Йосеф Бург
| Йосеф Бург | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Ім'я в оригіналі | יוסף בורג[В] |
| Дата народження | 9 швата 5669 (31 січня 1909) |
| Дата смерті | 5 хешвана 5760 (15 жовтня 1999) |
| Місце поховання | кладовище «Сангедрія»[В] |
| Країна | Ізраїль[В] |
| Рід діяльності | політик, рабин, філософ[В] |
| Освіта | рабинська семінарія, Берлінський університет |
| Посада | депутат Кнесету, міністр внутрішніх справ, міністр охорони здоров'я, міністр соціального забезпечення, міністр у справах релігій, голова партії МАФДАЛ |
| Сім'я | |
| Батько | Аврагам Бург |
| Мати | Сільвія Бург |
| Дружина | Рівка, дочка рава Яаков-Йосеф-Моше Слонім |
| Діти | Аврум Бург та інші |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Пан Йосеф Бург (9 швата 5669 (31 січня 1909) – 5 хешвана 5760; 31 січня 1909 — 15 жовтня 1999) був депутатом Кнесету, обіймав посади міністра внутрішніх справ, охорони здоров'я, соціального забезпечення і у справах релігій. Один із лідерів партії МАФДАЛ.
Біографія
Народився 9 швата 5669 року (31 січня 1909) у Німеччині в Аврагама і Сільвії Бург, навчався між 5688 (1927/1928) і 5691 роками (1930/1931) у рабинській семінарії та в Берлінському університеті. У 5699 році (1938/1939) отримав рабинське посвячення, а потім піднявся до Землі Ізраїлю. Одружився в 5693 році (1932/1933) зі своєю дружиною Рівкою, дочкою рава Яакова-Йосефа-Моше Слоніма, нащадка наших Ребе-провідників і останнього ашкеназького рабина єврейської громади Хеврона.
Із заснуванням Держави Ізраїль був депутатом Кнесету протягом близько сорока років, упродовж яких обіймав посади міністра внутрішніх справ, охорони здоров'я, соціального забезпечення і у справах релігій. У 5730 році (1969/1970) був призначений головою партії МАФДАЛ через відхід з життя попереднього голови Моше Шапіро. У 5746 році (1985/1986) пішов із Кнесету.
Помер 5 хешвана 5760 року (15 жовтня 1999).
Зв'язки з Хабадом
Під час візиту Ребе до Парижа в 5707 році (1946/1947) Бург уперше зустрівся з Ребе[1].
Протягом років він зустрічався з Ребе ще багато разів. На одній зі своїх зустрічей із Ребе він дивувався з приводу вказівки Ребе голосувати за «найбільш харедимний список» і скаржився на те, що хасиди Хабаду тлумачать це як Агудат Ісраель або Поалей Агудат Ісраель, а не як його партію (МАФДАЛ). Ребе відповів на це: «Хай постарається, щоб до наступних виборів хасиди могли витлумачити це як його партію!»[2]. Ребе чинив на нього тиск, щоб він діяв заради створення релігійного фронту[потрібне уточнення][3].
У 5718 році (1957/1958) був запрошений на фарбрейнген 19 кислева в Кфар-Хабаді. На місці була велика тіснява, і Бург попросив голову ради Кфар-Хабада, щоб той дав йому пройти через сцену, однак йому було відмовлено. Бург образився на це і пригрозив неучастю у фарбрейнгенах Хабаду. Ребе надіслав йому лист із вибаченнями за інцидент[4].
Критика у зв'язку з його поведінкою у справі «Хто є євреєм»
У 5718 році (1957/1958), коли вперше було порушено питання «Хто є євреєм», Бург вийшов з уряду разом з іншими членами МАФДАЛ. У 5730 році (1969/1970), під час боротьби Ребе за закон «Хто є євреєм», Ребе попросив пана Бурга виступити проти запропонованого законопроєкту: «Єврей — той, хто народився від матері-єврейки або прийняв гіюр, і він не належить до іншої релігії» — без слова «за Галахою». Але він виступив проти вказівки Ребе і проголосував за закон.
Ребе висловив гостру й різку критику його дій і дій його партії, партії МАФДАЛ, у питанні «Хто є євреєм».
Після того як узимку 5731 року (1970/1971), під час візиту Бурга до Сполучених Штатів, Ребе не прийняв його на єхідут, 17 сівана того ж року[5] Ребе прийняв його (разом із дружиною) на єхідут. На єхідуті Ребе говорив із ним різко, і він тривав півгодини[6]. З-за дверей присутні почули деякі слова Ребе: Ребе сказав йому щось, а він заперечував, і тоді Ребе сказав йому, що він заперечує тут, у кімнаті, те, про що писали всі газети, — хай вийде назовні й заперечує. Також він сказав Ребе щось, і Ребе сказав йому, що якщо міністр внутрішніх справ каже так, то міністр внутрішніх справ брехун[7]. Свого часу повідомлялося[8] також, що під час єхідуту Ребе стукав по столу. Очевидно, у зв'язку з цим єхідутом було прохання Ребе до секретаря рава Єгуди-Лейба Гронера, щоб той забезпечив, щоб ніхто не зачепив його весь час його приходу до «770» і виходу звідти[9].
