Об'єднаний релігійний фронт
Об'єднаний релігійний фронт — список, що об'єднав партії, які дотримуються Тори й заповідей, і включав партії «Мізрахі», «Га-поель га-мізрахі», «Агудат Ісраель», «Поалей Агудат Ісраель» і «Позапартійне релігійне об'єднання», який брав участь у виборах до Кнесету першого скликання (5709) і отримав 16 мандатів.
Це був єдиний раз в історії держави, коли всі релігійні та харедимні партії в Кнесеті були об'єднані в один список.
Ребе заохочував ідею об'єднаного фронту загалом і діяв заради неї, а також заради самого списку (у ті роки, коли він існував) зокрема, і діяв, щоб і в наступних виборчих кампаніях партії, які дотримуються Тори й заповідей, об'єднувалися в подібний список.

Історія

Об'єднаний релігійний фронт — список, що об'єднав партії «Мізрахі», «Га-поель га-мізрахі», «Агудат Ісраель», «Поалей Агудат Ісраель» і «Позапартійне релігійне об'єднання», який брав участь у виборах до Кнесету першого скликання й отримав 16 мандатів. Список діяв з 5709 року (1948/1949) (рік його обрання) до 5711 року (1950/1951), коли відбулися нові вибори і партії брали в них участь кожна окремо. У 5715 році (1954/1955), коли відбувалися вибори до Кнесету третього скликання, партії «Агудат Ісраель» і «Поалей Агудат Ісраель» виступили спільним списком під назвою «Релігійний фронт Тори» й отримали близько 6 мандатів.
Ребе підтримував ідею об'єднаного фронту і діяв заради її просування, як можна бачити в його численних листах і в низці його сіхот того періоду, присвячених цій темі, а часом навіть висловлювався про це з болем і в різких виразах.
Головними цілями цієї ідеї, в очах Ребе, були збільшення сили релігійних партій[1] для розв'язання питань, що стояли на порядку денному в той період, серед них: виховання дітей репатріантів, запобігання порушенням Шабату та «три цілісності».
Водночас Ребе підкреслював, що об'єднання не повинне ущемляти світогляд та ідеї кожної партії самої по собі, а є лише технічним — для дій у згаданих загальних питаннях.
Скорбота Ребе через розпад фронту
У листі напередодні рош ходеш сівана 5711 року (червень–липень 1951) Ребе пише раву Іцхаку-Меїру Левіну, який був тоді лідером «Агудат Ісраель» і міністром соціального забезпечення: «Дуже сумує душа моя через становище, що панує у Святій Землі, хай буде вона відбудована й утверджена, звідки щодня надходять украй сумні звістки, а на додачу до цього роздробленість серед самих харедім — украй болісна вада. І все ж я сподіваюся, що зрештою організується об'єднаний релігійний фронт, особливо після моєї розмови з паном Моше Шапіро — міністром внутрішніх справ — про це».
Через півтора місяця, 22 тамуза 5711 року (26 липня 1951), Ребе написав різкого листа міністрові внутрішніх справ панові Моше Шапіро, одному з керівників «Мізрахі», і раву Біньяміну Мінцу, одному з лідерів «Поалей Агудат Ісраель». У листі Ребе з гіркотою пише про те, що релігійний фронт не було здійснено, і Ребе додає, що хай би хоч створили релігійний фронт після виборів, щоб зміцнитися перед переговорами з урядом: «Велика скорбота і досить ганьби в тому, що фронт не було здійснено в цю відповідальну годину; і хай буде воля, щоб принаймні тепер керівники партій знайшли в собі досить сил віддати перевагу інтересам усього харедимного єврейства перед уявними партійними вигодами, завдяки чому і для партії як партії буде корисно створити фронт принаймні після виборів».
