Вдячність
Вдячність — це вияв подяки та визнання, чи то словесно, чи то через вчинки, за добре, яке людина отримала.
Мудреці надають великого значення вдячності й вимагають від кожного старатися засвоїти цю якість. Сам Ребе дуже суворо дотримувався вдячності й не сприймав як щось само собою зрозуміле нічого з того, що робилося для нього, попри своє становище й посаду.
У вченні мудреців
Згідно з мудрецями, тяжкість гріха Адама га-Ришона (гріха Дерева пізнання, який є джерелом усіх інших гріхів і вигнань) — у тому, що він виявив невдячність[1].
Ідея вдячності багато в чому вплетена у вчення мудреців. Наприклад, той факт, що частину десяти кар Моше було наказано здійснити через свого брата Агарона, мудреці пояснюють тим, що Моше не міг виявити невдячність (ударити по річці, яка сховала його, коли він народився[2]). Подібне сказано в мідраші[3] також щодо нападу на синів Мідьяна.
Так само як людині заповідано бути вдячною людям, які зробили їй добро (і навіть неживим предметам, які їй допомогли!), так їй заповідано бути вдячною Святому, благословенний Він, Який дарує їй життя і прожиток, і це також проста причина благословень на насолоди[4]. За часів Храму можна було виявити вдячність Святому, благословенний Він, також через подячну жертву, а в наші дні жертву «заміняє» особливе благословення — «Га-гомель» (за особливе чудо, що потребує особливого вияву подяки, благословення, яке вимовляють за великого зібрання людей під час читання Тори).
І так ми бачимо величезну важливість, яку мудреці надавали вдячності, у тому, що вони встановили на початку молитви Ранкові благословення (у яких людина дякує Святому, благословенний Він, за своє життя, здоров'я й одяг), а далі (у «Псукей де-зімра») «Мізмор ле-тода», що вихваляє і прославляє Святого, благословенний Він, словами пісні й подяки.
Мудреці й мислителі впродовж поколінь пояснювали, що це причина багатьох інших заповідей, і яскравими прикладами цього є заповідь бікурім і заповідь шанування батьків.
У наших Ребе
Про Бааль-Шем-Това розповідають, що він ходив містечками і запитував людей, як у них справи, щоб вони сказали барух Гашем, і він пояснював, що це прожиток Святого, благословенний Він, Який насолоджується тим, що сини Ізраїлю благословляють Його і кажуть Йому дякую, і одного разу, коли був паруш, який йому не відповів, Бааль-Шем-Тов дорікнув йому в тому, що він краде прожиток Святого, благословенний Він.
У Ребе бачили в підкресленій і демонстративній формі, як він суворо стежив (попри свою посаду й становище) за тим, щоб бути вдячним і казати дякую кожному, хто йому допоміг. Нижче кілька прикладів, що вчать про загальне правило:
1. Коли Ребе вітали в листах із нагоди дня народження тощо, він суворо стежив за тим, щоб відповісти особистим листом кожному з тих, хто привітав. 2. Коли він давав людині певне доручення, він суворо стежив за тим, щоб подякувати їй за те, що вона його виконала[5]. 3. Навіть за прості дії допомоги секретарів або хасидів для Ребе, Ребе суворо стежив за тим, щоб сказати дякую[6]. 4. Ребе пояснив, що звичай тшури, який почався на його весіллі, по суті є виявом вдячності тим, хто святкує, за те, що вони прийшли порадіти на торжестві. 5. Одним із найяскравіших прикладів була пошана, яку Ребе виявляв раву Шнеуру-Залману Віленкіну, який займався з ним у його дитинстві, коли щоразу, як той входив на публічні фарбрейнгени, які проводив Ребе, або виходив із них, Ребе вставав на весь зріст і не сідав, доки рав Віленкін не доходив до свого місця, а після його відходу з життя Ребе особливим чином вийшов супроводжувати похоронні ноші й навіть брав участь у витратах на похорон, і ще.
Додаткова література
- Рав Шабтай Славатицький, Вдячність — найвища цінність, інститут «Га-Параша бе-хаяй», урок до глави «Кі таво» 5782 (урок № 86)
Зовнішні посилання
- Подяка, у рубриці «Ніцоцей Ребе» тижневика «Гіткашрут» випуск 526
- Як бути вдячним, переробка сіхи Ребе з «Лікутей сіхот» том 34 сторінка 145
- Вдячність
- Хаїм Габер, Урок із тижневої глави: уміти сказати дякую
- Шнеур Ашкеназі, [ashoova.co.il/הכרת-הטוב-חוק-מס-1-הרב-שניאור-אשכנזי-2/ Вдячність — закон номер 1]
- Рав Нахмансон, [sinun770.org/הרב-נחמנסון-הכרת-הטוב-מול-כפיות-טובה/ Вдячність проти невдячності]
«Фільтр Хабаду»
Примітки
- ^ Згідно зі словами рабі Еліезера: «Людину було вигнано з Ган Едену не інакше як за невдячність».
- ^ «Шмот раба» глава 20 параграф 1: «Я не можу обернути її, хіба п'є людина з криниці, кидаючи в неї камінь?».
- ^ «Бемідбар раба» 22, 4: «Несправедливо, щоб я утискав того, хто зробив мені добро. Прислів'я каже: у криницю, з якої пив, не кидай каменя».
- ^ Брахот, 35а.
- ^ Див. наприклад: Розкрито сідур, який Ребе вручив своїми святими руками як «вдячність» за посилку
- ^ Так, наприклад, розповів рав Нафталі Грінберг, що коли він відчинив Ребе двері під час свого навчання в єшиві «Томхей Тмімім» Центральна і тримав двері, стоячи за ними, — Ребе «зазирнув» за двері й сказав йому «А данк» ([=дякую]).