Перейти до вмісту

Заборона виносити галахічні рішення в нетверезому стані

Матеріал з Хабадпедії

У галасі заборона когену виносити рішення в сп'янінні забороняє когену — море гораа або будь-якому море гораа — навіть якщо він не коген — виносити рішення за законами Тори, коли він п'яний. Вислів «п'яний» витлумачений у розумінні мудреців не лише як п'яний, що став таким унаслідок пиття вина, а й як будь-який п'яний, що став таким від будь-якої речі, яка сп'янює розум когена настільки, що він не зможе ясно думати про розглядувану справу та її подробиці[1].

Джерело заборони

Джерело заборони наводиться в книзі Ваїкра, у тижневій главі «Шміні»:

І говорив Г-сподь Аарону, кажучи. Вина і шехару не пий, ані ти, ані сини твої з тобою, коли входите до Шатра збору, і не помрете, вічний закон для поколінь ваших. І щоб відрізняти святе від буденного і нечисте від чистого. І щоб навчати синів Ізраїлю всіх законів, які мовив Г-сподь їм через Моше.

— Ваїкра глава 10

Попри те що, згідно з простим прочитанням вірша, ідеться лише про застереження Агарону і його синам-когенам, «Сіфра» тлумачить, що по суті йдеться не лише про когена, а навіть про не-когена, який виносить рішення в Ізраїлі. Якщо так, то коментатори Писання і мідрашу пояснили, що Святий, благословенний Він, обрав цей вислів тому, що в Ізраїлі заведено питати рішення з уст когена[2]. І словами пояснення Ралбага; «І щоб навчати.. це для когена як застереження, згідно з тим, що було пояснено в цьому місці, а ісраель не перебуває під застереженням, бо цей закон більш личить когенові, оскільки помилка, що буде в його рішенні, зашкодить більше, адже він причетний до всього Ізраїлю у справі винесення рішень, як сказано „Навчатимуть законів Твоїх Яакова..“[3] і..„Якщо буде приховано від тебе діло для суду.. і прийдеш до когенів-левітів“[4] а не так стоїть справа з ісраелем, який виносить рішення[5].»

Значення слова

Щодо значення слова «гораа» є кілька думок; є ті, хто вважає, що «гораа» називається лише рішення «полегшити» в заповіді[6], а є ті, хто вказує, що «гораа» — лише коли коген обговорює у своєму розумі й виводить свої слова в галахічному формулюванні[7]. Згідно з міркуваннями Мальбіма, це слово позначає галахічне формулювання, і саме для того, хто не знає галаху сам по собі[потрібне уточнення][8], і також пояснюється, що він не винен за рішення за законом із законів Тори, настільки явним, що навіть садукеї визнають його[9].

Види заборонених рішень

Згідно із «Сіфрою» і Талмудом, сила заборони поширюється на когена, море гораа, коли він виходить із Храму до народу, щоб навчати їх законів Тори[10];

Сенс повеління Тори когенам навчати Ізраїль законів
Вислів Писання Думка «Сіфри» Вавилонський Талмуд
І щоб відрізняти святе від буденного Закони ерхін Дмін і ерхін хереми і посвяти
І нечисте від чистого Закони нечистоти і чистоти Закони нечистоти і чистоти
І щоб навчати синів Ізраїлю Вказівки Гораа
Всіх законів Гораа мідрашу Мідраші
Які мовив їм Г-сподь Гораа галахи Галаха
Через Моше Гораа Писання Талмуд

Згідно з коментаторами Талмуду, усе, що заборонено п'яному когенові виносити як рішення, належить саме до виду остаточної галахи, а не до висловлювання у вигляді пілпулю в Торі, яке пояснює низку думок і просто думки[11]. І так пояснює Радаль, що йдеться тут лише про рішення практичної галахи в повному сенсі[12] однак, згідно з коментаторами книги Єхезкеля, сфера рішень когена охоплює всю Усну Тору[13]

Заборона чи застереження

Згідно зі змістом Писання, заборона має всю силу лаву — покаранням за який є смертна кара. І так «Сіфра» на початку свого тлумачення вказує, що коген, який порушує заборону і виносить рішення, будучи п'яним, заслуговує на смерть. Однак одразу ж вона наводить ще одне тлумачення, виду каль ва-хомер, сенс якого в тому, що немає смертної кари когенові за його рішення в п'яному вигляді. І так «Сефер га-хінух» пояснює, що немає смертної кари когенові, згідно з поширеним у його книзі правилом, що не карають смертю за заборону без реальної дії — а мовлення не вважається дією, щоб присудити йому смерть.

