Омивання обличчя, рук і ніг
יש לאחד ערך זה עם הערך רחצה.
| ||
| יש לאחד ערך זה עם הערך רחצה. | |
Омивання обличчя, рук і ніг — омивання, згадане в Гемарі, і згідно з каббалою його слід дотримуватися й сьогодні, як і постановлено в «Шулхан арух» Алтер Ребе.
У переддень Шабату
Це омивання обличчя, рук і ніг у переддень Шабату бере початок у трактаті «Шабат»: у чому заповідь, адже сказав рав Єгуда: такий був звичай рабі Єгуди бар Ілая: у переддень Шабату приносили йому ночви, повні гарячої води, і він омивав у них обличчя, руки й ноги.
Наводиться в писаннях Арізаля, що його час припадає на час самого настання Шабату, на час, коли відбувається підйом нижніх світів до їхнього кореня, і наводиться в «Мацат шмурім» Шаар га-брахот, що хоча ми не дотримуємося омивання ніг у будні, оскільки це лише для людей високого рівня, у яких у цьому глибокий намір, як пояснюється там, і ми дотримуємося тільки омивання обличчя й рук, проте цим омиванням у переддень Шабату зобов'язана кожна людина[1].
Сенс цього підйому в тому, щоб підкорити частину зла в кліпат нога, яка намагається піднятися разом зі святістю в процесі підйому світів у Шабат[2].
Примітки
- ^ І ось його слова: Але в Шабат, коли підіймаються НеГІ де-Зеїр нагору, як відомо про зустріч Шабату в таїні «Омила я ноги мої» в Шабат, «як же мені їх бруднити» потім у будні, і тоді заповідь для людини омити обличчя, руки й ноги в переддень Шабату, як написали наші мудреці благословенної пам'яті в розділі «Ба-ме мадлікін». Кінець його святих слів.
- ^ «Тора ор», Кі тіса 112г