Хасидей Ашкеназ
Хасидей Ашкеназ — прізвисько великих мудреців Ізраїлю, що діяли в районі Німеччини та Франції приблизно у 4930-5160 роках, приблизно за чотириста років до розкриття вчення хасидуту, і паралельно рокам, коли діяли Раші й автори «Тосафот».
До великих Хасидей Ашкеназ належали рабі Єгуда га-Хасид, автор «Сефер хасидім», і рабі Ельазар із Вормса, автор «Га-Рокеах», а її люди дотримувалися особливих звичаїв благочестя і стриманості, і твори, які вони залишили по собі, становлять важливу основу багатьох положень у галахі та в думці, і вони в безлічі наводяться також у книгах хасидуту учнів Бааль-Шем-Това. Унаслідок бід і переслідувань, що випали на долю людей ашкеназького єврейства, великі представники руху поступово перейшли до діяльності в сусідніх країнах, таких як Польща, Італія та Іспанія, і багато хто з них долучився до великих представників руху каббали, що діяв у ті роки в Іспанії.
Прізвисько «Хасидей Ашкеназ» з'явилося лише після розкриття вчення хасидуту, і це для того, щоб розрізняти рухи.
Історія
Першим із Хасидей Ашкеназ був рабі Шмуель га-Хасид, із нащадків родини Калонімус, яка діяла вже близько 200 років у Німеччині й дала багато поколінь рабинів і керівників у всій Німеччині та Північній Італії. Рабі Шмуель належав до великих свого покоління і прославився як хасид і святий.
Таємниці Тори, що передавалися в його родині з покоління в покоління, він отримав від рабі Ельазара га-Хазана у своєму містечку Шпаєрі, оскільки його батько помер, коли той був ще юним.
Коли виріс і одружився, стояв на чолі єшиви у Шпаєрі, багато займався таємним ученням Тори, і Магаршаль назвав його «хасид, святий і пророк».
Головна слава Хасидей Ашкеназ прийшла в наступному поколінні, зі сходом світла його сина рабі Єгуди га-Хасида, який уклав «Сефер хасидім»[1], тоді як його старший син, рабі Аврагам, який був його первістком, посів його місце глави єшиви у Шпаєрі.
Займався також практичною каббалою і навіть створив собі голема, який супроводжував його в поїздках і прислуговував йому (але той не мав сили мови).
Ще однією значущою постаттю в хасидизмі Ашкеназу був рабі Ельазар із Гермайзи (Вормс), який уклав книгу «Га-Рокеах» і написав багато книг з галахи та таємного вчення.
Цей період мав великий вплив на світ єврейської думки, і багато звичаїв та основ, які вони запровадили й поширили, були прийняті в усіх громадах розсіяння Ізраїлю і були прийняті в усьому єврейському світі. У вченні Хасидей Ашкеназ головний наголос робився на поведінку понад вимоги закону, шляхи тшуви, самокатування й освячення, точність у словах молитви та розкриття внутрішнього змісту через заняття гематріями, поезію і піют[2], і нагороду за заповіді.
У хасидуті Хабаду
У вченні хасидуту наводиться багато цитат із книг Хасидей Ашкеназ; так, наприклад, Алтер Ребе в першій главі «Ігерет га-тшува» вказує на виправлення тшуви, що наводяться в «Сефер га-Рокеах» і в «Сефер хасидім».
Також Ребе багато звертався до слів, що наводяться в цих книгах[3], і вказував остерігатися того, що наводиться в них, хоча нам не розкриті їхні потаємні причини, оскільки автори цих книг подібні до святих праотців, чия дія в нас є, але ми не маємо стосунку до їхнього ступеня та його осягнення, і навіть натякнув, що вказівки рабі Єгуди га-Хасида — в аспекті пророцтва: «причини вказівок, і аспект його пророцтва, залишилися в прихованості»[4].
Щодо цього періоду загалом Ребе зазначив зі слів Рамбама в «Ігерет Тейман»[5], що Білам сказав «У свій час буде сказано Яакову та Ізраїлю» у 2488 році, і зміст слова «у свій час» у тому, що після того як мине ще раз таке саме число років, тобто в 4976 році[6], тоді повернеться пророцтво до Ізраїлю, і справді, близько цього часу діяли рабі Єгуда га-Хасид і люди його покоління, який, живи він за днів амораїв, був би амораєм, живи він за днів танаїв, був би танаєм, а живи він за днів пророків, був би пророком[7].
Примітки
- ^ На відміну від рабі Єгуди га-Хасида з родини Сегаль, який діяв кілька сотень років після нього, під час гзерот 5408 (1647/1648) і 5409 років (1648/1649), і піднявся до Єрусалима, купив ділянку, на якій згодом було збудовано синагогу «Хурват рабі Єгуда га-Хасид» у Старому місті Єрусалима.
- ^ Серед знаменитих піютів, складених Хасидей Ашкеназ, — «Шир га-кавод» — «Анім змірот».
- ^ Наприклад, витрачання грошей по завершенні Шабату, проживання свояків в одному місті, закладання вікна та інше.
- ^ «Торат Менахем» 13, 5715, частина 1, сіха вівторка тижневої глави «Ваєшев», 19 кислева 5715 (14 грудня 1954), 139.
- ^ Глава 3 (ближче до кінця).
- ^ Так у «Шалшелет га-каббала» і в «Ковец тшувот га-Рамбам» (Лейпциг, 5619). Але в «Седер га-дорот» (4972) виправляє, що має бути 4972. І так само в коментарі р. Єгуди Альбарцелоні до «Сефер Єцира» (гл. 4 (с. 239)) і в «Корбан га-еда» на Єрусалимський Талмуд там — 4972.
- ^ «Торат Менахем» 17, 5716 рік, частина третя, сіха Шабату тижневої глави «Балак», 14 тамуза 5716 (23 червня 1956). І там наводить список рішонім, до яких доречно віднести слова Рамбама, див. там. «Торат Менахем — Гітваадуйот», частина 13, с. 138. І зазначені там джерела.