В іншому листі[2] періоду після розпаду релігійного фронту Ребе висловлює величезну скорботу, якої завдав йому розпад релігійного фронту: «Зайве поширюватися про величину скорботи та шкоди, що випливають із цього розпаду, і слушно він написав, що велике було моє бажання і прагнення створити його, і, здається, я зробив у цьому те, що було в моїх силах зробити в цьому шляхами приємності, — бо з низки причин я не хотів діяти іншими шляхами…».
У листі д-рові Йосефу Бургу того самого періоду (9 сівана 5711 року (13 червня 1951)) Ребе додає й пише: «І я звертаюся до вашої честі як до харедимної людини, щоб він зі свого боку постарався всіма силами та впливом створити об'єднаний релігійний фронт, навіть якщо це пов'язано з партійними поступками».
Зусилля Ребе в цьому питанні в наступні роки
Вибори 5715 року (1954/1955)
І до виборчої кампанії, що відбувалася в 5715 році (1954/1955), Ребе продовжував свою боротьбу за створення релігійного фронту, але цього разу Ребе задовольнився значно меншим і намагався, щоб принаймні було створено фронт лише між харедимними партіями: «Агудат Ісраель» і «Поалей Агудат Ісраель».
Про це можна дізнатися з листа, який Ребе написав лідерові «Агудат Ісраель» раву Іцхаку-Меїру Левіну напередодні Лаг ба-Омеру 5715 року (1954/1955): «І одразу перейду до злободенних справ — це питання релігійного фронту, і особливо об'єднаного фронту між „Агудою“ і ПАГІ, що, на мою думку, є цілковитою необхідністю; і я сподіваюся, що завдяки цьому зросте можливість і для об'єднаного релігійного фронту, і після візиту до мене пана Біньяміна Мінца моя позиція в цьому зміцнилася». Далі в листі Ребе знову зазначає, що фронт має бути «лише щодо виборів, і не слід домішувати до цього інших справ».
В іншому цікавому листі того самого періоду Ребе пише, що з'явився шанс створення релігійного фронту після того, як тепер «прийшли тиск і примус ззовні, тобто від лівих, — є дедалі більше підстав, що відмовляться від уявної вигоди лідера такої-то й такої-то партії, щоб не шкодити релігійному становищу у Святій Землі, хай буде вона відбудована й утверджена») («Ігрот кодеш», том 10, с. 65).
Водночас Ребе запропонував змінити сутність списку: на відміну від першого релігійного фронту, який був повним об'єднанням, Ребе визначив, що краще технічний релігійний фронт, що означає об'єднання перед виборами й спільну участь, але не як одна партія, а як сили, зацікавлені йти разом лише для того, щоб використати максимум сили, — а після виборів кожна фракція й партія відокремиться і піде своїм шляхом. Вигода технічного фронту була подвійною: і не буде ущемлено важливих принципів різних партій, і, з другого боку, розкол не допоможе партіям, що прагнуть викорінити релігію, а збереже (і навіть збільшить) силу релігійних партій.
Вибори 5720 року (1959/1960)
До наступних після цього виборів до Кнесету четвертого скликання, що відбулися 2 хешвана 5720 року (3 листопада 1959), Ребе докладав зусиль заради створення об'єднаного релігійного фронту[3], і справді, до четвертої виборчої кампанії рухи «Агудат Ісраель» і «Поалей Агудат Ісраель» знову об'єдналися в «Релігійний фронт Тори», і він знову отримав близько 6 мандатів. Ця звістка втішила Ребе, і про неї він написав:
Щойно отримано листа (і телеграму) про фронт з «Агудат Ісраель». І дякую за його надсилання. Хай буде воля, щоб це було на успіх і на піднесення рогу Ісраеля-Саби
— «Ігрот кодеш», том 18, сторінка 554
Вибори 5726 року (1965/1966)
До виборів до Кнесету шостого скликання на початку 5726 року (1965/1966) Ребе розгорнув широку громадську кампанію за створення об'єднаного фронту релігійних партій. Ребе опублікував довгого аргументованого листа, у якому проаналізував становище й дійшов висновку, що незгода на створення об'єднаного релігійного фронту зменшує силу й вигоду партії і тим самим фактично завдає шкоди силі євреїв, які дотримуються Тори й заповідей, в Ерец-Ісраель[4]. Ребе знову висловив свою думку в листі, написаному у відповідь багатьом наступного дня після Йом Кіпуру 5726 року (1965/1966), у якому закликав усі релігійні партії докладно оприлюднити свою позицію щодо фронту, щоб виборці врахували це у своїх міркуваннях під час голосування[5]. Ребе навіть посилав громадських діячів і впливових людей діяти заради цього[6].
