Перейти до вмісту

Мідраш «Леках тов»

Матеріал з Хабадпедії
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.
Ця стаття потребує хабадського контексту: на цій сторінці бракує інформації, що прояснює зв'язок або погляд хасидуту Хабад щодо теми чи предмета статті
Ви можете допомогти, додавши відповідні енциклопедичні відомості. Будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Якщо ви вважаєте, що зі сторінкою все гаразд, можна зазначити це на сторінці обговорення.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.

Мідраш «Леках тов», званий також «Псікта зутрата», — коментар до п'яти книг Тори і до п'яти сувоїв. Мідраш склав р. Товія бен Еліезер, людина XI століття (згідно з «Оцар га-гдолім — Алуфей Яаков», він жив близько 4850 року (1090), за часів Раші і рабі Іцхака Альфасі).

Книгу було надруковано в 5306 році (1546).

Назва книги

Назва книги — «Леках тов», і так писали ранні автори, але в останніх поколіннях більшість мудреців називають її «Псікта зутрата», тому що вже в першому виданні сумнівалися щодо її назви, «Псікта зутрата» вона чи «рабаті», але наприкінці книги написали «Завершено Псікта зутрата»; те, що привело їх до викривлення її назви, це те, що перед кожним віршем стоїть слово «пас.», щоб указати, що це початок вірша та його мідрашу, і подумали, що це абревіатура «Псікта», і викривлення призвело до викривлення, що сплутали «Псікта зутра» і прийняли її за давню «Псікту», і навпаки.

Країна його проживання

Рабі Товія жив у місті Касторія в Греції. Про нього свідчать його земляк, р. Єгуда, син р. Моше Москоні (автор коментаря до рабі Аврагама ібн Езри), а також р. Менахем Тамар (також автор коментаря до рабі Аврагама ібн Езри).

Його вчителі

  • Р. Шимшон
  • Р. Моше від імені р. Саадьї

Епоха

У коментарі до тижневої глави Їтро наводяться дати, які можуть указувати на час написання твору. У коментарі до слів «У третій місяць по виході синів Ізраїлю» написано: «Спочатку обчислювали ізраїльтяни від сотворіння (сотворіння світу). Повернулися до обчислення від виходу з Єгипту. Повернулися до обчислення від побудови Храму, як сказано: „І було по закінченні двадцяти років, коли збудував Шломо“. (Другий Храм) не удостоїлися обчислювати від його побудови, обчислюють від його зруйнування. І ось у нас нині 1039 (1039 від зруйнування Храму, тобто 1109 н. е.), що становить 4867 від сотворіння світу, і не лише це, але ми обчислюємо від царства греків 1417 (лік шетарів греків почався у 312 році до н. е., отже, рік — 1105 н. е.)». Звідси випливає, що роки 1105 і 1107, вочевидь, є частиною років складання мідрашу. У мідраші згадуються гзерот 856, у коментарі до тижневої глави Емор на слова «той, хто виводить вас із землі Єгипетської, щоб бути»: «І я пишу, щоб було пам'яттю про діяння, яке вчинили святі Всевишнього громади Майнца, які віддали себе, і своїх дружин, і своїх синів, і своїх дочок в один день напередодні свята Шавуот і були зарізані як одна людина на освячення Імені Б-га Ізраїлю в 4856 році від творення (сотворіння) світу, коли жителі землі дали руку, щоб зійти й успадкувати оселі Всевишнього. І про них і про подібних до них Писання каже: „І очищу кров їхню, яку не очистив“ ». Отже, можна зробити висновок, що завершення твору відбулося після гзерот.

Також у своєму коментарі до тижневої глави Шмот він торкається численних гзерот, що спіткали народ Ізраїлю. На слова «І простягну Я руку Мою» написано: «І в році... тисяча двадцять дев'ятому від зруйнування Другого Храму (1097 рік)... наш пан і наш учитель Товіягу — син нашого великого вчителя Еліезера, праведної пам'яті, вникнув у книги нашого Б-га і звернув своє серце до тривалості нашого вигнання, бо вичерпалася сила, і немає ні затриманого, ні залишеного, і ось минули всі терміни, і справа залежить лише від каяття, як сказано: „Якщо повернешся, Ізраїлю, слово Г-споднє, до Мене повернешся“ ... І ми дивимося на Твердиню нашого спасіння, бо, як у дні Єгипту, покаже Він нам чудеса.»

