Перейти до вмісту

Об'єднаний релігійний фронт

Матеріал з Хабадпедії

Об'єднаний релігійний фронт — список, що об'єднав партії, які дотримуються Тори й заповідей, і включав партії «Мізрахі», «Га-поель га-мізрахі», «Агудат Ісраель», «Поалей Агудат Ісраель» і «Позапартійне релігійне об'єднання», який брав участь у виборах до Кнесету першого скликання (5709) і отримав 16 мандатів.

Це був єдиний раз в історії держави, коли всі релігійні та харедимні партії в Кнесеті були об'єднані в один список.

Ребе заохочував ідею об'єднаного фронту загалом і діяв заради неї, а також заради самого списку (у ті роки, коли він існував) зокрема, і діяв, щоб і в наступних виборчих кампаніях партії, які дотримуються Тори й заповідей, об'єднувалися в подібний список.

Лист Ребе про створення об'єднаної релігійної партії на виборах до Кнесету шостого скликання

Історія

Заклик голосувати за партію «Релігійний фронт Тори» перед виборами до Кнесету третього скликання від адморів з Белза, Гура, Вижниці, Садгори, Бяли, Серета, Перемишля, Надвірної, Слоніма, Койданова, Чорткова, Златополя та Жидачова, а також голів єшив і рамім єшив Луцька, Чебіна, Міра, Слоніма, Ломжі, Хеврона, Брашова, Турди, «Сфат емет» і «Коль Тора»

Об'єднаний релігійний фронт — список, що об'єднав партії «Мізрахі», «Га-поель га-мізрахі», «Агудат Ісраель», «Поалей Агудат Ісраель» і «Позапартійне релігійне об'єднання», який брав участь у виборах до Кнесету першого скликання й отримав 16 мандатів. Список діяв з 5709 року (1948/1949) (рік його обрання) до 5711 року (1950/1951), коли відбулися нові вибори і партії брали в них участь кожна окремо. У 5715 році (1954/1955), коли відбувалися вибори до Кнесету третього скликання, партії «Агудат Ісраель» і «Поалей Агудат Ісраель» виступили спільним списком під назвою «Релігійний фронт Тори» й отримали близько 6 мандатів.

Ребе підтримував ідею об'єднаного фронту і діяв заради її просування, як можна бачити в його численних листах і в низці його сіхот того періоду, присвячених цій темі, а часом навіть висловлювався про це з болем і в різких виразах.

Головними цілями цієї ідеї, в очах Ребе, були збільшення сили релігійних партій[1] для розв'язання питань, що стояли на порядку денному в той період, серед них: виховання дітей репатріантів, запобігання порушенням Шабату та «три цілісності».

Водночас Ребе підкреслював, що об'єднання не повинне ущемляти світогляд та ідеї кожної партії самої по собі, а є лише технічним — для дій у згаданих загальних питаннях.

Скорбота Ребе через розпад фронту

У листі напередодні рош ходеш сівана 5711 року (червень–липень 1951) Ребе пише раву Іцхаку-Меїру Левіну, який був тоді лідером «Агудат Ісраель» і міністром соціального забезпечення: «Дуже сумує душа моя через становище, що панує у Святій Землі, хай буде вона відбудована й утверджена, звідки щодня надходять украй сумні звістки, а на додачу до цього роздробленість серед самих харедім — украй болісна вада. І все ж я сподіваюся, що зрештою організується об'єднаний релігійний фронт, особливо після моєї розмови з паном Моше Шапіро — міністром внутрішніх справ — про це».

Через півтора місяця, 22 тамуза 5711 року (26 липня 1951), Ребе написав різкого листа міністрові внутрішніх справ панові Моше Шапіро, одному з керівників «Мізрахі», і раву Біньяміну Мінцу, одному з лідерів «Поалей Агудат Ісраель». У листі Ребе з гіркотою пише про те, що релігійний фронт не було здійснено, і Ребе додає, що хай би хоч створили релігійний фронт після виборів, щоб зміцнитися перед переговорами з урядом: «Велика скорбота і досить ганьби в тому, що фронт не було здійснено в цю відповідальну годину; і хай буде воля, щоб принаймні тепер керівники партій знайшли в собі досить сил віддати перевагу інтересам усього харедимного єврейства перед уявними партійними вигодами, завдяки чому і для партії як партії буде корисно створити фронт принаймні після виборів».

