Омивання
יש לאחד ערך זה עם הערך רחיצת פניו ידיו ורגליו.
| ||
| יש לאחד ערך זה עם הערך רחיצת פניו ידיו ורגליו. | |
Омивання — дія миття тіла водою для очищення тіла задля дотримання гігієни. Протягом історії в приватних домах не було доступної води, і омивання здійснювалося в громадських лазнях або на природі, у річках і водоспадах.
Згідно з галахою, людині заповідано омивати своє тіло напередодні Шабату і свята.
Омивання в галахі
Рамбам установлює в «Законах про якості», що порядок омивання такий: людина повинна митися щонайменше раз на тиждень і омивати все тіло гарячою водою (але не гарячою настільки, що тіло обпікається нею), а саму лише голову — дуже гарячою водою, якою тіло обпікається, а після цього знову омити все тіло теплою водою, а після цього ще прохолоднішою водою, аж поки нарешті не омиє тіло холодною водою (але тільки тулуб, щоб по голові не проходила вода, яка не гаряча). Рамбам установлює, що людині шкідливо довго перебувати в лазні[1].
Також у порядку омивання людина повинна спершу омити й вимити голову, після цього своє тіло, і також при омиванні тіла — спершу омити праву руку, а потім ліву руку, і так само праву ногу раніше за ліву ногу[2].
Окрім щотижневого омивання, згідно з галахою людина зобов'язана омитися на честь Шабату[3], і щоб було помітно, що омивання — на честь Шабату, слід намагатися митися саме в п'ятницю, і після полудня[4].
У брошурі «Седер ганагага ле-талмідім», яку відредагував Ребе, написано вказівку «Омивай усе своє тіло кілька разів на тиждень»[5].
Омивання до і після мікви
У багатьох міквах висять таблички, які нагадують про обов'язок омити тіло перед зануренням. Головна причина цього — щоб видалити з тіла будь-який бруд, який може стати перешкодою під час занурення і зробити його непридатним[6], а крім того, на підставі обов'язку «І бережіть дуже ваші душі» та агават Ісраель — поліпшити гігієну і запобігти забрудненню води для занурення та передаванню мікробів і хвороб від одного, хто занурюється, до іншого.
На відміну від миття в душі перед міквою, яке є повним обов'язком, при зануренні за законом Тори слід утримуватися від миття після занурення, на підставі постанови мудреців щодо занурення когена для споживання трумот і таарот, оскільки побоювалися, що люди сплутають і замінять занурення миттям і думатимуть, що досить лише помитися[7], і Рама постановив так за галахою[8].
Також при легшому зануренні для чистоти, наприклад омиванні Езри, за якого це дозволено, звичай хасидів — утримуватися від миття після мікви, і особливо згідно з каббалою, оскільки є сенс залишити на тілі хоча б частину води мікви (і тому також утримуються від витирання всього тіла й залишають хоча б невелику частину тіла невитертою)[9].
Омивання замість мікви
Джерело звичаю — у книзі «Тур», де написано, що для омивання Езри, навіть за думками, які суворішають і вважають, що воно не скасоване, можна задовольнитися омиванням дев'ятьма кавами[10], але на того, хто суворішає і намагається занурюватися в кошерну мікву, хай зійде благословення.
Прийнято постановляти, що «дев'ять кавів» у прийнятій сьогодні мірі — це близько 12 літрів{[11], які мають бути вилиті на тіло безперервно щонайбільше з чотирьох посудин, причому виливання з другої посудини має початися до того, як припиниться струмінь з першої посудини, і так далі. При безперервному душі це залежить від сили тиску і потоку, і йдеться про приблизний час близько 4 хвилин[12].
Омивання в Шабат
Мудреці постановили не омивати в Шабат усе тіло або більшу його частину гарячою водою, щоб не дійшли до того, щоб ворушити вугілля і нагрівати воду в сам Шабат.