Через цю цитату виникає інша можливість, згідно з якою мідраш «Леках тов» було складено в районі Франції або Німеччини (які називалися в ті дні «країни Ашкеназ»), і його складання приписують р. Товії бен Еліезеру, який жив у Майнці, у поколінні Раші. Але Шломо Бубер спростовує цю думку. Мідраш пояснює вірші за простим змістом (так каже Ребе.) або шляхом натяку. Іноді автор у своєму коментарі спирається на правила граматики й на огласовку масори.

У кожній тижневій главі є невелика передмова, яка завжди починається віршем, у якому згадується слово «тов», і з цього вірша починається мідраш.

Назви книг, наведених у ньому

  • Таргум Онкелос
  • Барайта де-рабі Їшмаель
  • Барайта де-рабі Еліезер, сина Ріяга
  • «Сіфра» або «Торат коганім»
  • «Сіфрей»
  • «Мехілта де-рабі Їшмаель»
  • «Седер олам»
  • «Сефер Єціра»
  • Вавилонський Талмуд
  • Єрусалимський Талмуд
  • «Берешит раба»
  • «Шіта хадаша ле-Бар»
  • «Ваїкра раба»
  • «Мідраш хамеш мегілот»
  • «Мідраш рабі Танхума»
  • «Єламдейну»
  • «Піркей де-рабі Еліезер»
  • Барайта де-мелехет га-Мішкан
  • «Агадат Мошіах»
  • «Гейхалот де-рабі Їшмаель»
  • «Сефер га-яшар»
  • Мідраш «Авкір»
  • Мідраш «Гашкем»
  • Мідраш без назви [які наводяться для прикладу в «Ялкуті» під назвою «Мідраш стам»]
  • «Шеїлтот» рава Ахая
  • «Галахот гдолот»
  • «Йосіфон»
  • Р. Ельазар га-Калір
  • Р. Саадья Гаон
  • Р. Гай Гаон
  • Р. Шабтай Доноло
  • Р. Менахем бен Сарук
  • Мідраш р. Моше га-Даршана
  • Бен Ашер і Бен Нафталі
  • Рабейну Шимшон
  • Потер ла-караїм
  • Коментатори без імені [яких він згадує висловом «є ті, хто тлумачить» тощо]

Хто згадує його в наступних поколіннях

(неповний список)

  • Учні Раші
  • Р. Менахем бен Шломо
  • Рашбам
  • Р. Яаков із Рамерю
  • Ібн Езра
  • Кн. «Єгі меорот»
  • Р. Іцхак бар Аба з Марселя
  • Р. Іцхак, син р. Моше з Відня
  • Р. Цідкіягу, син р. Аврагама га-Рофе
  • Р. Єгуда, син р. Еліезера
  • Р. Хізкія
  • Раавен
  • Р. Іцхак бар Єгуда га-Леві
  • Рош
  • «Коль бо»
  • «Адам ве-Хава» р. Єрухама
  • Р. Йосеф Колон
  • «Гагаот Сіфра»
  • «Масорет га-Талмуд»
  • Р. Шломо, син р. Моше га-Леві бен Алкабец
  • Р. Єдіда-Шломо-Рафаель Норці
  • Магарша
  • Р. Хаїм бен Бенвеністі
  • Р. Азарія мін га-Адумім
  • Р. Аврагам бен Бакрат
  • Магаршаль
  • Р. Аврагам Алегрі
  • Р. Менахем бар Моше га-Бавлі
  • Р. Хаїм Віталь
  • Р. Реувен га-Коен, автор «Ялкут Реувені»
  • Аврагам-Абеле
  • Р. Давид — автор «Корбан га-еда»
  • «Пней Моше»
  • Р. Яаков Хагіз
  • Р. Давид Пардо
  • Р. Моше Франкфурт
  • Р. Яаков Делікаташ
  • Хіда
  • Р. Зеф-Вольф Ейнгорн
  • «Сефер га-асуфот» рукопис
  • Кн. «Амаркаль»
  • Р. Хаїм Хазан
  • «Тосафот Йом-Тов»
  • Магарам ді Лонзано
  • Магараз Маргаліот
  • Ребе

Видання мідрашу

Два перші друковані видання мідрашу, у 1546 (Венеція) і 1564 роках, були частковими й наводили мідраш лише на три книги — Ваїкра, Бемідбар і Дварім.

Перше повне видання мідрашу вийшло у виданні Шломо Бубера зі Львова в 5638 році (1878). Додані частини зібрали з трьох рукописів: єрусалимського рукопису, який був у Хіди, другого рукопису з книгосховища у Флоренції і третього рукопису з книгосховища Санкт-Петербурга. Нещодавно видано видавництвом «Зіхрон Агарон» за виданням Бубера із примітками Магарі Перла й коментарем Раама, а ім'я його Аврагам.

Зовнішні посилання

Повідомити про помилку на цій сторінці