В іншому листі[2] періоду після розпаду релігійного фронту Ребе висловлює величезну скорботу, якої завдав йому розпад релігійного фронту: «Зайве поширюватися про величину скорботи та шкоди, що випливають із цього розпаду, і слушно він написав, що велике було моє бажання і прагнення створити його, і, здається, я зробив у цьому те, що було в моїх силах зробити в цьому шляхами приємності, — бо з низки причин я не хотів діяти іншими шляхами…».

У листі д-рові Йосефу Бургу того самого періоду (9 сівана 5711 року (13 червня 1951)) Ребе додає й пише: «І я звертаюся до вашої честі як до харедимної людини, щоб він зі свого боку постарався всіма силами та впливом створити об'єднаний релігійний фронт, навіть якщо це пов'язано з партійними поступками».

Зусилля Ребе в цьому питанні в наступні роки

Вибори 5715 року (1954/1955)

І до виборчої кампанії, що відбувалася в 5715 році (1954/1955), Ребе продовжував свою боротьбу за створення релігійного фронту, але цього разу Ребе задовольнився значно меншим і намагався, щоб принаймні було створено фронт лише між харедимними партіями: «Агудат Ісраель» і «Поалей Агудат Ісраель».

Про це можна дізнатися з листа, який Ребе написав лідерові «Агудат Ісраель» раву Іцхаку-Меїру Левіну напередодні Лаг ба-Омеру 5715 року (1954/1955): «І одразу перейду до злободенних справ — це питання релігійного фронту, і особливо об'єднаного фронту між „Агудою“ і ПАГІ, що, на мою думку, є цілковитою необхідністю; і я сподіваюся, що завдяки цьому зросте можливість і для об'єднаного релігійного фронту, і після візиту до мене пана Біньяміна Мінца моя позиція в цьому зміцнилася». Далі в листі Ребе знову зазначає, що фронт має бути «лише щодо виборів, і не слід домішувати до цього інших справ».

В іншому цікавому листі того самого періоду Ребе пише, що з'явився шанс створення релігійного фронту після того, як тепер «прийшли тиск і примус ззовні, тобто від лівих, — є дедалі більше підстав, що відмовляться від уявної вигоди лідера такої-то й такої-то партії, щоб не шкодити релігійному становищу у Святій Землі, хай буде вона відбудована й утверджена») («Ігрот кодеш», том 10, с. 65).

Водночас Ребе запропонував змінити сутність списку: на відміну від першого релігійного фронту, який був повним об'єднанням, Ребе визначив, що краще технічний релігійний фронт, що означає об'єднання перед виборами й спільну участь, але не як одна партія, а як сили, зацікавлені йти разом лише для того, щоб використати максимум сили, — а після виборів кожна фракція й партія відокремиться і піде своїм шляхом. Вигода технічного фронту була подвійною: і не буде ущемлено важливих принципів різних партій, і, з другого боку, розкол не допоможе партіям, що прагнуть викорінити релігію, а збереже (і навіть збільшить) силу релігійних партій.

Вибори 5720 року (1959/1960)

До наступних після цього виборів до Кнесету четвертого скликання, що відбулися 2 хешвана 5720 року (3 листопада 1959), Ребе докладав зусиль заради створення об'єднаного релігійного фронту[3], і справді, до четвертої виборчої кампанії рухи «Агудат Ісраель» і «Поалей Агудат Ісраель» знову об'єдналися в «Релігійний фронт Тори», і він знову отримав близько 6 мандатів. Ця звістка втішила Ребе, і про неї він написав:

Щойно отримано листа (і телеграму) про фронт з «Агудат Ісраель». І дякую за його надсилання. Хай буде воля, щоб це було на успіх і на піднесення рогу Ісраеля-Саби

— «Ігрот кодеш», том 18, сторінка 554

Вибори 5726 року (1965/1966)

