Аврагам-Хаїм Ладієв
| Аврагам-Хаїм Ладієв | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5665 |
| Місце народження | Самарканд |
| Дата смерті | 2 ава 5747 (28 липня 1987) |
| Країна | Узбекистан |
| Місце проживання | Самарканд, Нетанія |
| Місце діяльності | Самарканд, Бухара, Нетанія |
| Рід діяльності | шойхет, торговець пшеницею, громадський діяч |
| Посада | шойхет єврейських громад Бухари |
| Учителі | Шломо-Єгуда-Лейб Еліезеров, Сімха Городецький |
| Сім'я | |
| Батько | Рафаель Ладієв |
| Мати | Діна |
| Дружина | Яфа |
| Діти | Іцхак-Хай Ладієв, Мордехай, Сімха, Машіах, Шем-Тов, Еліягу, Хія, Товія та інші |
| Родовід | |
Рав Аврагам-Хаїм Ладієв (5665 — 2 ава 5747 (28 липня 1987)) був одним із головних діячів, які самовіддано зберігали єврейську іскру в Самарканді та Бухарі, а в останні роки життя — одним із керівників бухарської громади у Святій Землі та одним зі старійшин хабадської громади в Нетанії.
Біографія
Народився в 5665 році (1904/1905) у Самарканді, Узбекистан, у родині р. Рафаеля Ладієва та Діни.
У п'ять років утратив батька, і мати віддала його вчитися до сефардського хедера в дусі чистої святості; також удостоївся виховання в шлухім наших Ребе, провідників поколінь, — рава Шломо-Єгуди-Лейба Еліезерова і рава Сімхи Городецького, а коли подорослішав, став їхньою правою рукою в поширенні джерел хасидуту серед жителів Бухари.
У 5683 році (1922/1923) узяв шлюб зі своєю дружиною Яфою, яка на час весілля була у віці бат-міцви; з роками в них народилося двадцять дітей[1], але більшість із них померли в дитинстві через хвороби й нестатки.
Багато років він жив у Самарканді на вулиці Дінбські, і, хоча мав багатодітну родину, багато займався гостинністю і щедро чинив добро нужденним.
Служив шойхетом для єврейських громад по всій Бухарі, займався створенням підпільних талмуд-тор і веденням пропаганди дотримання чистоти сімейного життя, раз у раз наражаючи себе на смертельну небезпеку.
Заробляв на життя торгівлею пшеницею.
У розпал своєї діяльності був заарештований у 5711 році (1950/1951) таємною поліцією і засуджений до 25 років заслання до Сибіру, але був звільнений лише через чотири з половиною роки, у 5715 році (1954/1955), унаслідок смерті Сталіна та звільнення всіх політичних в'язнів.
Попри небезпеку і те, що він перебував під наглядом, одразу після звільнення продовжив займатися поширенням Тори й хасидуту, а на початку 5732 року (1971/1972) переселився до Святої Землі у віці 66 років зі своєю родиною й оселився в Нетанії.
Коли його родина облаштувалася в країні, він і його товариші[2] заснували синагогу для репатріантів із Бухари в місті Нетанія, що дістала назву «Асірей Ціон». Він продовжував займатися благодійною діяльністю, насамперед підтримкою навчальних закладів для репатріантів із Бухари, і передусім Бухарської єшиви в Кфар-Хабаді.
У 5734 році (1973/1974) поїхав до Ребе вперше і прибув до 770 посеред фарбрейнгену, який проводив Ребе; Ребе запросив його сісти позаду себе на помості фарбрейнгенів і благословив його довголіттям.
Пішов із життя в добрій старості у вівторок, 2 менахем-ава 5747 року (28 липня 1987).
Родина
Із двадцяти дітей живими залишилися лише дев'ятеро:
- Його син, р. Іцхак-Хай Ладієв — Лод
- Його син, р. Мордехай Ладієв
- Його син, р. Сімха Ладієв
- Його син, р. Машіах Ладієв
- Його син, р. Шем-Тов Ладієв
- Його син, р. Еліягу Ладієв
- Його син, р. Хія Ладієв
- Його донька Товія Ладієв (Сасонова)
- Його син, р. Іммануель Ладієв
Додаткова література
- Зуша Вольф, «Адморей Хабад ве-Ягадут Бухара», діяльність вихованців рава Городецького, сторінка 202
Зовнішні посилання
Примітки
Код особи: № 1457548200