Рамбам[14] і також «Сефер га-хінух» не наводять цю заборону як окремий лав, а разом із забороною когенові приносити жертви, коли його розум затьмарений сп'янінням. Однак Рамбан заперечує, кажучи, що йдеться тут про дві окремі заповіді[15]. Мізрахі пояснює, що хоча можна було б подумати, що «вав» в «у-легавділь» і «вав» в «у-легорот» пов'язують зміст уривка, щоб зобов'язати когена смертю, у вірші є надлишковий вислів «ти і сини твої з тобою», який вважається як«виключення після виключення» і означає тут, що не заслуговують на смерть за рішення, винесене в сп'янінні[16]

Час дії заборони

Згідно зі змістом більшості віршів Тори, основний час, у який звинувачують когена за рішення в п'яному вигляді, припадає на час, коли він виносить рішення галахи з Храму, і так розуміють із віршів Тори, що говорять про час, коли Храм стоїть на своєму місці, як "" (І прийдеш до когенів-левітів і до судді, який буде в ті дні, і спитаєш, і скажуть тобі вирок суду)[17] або рішення про язву цараат (якої немає в наші дні) або майнові позови, як «Когени, сини Леві.. за їхнім словом буде всякий позов і всяка язва» (Дварім 21 5). Хоча, на думку кількох сучасних коментаторів, у когена є особлива властивість виносити рішення в будь-який час — навіть коли Храм не відбудований[18], у джерелах не пояснено, чи існує заборона суворішої сили для когена, який виносить рішення за законами Тори в стані сп'яніння, ніж для море гораа, який не є когеном.

Причина заборони у вченні хасидизму Хабад

Згідно з тлумаченням Писання, причина заборони когенові виносити рішення за законами Тори, коли він п'яний, у тому, що вино заплутує в кожної людини її ясний розум і вона не зможе розрізняти галахічні тонкощі. Однак Мітлер Ребе докладно говорить у своєму поясненні, що для розрізнення між нечистим і чистим кожній людині потрібна ясна мудрість і спокійний розум — речі, джерело яких у сфірі Хохма, і«каббалістичний корінь» когена походить від сфіри Хесед — яка корениться в сфірі Хохма. Тому, згідно з Адмором, Тора вимагає від когена виносити рішення за її законами. А вино корениться в Біні — від якої відгалужуються вогонь і суворий суд. І через протилежність цих двох сфірот Святий, благословенний Він, заборонив когенові виносити рішення за Торою, коли він перебуває під впливом п'янкого вина[19].

Примітки

  1. ^ Думка рабі Єгуди, наведена в «Сіфрі» до глави 10 Ваїкри
  2. ^ Коментар «Езрат коганім» до «Сіфри» аркуш 34. Коментар Шаха до тижневої глави «Шміні»
  3. ^ Дварім 33 10
  4. ^ Дварім 17 8
  5. ^ Коментар Ралбага до книги Ваїкра, глава 10 вірш
  6. ^ «Цафнат паанеах» аркуш 99. (із трактату Ктубот аркуш 7, і з «Галіхот олам» брама 2 глава 2)
  7. ^ Книга «Мішманей га-арец» до трактату Горайот 6: сеїф катан 7 (аркуш 238)
  8. ^ Мальбім до книги Тегілім 25:8
  9. ^ «Мідраш га-гадоль» до Ваїкри 10:11, Рамбам, закони Біат га-мікдаш глава 1 закон 3
  10. ^ «Сіфра» до тижневої глави «Шміні» сеїф катан 37, Раші до трактату Крітот аркуш 13 сторона б
  11. ^ Згідно з Раші до Крітот аркуш 13 сторона б
  12. ^ До Крітот аркуш 13:, (наведено в «Оцар мефарешім» наприкінці «Нового Віленського Шасу»)
  13. ^ Коментар Гра і Мальбіма до Єхезкеля 44 23-4 (хоча там ідеться, вочевидь, лише про когенів, синів Цадока)
  14. ^ У його «Сефер га-міцвот» заборонна заповідь 73.
  15. ^ У його запереченнях на «Сефер га-міцвот» там же ближче до кінця.
  16. ^ «Мізрахі» до Раші на книгу Ваїкра глава 10
  17. ^ Дварім 17 9
  18. ^ «Га-Тора ве-галіхат амейну» Рацона га-Леві с. 276  •  «Ковец Бе-тохехі Єрушалаїм» (глава «Га-коген іш га-даат»)
  19. ^ «Маамарей Мітлер Ребе» «Кунтресім», с. 546

Повідомити про помилку на цій сторінці