Перейти до вмісту

Альберт Ейнштейн

Матеріал з Хабадпедії
Альберт Ейнштейн
Основна інформація
Дата народження19 адара 5639 (14 березня 1879)
Дата смерті26 нісана 5715 (18 квітня 1955)
Місце похованняНаціональний музей охорони здоров'я та медицини[В]
КраїнаКоролівство Вюртемберг, апатрид, Швейцарія, Цислейтанія, Веймарська республіка, Німеччина, США[В]
Рід діяльностіфізик-теоретик, філософ науки, винахідник, науковий письменник, педагог, викладач університету, фізик, філософ, письменник, учений, математик, патентний експерт, професор, пацифіст[В]
Нагороди
медаль Барнарда[В]
Нобелівська премія з фізики[В]
золота медаль Королівського астрономічного товариства[В]
премія Жуля Жансена[В]
медаль Маттеуччі[В]
медаль імені Макса Планка[В]
медаль Франкліна[В]
медаль Коплі[В]
орден Pour le Mérite у галузі мистецтв і науки[В]
Гіббсівська лекція[В]
почесний доктор Женевського університету[В]
почесний доктор Єврейського університету в Єрусалимі[В]
почесний доктор Принстонського університету[В]
почесний доктор Мадридського університету Комплутенсе[В]
іноземний член Лондонського королівського товариства[В]
Великі іммігранти[В]
Pour le Mérite[В]
почесний член Королівського товариства Те Арапангі[В]
почесний доктор Університету Париж IV Сорбонна[В]
Зала слави Нью-Джерсі[В]
почесний член Фізичного товариства[В]
Медіафайли у Вікісховищі

Альберт Ейнштейн (19 адара 5639 (14 березня 1879) – 26 нісана 5715 (18 квітня 1955)) був єврейським фізиком, лауреатом Нобелівської премії з фізики й одним із найвидатніших учених в історії.

Біографія

Народився 19 адара 5639 (14 березня 1879) у Німеччині в єврейській родині. Навчався в християнській школі, але, подорослішавши, вивчав юдаїзм у приватного вчителя і дотримувався небагатьох заповідей[1]. Згодом облишив дотримання традиції й почав вивчати науку. У 16 років вступив на навчання до гімназії.

5665 року (1904/1905) були опубліковані його перші основні наукові статті, серед них спеціальна теорія відносності.

5675 року (1914/1915) опублікував загальну теорію відносності.

5683 року (1922/1923) отримав Нобелівську премію з фізики.

5692 року (1931/1932) емігрував до Сполучених Штатів. З початком Другої світової війни надіслав листа президентові Сполучених Штатів Рузвельту, у якому висловив побоювання щодо спроби Німеччини створити атомну бомбу. Лист став вирішальною причиною початку Мангеттенського проєкту, що завершився скиданням атомних бомб на Хіросіму і Нагасакі, і Ейнштейн був у ньому задіяний.

Помер 26 нісана 5715 (18 квітня 1955).

Його думка про юдаїзм і віру

Попри те що він був далекий від юдаїзму, Ейнштейн вірив в існування Б-га. І в те, що Він незбагненно вищий за творіння і що творіння нездатні збагнути Його.

У листі 5689 року (1928/1929) він описав свою віру в Б-га так:

Я не атеїст[2]. Не знаю, чи можу я визначити себе як пантеїста[3]. Проблема, пов'язана з цим, надто величезна для нашого обмеженого розуму. Чи дозволено мені відповісти притчею? Людський розум, хоч би яким натренованим він був, не може охопити всесвіту. Ми перебуваємо в становищі маленької дитини, що входить до величезної бібліотеки, стіни якої до стелі вкриті книжками багатьма різними мовами. Дитина знає, що хтось неодмінно написав ці книжки. Вона не знає, хто чи як. Вона не розуміє мов, якими їх написано. Дитина помічає чіткий план у розташуванні книжок — таємничий порядок, природи якого вона не може зрозуміти, а лише ледве здогадуватися. Таким, як мені здається, є ставлення людського розуму, навіть найвидатнішого й найцивілізованішого, до Б-га. Ми бачимо дивовижно впорядкований всесвіт, що діє за певними законами, але ми ледве розуміємо їх. Наш обмежений розум нездатний збагнути таємничу силу, яка рухає скупченнями зірок.

— Лист було опубліковано англійською мовою 1930 року в книзі Джорджа Сильвестра Вірека «Glimpses of the Great». Згідно з цитатою на сайті Pantheism.com

Ейнштейн пояснює, що не можна сказати, ніби Б-г теж підпорядкований природі, хай урятує нас Милосердний. Оскільки ніхто не може збагнути всіх шляхів природи всесвіту, і неминуче над ними є вища сила, незбагненна.