До виборів до Кнесету шостого скликання на початку 5726 року (1965/1966) Ребе розгорнув широку громадську кампанію за створення об'єднаного фронту релігійних партій. Ребе опублікував довгого аргументованого листа, у якому проаналізував становище й дійшов висновку, що незгода на створення об'єднаного релігійного фронту зменшує силу й вигоду партії і тим самим фактично завдає шкоди силі євреїв, які дотримуються Тори й заповідей, в Ерец-Ісраель[4]. Ребе знову висловив свою думку в листі, написаному у відповідь багатьом наступного дня після Йом Кіпуру 5726 року (1965/1966), у якому закликав усі релігійні партії докладно оприлюднити свою позицію щодо фронту, щоб виборці врахували це у своїх міркуваннях під час голосування[5]. Ребе навіть посилав громадських діячів і впливових людей діяти заради цього[6].

Зусилля Ребе в питанні створення релігійного фронту тривали понад двадцять років. Ребе боровся за це навіть тоді, коли здавалося, що немає реального шансу створити фронт. У листі, який Ребе написав наступного дня після Йом Кіпуру 5726 року (1965/1966), під час згаданої виборчої кампанії, Ребе докладно писав про потребу й неминучість створення фронту і додає, що в останньому Кнесеті та в попередньому на власні очі побачили, що в низці обговорень вирішував лише один голос, «що ще більше підкреслює необхідність технічного релігійного фронту, який, можна сподіватися, додав би кількість депутатів, і навіть більше ніж одного депутата, або двох і трьох».

Вибори 5729 року (1968/1969)

До виборів до Кнесету сьомого скликання Ребе повторює свою думку, висловлену на попередніх виборах, — віддавати перевагу релігійним партіям, які підтримують створення релігійного фронту[7].

Аргументи Ребе щодо важливості фронту

У «Лікутей сіхот»[8] Ребе наводить аргументи щодо важливості питання релігійного фронту. Частина причин, які Ребе там перелічив:

  • «Наближення сердець до справ релігії — вплив передвиборчої агітації відчутний протягом довгого часу й після виборів, і якщо агітація буде спрямована на різні кола, які ще не є релігійними з яких би то не було причин, то не лише можна сподіватися на здобуття нових голосів, як сказано, але буде в цьому вигода й щодо наближення певної кількості наших братів, синів Ізраїлю, до справ релігії».
  • «Запобігання взаємним нападкам — якщо не буде, не доведи Б-же, релігійного фронту, то агітація релігійних партій буде спрямована головним чином проти інших релігійних партій, як це заведено, і, як ведеться в передвиборчій агітації, не задовольняються підкресленням переваг своєї партії, але підкреслюють „не менше“ вади інших партій»…
  • «Зброя в руках противників релігії — „сам факт того, що вони не домовляються між собою про створення релігійного фронту для виборів, тоді як кілька нерелігійних партій домовилися між собою йти разом на вибори, безсумнівно послужить зброєю в руках партій, що борються з релігійними партіями, тим паче що вони зможуть цитувати з агітації самих релігійних партій вади релігійних партій, які дискваліфікують одна одну тощо“».

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Ребе вважав, що завдяки об'єднанню партій збільшиться кількість «мандатів», — див. лист від 11 тішрея 5726 року (7 жовтня 1965) (наводиться нижче в розділі «Вибори 5726 року (1965/1966)»)
  2. ^ «Ігрот кодеш», том 11, с. 289
  3. ^ Див. «Ігрот кодеш», том 18, сторінки 290, 444 та інші (див. зазначене в предметному покажчику або в застосунку «Ігрот кодеш», стаття «Релігійний фронт»").
  4. ^ Наприкінці листа, надрукованого в додатку до «Лікутей сіхот», том 21, сторінка .424
  5. ^ Наведено там на сторінках 424-427.
  6. ^ Див. «Гейхал Менахем», том 1, сторінка 232. «Лікутей сіхот», том 21, сторінка 424. «Ігрот кодеш», том 23, сторінка 435, та інші.
  7. ^ «Ігрот кодеш», том 25, сторінка 252.
  8. ^ Том 21, с. 419

Повідомити про помилку на цій сторінці