Перед поїздкою р. Шнеура-Залмана Шмерлінга до Ребе на місяць тішрей 5734 року (вересень–жовтень 1973) Бург попросив його запитати в Ребе, чому він так сердитий на нього, аж до того що не приймає його на єхідут. Шмерлінг, який не хотів запитувати про це просто напряму, подав Ребе під час єхідуту підйон нефеш з іменами всієї родини Бурга, опустивши його власне ім'я. Ребе відразу відреагував, що бракує імені, і Шмерлінг відповів, що навмисно не написав, бо відсутнє ім'я, Йосеф Бург, сказав йому, що Ребе сердитий на нього, і просив запитати чому. Почувши ці слова, Ребе підвівся зі свого крісла, обличчя його почервоніло, і він тричі з гіркотою запитав, розводячи руки в сторони: «Я серджуся на єврея?!»[10], і додав: «Мені лише боляче, що він може зробити в цій справі — і не робить»[11].
У 5736 році (1975/1976), під час операції «Ентеббе», він виступав за звільнення терористів в обмін на заручників; Ребе в сіхі, виголошеній після операції (12 тамуза 5736 року (10 липня 1976)), різко говорив про нього[12]:
Він був єдиним, хто сказав, що потрібно віддати всіх терористів, ув'язнених у Землі Ізраїлю, і зробив він це в шатах святості — ніби за «Шулхан арухом» зобов'язані віддати терористів, оскільки це справа порятунку життя, і тому заборонено залишатися в небезпеці…
За 48 годин до цього було зібрання, і він був єдиним, хто сказав, що потрібно віддати терористів; той самий, хто каже, що потрібно записувати неєвреїв як євреїв, усупереч Торі, каже, що потрібно віддати терористів, і каже він це, сидячи в кіпі… Чому він став «носієм думки» про те, як має бути за «Шулхан арухом»? Про галахічне рішення потрібно запитувати рабина, а не його, так само, як про гіюр потрібно запитувати рабинів, і вони постановляють, що гіюр має бути за Галахою…
— Сіхат кодеш, 12 тамуза, 5736 (10 липня 1976)
При цьому і в цей період він удостоювався отримувати листи від Ребе. У 5739 році (1978/1979) Ребе надіслав йому вітальне послання до його сімдесятиріччя, в якому Ребе виводить з його імені «Йосеф» хасидське пояснення, що це ім'я вказує на «Хай додасть мені Б-г іншого сина», — що перетворюють «іншого» на «сина» Святого, благословенний Він. У відповідь Бург надіслав Ребе лист, у якому запитав про джерело цього вислову, доклавши до листа примірник своєї книжки. За це він удостоївся отримати ще одне послання від Ребе, в якому були благословення до свята Шавуот, разом із джерелами до сказаного в попередньому посланні[13].
Одного разу в цей період він прибув на передвиборче зібрання в залі в Беер-Шеві, і кілька хасидів вирішили, що це нагода віддячити йому за його діяння в питанні «Хто є євреєм». Коли він почав виступати, підвівся р. Єхезкель Софер і сказав, що хоче дещо попросити в Бурга. У залі запала тиша, і тоді він продовжив: «Я хотів попросити його: ідіть геть із міста праотців!» — і відразу ж хасиди розкидали на місці різкі листівки, які надрукували проти нього; на місці виникла метушня, Бург почервонів і не знав, що робити. Коли секретар рав Єгуда-Лейб Гронер доповів Ребе про цей учинок, прийшла відповідь, що Ребе не був цим задоволений[14].
Одного разу в цей період у коледжі «Бейт Рівка» у Кфар-Хабаді захотіли присвятити зал імені ребецн Сари Герцог, матері пана Хаїма Герцога. Директор коледжу р. Шмуель Хефер надіслав Ребе список запрошених, яких просив покликати на захід, і серед імен запрошених було також ім'я Бурга. Ребе вказав не запрошувати його[15].
Родина
- Його син, пан Аврум Бург — один із лідерів партії «Авода»
- Його онук, професор Менахем Бен-Сасон, президент і ректор Єврейського університету в Єрусалимі
Примітки
- ^ Ребе пише Йосефу Бургу
- ^ «Сефер га-цеецаїм» с. 283.
- ^ «Ігрот кодеш», том 4, лист 44 [потрібне уточнення].
- ^ «Ігрот кодеш», 16, 5562. Там само, 17, 6173.
- ^ Щоденник тамима Ісраеля Левіна
- ^ Деякі кажуть — понад дві години — щоденник Левіна
- ^ Тшура Амар, 15 сівана 5758 (9 червня 1998), с. 29
- ^ Зі слів пана Менахема Браша, який чув це «від вірного хасида» — «Ємей тмімім», частина 5, с. 199
- ^ Зі слів рава Нахмана Шапіро.
- ^ В оригіналі на їдиші: "Іх бін бройгез аф а ід?!"
- ^ «Збірка оповідей про главу нашого покоління, Любавицького Ребе, розказаних в єшиві бейн га-зманім „Цеірей Любавич“ — 11 нісана 5763 (13 квітня 2003)»
- ^ Операція «Ентеббе» у
- ^ «Ігрот кодеш», том 31, фотокопію святого рукопису другого листа надруковано у фотографіях на початку книжки
- ^ «Держава — річ практична», на сайті «Штурем».
- ^ З поголосу — з'явилося в колонці Аврагама Розена в газеті «Йом ле-йом»
Код особи: № 5295214300