, а також годував на заїжджому дворі, влаштованому ним при дорозі, хасидів, які проїжджали через містечко на шляху до Любавичів і назад.
Після весілля зі своєю дружиною Добою-Рівкою, донькою хасида р. Цві-Йосефа Консона, переїхав жити поблизу місця проживання родини нареченої в Невелі, де в нього та його дружини народилося п'ятеро дітей.
У 5690-ті роки, коли переслідування посилилися, вони були змушені залишити Невель і переїхали жити до Єгор'євська (Логавська) в передмістях Москви, і в цей період їм служив для молитви сувій Тори, написаний р. Реувеном-писарем, який жив у Яновичах, місці проживання батька р. Хаїма-Моше.
Коли вибухнула Друга світова війна, вони, як і багато хасидів, утекли від лінії фронту вглиб Росії й оселилися в Ташкенті.
Під час війни хасиди перебували у великій біді, бідності та нужді, а також поширювалися різні небезпечні хвороби, і р. Хаїм-Моше теж був серед загиблих, що померли під час війни. Він помер 20 швата 5705 (3 лютого 1945).
Його дружина Доба-Рівка належала до хасидських громадських активісток і, серед іншого, входила до групи, яка допомагала у великій рятувальній операції Виїзд із Росії 5706, використовуючи той факт, що вона літня й самотня жінка, яку нема в чому підозрювати.
У період утечі з Росії вона відмовилася виїхати за межі Росії, щоб залишитися й допомагати своїй літній матері, яка була ще жива, і переконала свою сестру, пані Шейну Ратовську, у якої ще були маленькі діти, виїхати зі своїми дітьми, а сама вона залишиться одна в Росії допомагати матері.
Лише в 5721 році (1960/1961) вона отримала дозвіл на виїзд і удостоїлася стати посланницею, яка сміливо й винахідливо визволила «Танію» та ще дві книги з примітками батька Ребе[1], гаона рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона.
Його дружина жила наприкінці життя в Кфар-Хабаді, де захворіла на хворобу, від якої померла 30 ава 5733 (28 серпня 1973), і була похована на хабадській ділянці кладовища на Оливковій горі.
Родина
- Його діти
- Його син, р. Еліезер Шейкевич — помер молодим у Ташкенті.
- Його донька, пані Хая-Двора-Діша, дружина р. Янкла Бергштейна.
- Її син, р. Хаїм-Моше Бергштейн, шаліах і рабин у Детройті, Мічиган.
- Його син, р. Шраге-Файтл Шейкевич (наприкінці життя жив у Святій Землі).
- Його донька, пані Іта-Хене, дружина р. Єхезкеля Шпрінгера.
- Його син, р. Дов-Бер Шейкевич — Кфар-Хабад.
- Інші члени родини
- Двоюрідний брат його дружини, рав Ісраель Невелер.
- Його шурин, рав Ісраель Консон.
Додаткова література
Примітки
- ^ Книги були визволені вже за деякий час до того, але щоразу, коли питали Ребе, чи надіслати їх із хасидом, якому вдалося виїхати за межі Росії, Ребе відмовляв, і тільки коли виїхала вона, Ребе дозволив надіслати це з нею (можливо, причиною цього було те, що вона була літньою жінкою, яку представники влади менше підозрюватимуть).
Код особи: № 4440836201