Водночас омити лише частину тіла водою, нагрітою з переддня Шабату, або омити все тіло холодною водою — дозволено[13], і хоча це дозволено за основним законом, оскільки омивання в Шабат може бути пов'язане із забороною вичавлювання волосся і забороною вичавлювання під час витирання, то тому поширений звичай у країнах Ашкеназу — взагалі не омивати все тіло в Шабат, навіть холодною водою, і так постановляє Алтер Ребе за галахою[14] (але занурення в мікву дозволене).
Див. також
Зовнішні посилання
- Рав Барух Оберлендер, Омивання тіла гарячою водою у свято, збірник «Гаарот у-біурім — Огалей Тора», 3 тамуза 5783 (22 червня 2023), сторінка 145
Примітки
- ^ Рамбам, закони про якості, закон 16.
- ^ Трактат «Шабат», аркуш 61, сторона а.
- ^ Рамбам, закони Шабату, глава 30, закон 2. «Шулхан арух», «Орах хаїм», розділ 260, пункт 1. І див. «Ваїкра раба», розділ 34, 3): Одного разу напередодні Шабату учні побачили Гілеля Старшого, який ішов дорогою, і сказали йому: Рабі, куди ти йдеш? Сказав їм: Виконати заповідь. Сказали йому: Яку заповідь? Сказав їм: Помитися в лазні на честь Шабату. Сказали йому: Хіба це заповідь?! Сказав їм: Так, якщо статуї (=зображення) царів, які ставлять у театрах і в цирках, той, хто призначений над ними, чистить і миє їх, і йому дають прожиток, і більше того, він підноситься разом із вельможами царства, то я, створений за образом і подобою, як написано (Берешит 9, 6): «Бо за образом Б-га створив Він людину», — то й поготів».
- ^ Рама (розд. 262, п. 3), «Каф га-хаїм» (розд., с. к. 37). «Шаар га-каванот», аркуш 62.
- ^ Сторінка 14. І див. на сторінці 15 там, що спочатку було написано «не рідше одного разу на тиждень», а Ребе викреслив і виправив, щоб було написано «кілька разів на тиждень».
- ^ А при зануренні за законом Тори — подбати, щоб усе тіло було мокрим, включно з прихованими місцями і складками тіла, так щоб, коли входять до басейну для занурення, усе тіло було вкрите водою, включно зі зморшками і прихованими місцями.
- ^ Гемара, трактат «Шабат», аркуш 14, сторона а. Одна з постанов, які постановила школа Шамая і яка була прийнята в усьому Ізраїлі: той, хто занурив голову і більшу частину тіла в набрану воду після занурення, — нечистий і повинен зануритися знову.
- ^ «Йоре деа», розділ 201, пункт 75. І див. «Ябіа омер», частина 10, розділ 19, що звичай сефардів — полегшувати в цьому, і в «Ігрот Моше», частина «Йоре деа», частина 2, розділ 96, де постановлено заборонити.
- ^ Рав Браун: Чи є проблема приймати душ після занурення в мікву?
- ^ «Тур», «Орах хаїм», розділ 241: «І є хасиди і люди діла, які суворішали собі й занурювалися від нечистоти кері, щоб молитися, і це зайва суворість, бо навіть за Ріфом, який написав, що є ті, хто вимагає занурення для молитви, не обов'язкове занурення, а омивання дев'ятьма кавами. А я написав вище, що не потрібно ні занурення, ні омивання. А на того, хто суворішає, хай зійде благословення.».
- ^ А в Шут «Мінхат Іцхак» написано, що в тих, хто суворішає, — 36 літрів.
- ^ Куточок галахи і звичаю «Сіхат га-шавуа», випуск 1681. Сайт «Дін» — міра 9 кавів замість занурення. Рав Блінов: занурення з дев'ятьма кавами у ванні — які правила?.
- ^ «Шулхан арух», «Орах хаїм», розділ 326.
- ^ Розділ 326, пункт 6.