Хаїм Цанз з Брод
Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи.
Стаття відкрита для редагування. | ||
| Ця стаття перебуває в процесі тривалої роботи. Стаття відкрита для редагування. | |
| Хаїм Цанз із Бродів | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5480 |
| Дата смерті | 5543 |
| Місце діяльності | Броди |
| Рід діяльності | кабаліст, талмід-хахам |
| Посада | голова мудреців Клойз у Бродах |
| Сім'я | |
| Діти | рабі Цві та інші |
Рав Хаїм Цанзер із Бродів (із Броди) (5480 — 5543). Був із мудреців клойзу в Бродах, великим знавцем Тори й великим каббалістом.
З його життєпису
Підписувався: «Малий Хаїм», «Малий Хаїм із Цанза»;
Рабі Хаїм стояв на чолі мудреців клойзу ще з 5505 року (1744/1745), у добу, коли в «клойзі» навчалися рабі Гершон із Кут (шурин Бешта) і «Нода бі-Єгуда». Багато займався вивченням учення Каббали й молитвами з каванот та їхудім, багато виснажував себе й постив. Писання Арі він вивчав у хевруті зі своїм другом, автором «Нода бі-Єгуда». Їхнє галахічне листування надруковано в Шут «Нода бі-Єгуда», у висловах взаємної прихильності й захоплення.
Вплив його був великий в округах Львова і Бродів. Рабі Хаїм був причетний до відомої справи «Гет із Клеве». Також він був причетний до полеміки про «амулети», що розгорілася між рабі Яаковом Емденом і рабі Йонатаном Ейбешюцем, і дотримувався думки рабі Яакова Емдена.
Рабі Хаїм, Бешт і його учні
Бешт надзвичайно звеличував його велич, попри те що сам рабі Хаїм не приймав шляху Бешта, а за різними переказами навіть різко протидіяв йому. Але Бешт, який дуже його шанував, із любов'ю приймав його протидію і багато говорив про його гідність. Бо говорив, що той має на увазі заради Небес.
Адмор рабі Цві-Гірш із Мукачева писав[1], що Бешт послав до нього рабі Цві-Гірша, голову рабинського суду Чорткова, просити благословення в р. Хаїма, щоб той удостоївся життєздатного потомства, і завдяки словам рабі Хаїма, який благословив його: «щоб удостоївся синів — світочів вигнання», народилися його святі сини — рабі Пінхас, автор «Га-Гафлаа», і рабі Шмелке з Нікольсбурга[2].
У книзі «Шівхей га-Бешт»[3] наведено, що Бешт сказав про нього, що він — іскра з душі таная раббана Йоханана бен Закая. Його учень, Магід з Межиріча, сказав, що рабі Хаїм Цанзер був навіть обличчям схожий на раббана Йоханана бен Закая[4].
Рабі Яаков-Йосеф із Полонного, автор «Толдот Яаков-Йосеф», наводить у своїх святих книгах у кількох місцях слова вчення рабі Хаїма Цанзера. Див., наприклад, у його книзі «Ктонет пасім» (тижнева глава «Тазріа»), де він пише: «І так чув я від імені свата мого, рава-хасида, нашого вчителя рава рабі Хаїма Цанзіра». Рабі Цві, син рабі Хаїма Цанзера, був зятем автора «Толдот Яаков-Йосеф». Їхня спільна онука осиротіла, втративши матір у дитинстві, і виросла в домі свого діда, автора «Толдот Яаков-Йосеф». Ця їхня онука вийшла згодом заміж за Адмора рабі Аврагама-Дов-Бера Ойербаха, голову рабинського суду Хмельника, який був із великих хасидизму у своєму поколінні й замолоду перебував під покровом Бешта.
Бешт намагається його розвеселити
Хасидський переказ розповідає, що рабі Хаїм послав рабі Моше з Острога, автора «Аругат га-босем», із великих клойзу в Бродах, випробувати Бешта. Коли рабі Моше прощався з Бештом, Бешт попросив його, щоб, прийшовши до рабі Хаїма, він розповів йому про всі дивовижні речі, які бачив у нього, щоб рабі Хаїм наповнив уста свої сміхом, бо рабі Хаїм ніколи не наповнював уст своїх сміхом, оскільки він від кореня душі раббана Йоханана бен Закая, який сказав, що заборонено людині наповнювати уста свої сміхом у цьому світі, «і той, хто доставить йому втіху, щоб він засміявся, здобуде собі світ прийдешній»[5].
В іншому джерелі розповідається, що Бешт посилав до нього своїх святих учнів, щоб вони розповідали йому історії та дива про нього, щоб він засміявся, і сказав: «що весь почет Вишніх радіє, коли він веселий і в доброму настрої»[6].
З його книг
З його численних писань надруковано лише окремі книги:
- Його глоси на «Шулхан арух», Орах хаїм (Житомир, 5621).
- «Неедар ба-кодеш» на трактат «Авот» (Львів, 5622).
Примітки
- ^ Автор «Даркей тшува» у своїй книзі «Тіферет баним» (тижнева глава «Дварім»).
- ^ Див.: «Тіферет баним», Бардіїв, 5681, аркуш 136/2.
- ^ Видання Рубінштейна, с. 304.
- ^ І див. у цьому ж дусі в книзі «Ктівей га-Рі, шойхета-бодека» у статті «Р. Хаїм Цанзер».
- ^ «Шемен га-тов», Пйотркув, 5665.
- ^ «Гдулат рабейну Ісраель Бааль-Шем-Тов», Шамлой, 5701.
Код особи: № 4440585700