Лист Ребе Раяца про Ейнштейна

У листі від 12 адара 5690 (12 березня 1930) Ребе Раяц пише р. Менахему-Мендлу Ротштейну (багатієві й хасидському громадському діячеві. Див. статтю про нього): «Я отримав листа від нашого шановного і піднесеного друга, власника шляхетних якостей, моаран Єгуди-Лейба, хай живе він, Вайнгарта, і в ньому він згадує про пропозицію, про яку ми говорили два і три рази між собою, що було б правильно, щоб поговорили з окремими підприємцями, які мають справи з Радами, щоб вони вплинули на керівників радянського уряду, щоб ті не переслідували так тих, хто дотримується релігії. Згідно з вищезгаданим листом, його честь, хай живе він, вважає, що треба постаратися, щоб професор Ейнштейн був центральною постаттю в цьому. Якщо його честь, хай живе він, так вважає — тоді буде необхідно знати, щоб, перебуваючи в Берліні, його честь познайомився з Ейнштейном і добре пізнав його, чи є він тією людиною, яка може бути центральною в подібній справі» [4].


З Ребе

Дехто каже,[5] що одного разу Ейнштейн прибув на конференцію з кількома професорами. На місці був присутній охоронець на ім'я Танхум Левін, який часто приходив до Ребе Раяца в 770 і знав також Ребе, який був його родичем, оскільки мати Левіна була з нащадків Рабаша, сина Цемах Цедека. Левін розповів, що Ребе, якого, мабуть, запросили завдяки його досвіду в електротехніці, прибув на місце і розмовляв з Ейнштейном. Левін розповів, що Ребе пояснив йому поняття цімцуму[6], і наприкінці Ейнштейн захоплено відреагував, що тепер він розуміє сенс «повна вся земля слави Його»[7][8][9].

Хасидський дослідник рав Єгошуа Мондшайн поставив під сумнів правдивість цієї історії в одній зі своїх колонок і навіть стверджував, що вона взагалі не відбувалася[10]. Також були й інші хасиди, які висловлювали сумніви в достовірності цієї історії.

Ребе і теорія відносності

У сіхот і листах, у яких Ребе торкався питання руху сонця, Ребе пояснював, що коли в минулому, коли загальноприйнятою була система, згідно з якою Земля обертається навколо Сонця (система Коперника), коментатори намагалися натягнутими поясненнями узгодити слова Тори з цією системою, то сьогодні, коли теорія відносності, яка встановлює, що неможливо знати, що стоїть, а що обертається, є загальноприйнятою у світі, зовсім немає потреби й далі намагатися узгоджувати прості слова Тори, за твердженням дослідників[11][12].

В одному зі своїх листів Ребе каже, що ті, хто займається теорією відносності, помилилися і зробили «вельми дивні висновки» в питанні часу[13].

В іншому листі Ребе зауважує, що теорія відносності «є не більш ніж припущенням і спробою пояснити можливим чином частину явищ природи — немає жодного виправдання запроваджувати абсолютні поняття» і що її не можна приймати як абсолютну істину без застережень[14], у ще одному листі вказує на внутрішню суперечність у прийнятті системи відносності як абсолютної істини[15].

Примітки

  1. ^ «Альберт Ейнштейн і його єврейство», с. 32, з випуску 270 «Дапа ле-тарбут єгудит», сівана 5766 (травень–червень 2006). Видання Міністерства освіти, культури і спорту, Відділ торанічної культури
  2. ^ Зовсім не вірить у Б-га, хай урятує нас Милосердний
  3. ^ Вірить, що Б-г підпорядкований природі, хай урятує нас Милосердний
  4. ^ «Ігрот кодеш» — його святість Ребе Раяц, том 2, с. 439.
  5. ^ Щодо цієї історії, її версій, було висловлено сумніви. Див. нижче
  6. ^ За іншою версією, поняття єдності Всевишнього
  7. ^ За іншою версією, поняття єдності Всевишнього
  8. ^ Коли Ейнштейн зрозумів, що таке єдність Всевишнього?
  9. ^ Ребе і Ейнштейн: нові подробиці про їхню зустріч
  10. ^ Ребе, Рогачовський гаон і... Ейнштейн, «Сіпурім ве-гільгулейгем» קישור שטורעם
  11. ^ «Лікутей сіхот» том 30 сторінка 260
  12. ^ Ці слова Ребе наводяться також в «Ігрот кодеш» том 7 1896
  13. ^ «Ігрот кодеш» (Адмор шліта) том 2, лист 283
  14. ^ «Ігрот кодеш» т. 12 лист 4209, наводиться також у «Лікутей сіхот» т. 30 с. 269
  15. ^ «Ігрот кодеш» т. 15 5449
Альберт Ейнштейн згадується ще в 5 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 1622167800

Повідомити про помилку на цій сторінці