Хаїм-Моше Шапіро
| Хаїм-Моше Шапіро | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Ім'я в оригіналі | חיים משה שפירא[В] |
| Дата народження | 5662 |
| Дата смерті | 5730 |
| Місце поховання | Єврейське кладовище на Оливковій горі[В] |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Рід діяльності | політик[В] |
| Освіта | Рабинська семінарія |
| Посада | голова МАФДАЛ, член Народного правління, міністр внутрішніх справ, соціального забезпечення, охорони здоров'я, абсорбції та у справах релігій |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Хаїм-Моше Шапіро (5662 — 5730) був лідером МАФДАЛ і депутатом Кнесету від неї впродовж близько 20 років.
Біографія
Рав Шапіро народився 5662 року (1901/1902) у Білій Русі, навчався 5694 — 5695 років (1933–1935) у Рабинській семінарії.
5695 року (1934/1935) переселився до Землі Ізраїлю. 5708 року (1947/1948), з утворенням держави, був призначений членом Народного правління, обіймав посаду голови МАФДАЛ і служив на посадах міністра внутрішніх справ, соціального забезпечення, охорони здоров'я, абсорбції та у справах релігій.
5717 року (1956/1957) був поранений гранатою, кинутою в Кнесеті, і до його імені було додано ім'я «Хаїм».
Пішов із життя 5730 року (1969/1970).
Зв'язки з Хабадом
Під час створення хабадського селища Кфар-Хабад Шапіро багато допомагав у створенні села й навіть був присутній на церемонії відкриття села[потрібне джерело].
Перед виборами до Кнесету другого скликання 5711 року (1950/1951) Ребе намагався переконати його створити «об'єднаний релігійний фронт» разом з «Агудат Ісраель»[1]; Шапіро у відповідь звинуватив деякі партії в порушенні договору; Ребе надіслав голові «Агудат Ісраель» Іцхаку-Меїру Левіну лист, у якому просив з'ясувати це. Після виборів Ребе надіслав Шапіро лист, у якому просив, щоб хоча б після виборів релігійні партії організувалися в єдиний блок[2]. 5715 року (1954/1955) Ребе знову надіслав міністрові Шапіро лист, у якому просив його створити «релігійний фронт»[3].
Унаслідок його впертого небажання реєструвати неєвреїв як євреїв (із погрозою вийти з уряду) вибухнула криза «Хто є євреєм», яку Давид Бен-Гуріон намагався розв'язати шляхом надсилання листів 50 «мудрецям Ізраїлю», серед яких був Ребе.
5719 року (1958/1959) Шапіро поїхав до Ребе; під час зустрічі йшлося про створення «релігійного фронту»; під час зустрічі Шапіро запропонував висунути рава Зевіна кандидатом від своєї партії; Ребе у відповідь сказав, що в рава Зевіна буде більше сили, якщо він буде людиною неполітичною[4].
Одного разу, повернувшись після візиту до Ребе (у 5720-ті роки), він розповів, що перед цим візитом був у Сатмарського Адмора, рабі Йоеля Тейтельбойма, і коли був у нього, той почав говорити з ним про святість і гідність Землі (хоча Адмор був антисіоністом). А коли він був у Ребе, Ребе почав говорити з ним якраз проти поведінки держави й уряду[5].
Примітки
Код особи: № 4440851707