Зусилля Ребе в питанні створення релігійного фронту тривали понад двадцять років. Ребе боровся за це навіть тоді, коли здавалося, що немає реального шансу створити фронт. У листі, який Ребе написав наступного дня після Йом Кіпуру 5726 року (1965/1966), під час згаданої виборчої кампанії, Ребе докладно писав про потребу й неминучість створення фронту і додає, що в останньому Кнесеті та в попередньому на власні очі побачили, що в низці обговорень вирішував лише один голос, «що ще більше підкреслює необхідність технічного релігійного фронту, який, можна сподіватися, додав би кількість депутатів, і навіть більше ніж одного депутата, або двох і трьох».
Вибори 5729 року (1968/1969)
До виборів до Кнесету сьомого скликання Ребе повторює свою думку, висловлену на попередніх виборах, — віддавати перевагу релігійним партіям, які підтримують створення релігійного фронту[7].
Аргументи Ребе щодо важливості фронту
У «Лікутей сіхот»[8] Ребе наводить аргументи щодо важливості питання релігійного фронту. Частина причин, які Ребе там перелічив:
- «Наближення сердець до справ релігії — вплив передвиборчої агітації відчутний протягом довгого часу й після виборів, і якщо агітація буде спрямована на різні кола, які ще не є релігійними з яких би то не було причин, то не лише можна сподіватися на здобуття нових голосів, як сказано, але буде в цьому вигода й щодо наближення певної кількості наших братів, синів Ізраїлю, до справ релігії».
- «Запобігання взаємним нападкам — якщо не буде, не доведи Б-же, релігійного фронту, то агітація релігійних партій буде спрямована головним чином проти інших релігійних партій, як це заведено, і, як ведеться в передвиборчій агітації, не задовольняються підкресленням переваг своєї партії, але підкреслюють „не менше“ вади інших партій»…
- «Зброя в руках противників релігії — „сам факт того, що вони не домовляються між собою про створення релігійного фронту для виборів, тоді як кілька нерелігійних партій домовилися між собою йти разом на вибори, безсумнівно послужить зброєю в руках партій, що борються з релігійними партіями, тим паче що вони зможуть цитувати з агітації самих релігійних партій вади релігійних партій, які дискваліфікують одна одну тощо“».
Зовнішні посилання
- Велика боротьба за створення релігійного фронту • Спеціальний огляд

- Кампанія за об'єднаний релігійний фронт

Примітки
- ^ Ребе вважав, що завдяки об'єднанню партій збільшиться кількість «мандатів», — див. лист від 11 тішрея 5726 року (7 жовтня 1965) (наводиться нижче в розділі «Вибори 5726 року (1965/1966)»)
- ^ «Ігрот кодеш», том 11, с. 289
- ^ Див. «Ігрот кодеш», том 18, сторінки 290, 444 та інші (див. зазначене в предметному покажчику або в застосунку «Ігрот кодеш», стаття «Релігійний фронт»").
- ^ Наприкінці листа, надрукованого в додатку до «Лікутей сіхот», том 21, сторінка .424
- ^ Наведено там на сторінках 424-427.
- ^ Див. «Гейхал Менахем», том 1, сторінка 232. «Лікутей сіхот», том 21, сторінка 424. «Ігрот кодеш», том 23, сторінка 435, та інші.
- ^ «Ігрот кодеш», том 25, сторінка 252.
- ^ Том 21, с. 419