Перейти до вмісту

Моше Монтефіоре

Матеріал з Хабадпедії
Моше Монтефіоре
Основна інформація
Дата народження9 хешвана 5545 (24 жовтня 1784)
Дата смерті16 менахем-ава 5645 (28 липня 1885)
Місце похованняРамсгейт
КраїнаСполучене королівство Великої Британії та Ірландії[В]
Місце проживанняРамсгейт
Рід діяльностіжурналіст, філантроп, фінансист, банкір, підприємець[В]
Посадаголова сефардської громади в Лондоні, голова «Ради представників громад»
Сім'я
ДружинаЄгудит, донька Леві Барента Когена
Нагороди
член Лондонського королівського товариства[В]
лицар-бакалавр[В]
член Королівського географічного товариства[В]
баронет[В]
Медіафайли у Вікісховищі

Сер Моше-Хаїм Монтефіоре (9 хешвана 5545 (24 жовтня 1784) — 16 менахем-ава 5645 (28 липня 1885)) був одним із найвидатніших єврейських філантропів, що присвятив своє життя допомозі євреям усього світу.

Біографія

Монтефіоре народився в місті Ліворно в Італії і виріс в Англії.

Подорослішавши, він зайнявся торгівлею і досяг успіху в справах. У 5572 році (1811/1812) одружився з Єгудит, донькою Леві Барента Когена, найбагатшого єврея Англії, і своячкою барона Натана-Меїра Ротшильда.

Монтефіоре увійшов у сімейний банківський бізнес і дуже розбагатів, тож у віці 40 років відійшов від керування своїми справами і зосередився на громадській діяльності.

У юності Монтефіоре не дотримувався Тори і заповідей, але після свого першого візиту до Єрусалима зміцнився у вірі й почав ретельно дотримуватися заповідей.

Монтефіоре помер 16 менахем-ава 5645 року (28 липня 1885) у віці 100 років і був похований у місті, де жив, — Рамсгейті.

Громадська діяльність

Монтефіоре був одним із найвизначніших євреїв Англії, очолював сефардську громаду в Лондоні і був головою «Ради представників громад».

Його поважали і неєвреї, і він навіть отримав лицарське звання від англійського королівства.

Його велике багатство, становище і зв'язки дуже допомагали йому в допомозі євреям світу та в захисті євреїв від переслідувань.

У 5600 році (1839/1840), коли Монтефіоре дізнався про кривавий наклеп у Дамаску, він спеціально поїхав туди, щоб домогтися скасування указу, і навіть отримав від султана письмове зобов'язання захищати євреїв Дамаска.

У 5606 році (1845/1846) зустрівся з царем Миколою I, намагаючись скасувати наказ про виселення євреїв і допомогти поліпшенню життя всіх євреїв Росії.

У 5622 році (1861/1862) ледь не сталися погроми євреїв Марокко, і Монтефіоре домігся від короля охоронної грамоти для євреїв. Подібним чином він діяв заради євреїв Румунії в 5627 році (1866/1867) і в багатьох інших місцях.

Діяльність у Землі Ізраїлю

Монтефіоре багато робив для мешканців Землі Ізраїлю.

Він відвідав Святу Землю сім разів і заснував у ній майстерні та сільськогосподарські підприємства. Крім того, він дбав про медицину в Країні і привозив спеціальних лікарів для боротьби з епідеміями, що тоді були в Країні.

Монтефіоре багато допомагав Колель Хабад в Єрусалимі і брав участь у фінансуванні ремонту хабадської синагоги «Цемах Цедек» у Старому місті Єрусалима. Крім того, він відремонтував будівлю гробниці Рахелі[1].

Монтефіоре заохочував єврейське поселення за мурами Єрусалима і заснував перший квартал за мурами — «Мішкенот-Шаананім». Пізніше назву кварталу було змінено на «Ємін-Моше» на його честь.

Допомога хабадському ішуву в Хевроні[2]

Його перший візит до Хеврона

Другий візит Монтефіоре до Святої Землі, що відбувся в 5599 році (1838/1839), тривав близько двох місяців (з кінця місяця іяра до кінця місяця тамуза). Відвідавши міста Цфат і Тверію, він вирушив до Єрусалима і зупинився на Оливковій горі (через епідемію, що лютувала в місті), звідки надіслав листа головам «колелів» у Хевроні про мету свого візиту до Святої Землі.

Лист було отримано в Хевроні 28 сівана, і того ж дня голови хабадської громади надіслали йому листа із запрошенням відвідати місто. Листа було передано з рабинами Йосефом-Єгудою-Лейбом Машйофом і магідом Шмуелем га-Леві, які пішли зустріти його і привести до Хеврона.

У п'ятницю вони прибули до міста, зупинившись біля гробниці Рахелі, і всі єврейські мешканці вийшли зустрічати сера та його почет.

Мінху святого Шабату сер і його почет молилися в хабадській синагозі міста.

У неділю, 4 тамуза, сер попросив провести перепис єврейської громади. І того ж дня йому подали список членів хабадської громади (окремо від сефардської громади).

Крім того, на тій самій церемонії йому вручили грамоти, що передавали йому і його дружині «у вічне володіння» місця в синагозі, і про призначення його головою товариств «Бікур холім», «Талмуд-тора» і «Гахнасат кала». Про цей жест дружина сера написала у своєму щоденнику про візит: «І ніколи в житті я не раділа милому для моїх очей місцю так, як цьому місцю».

До цих листів доклали п'ятий лист, у якому описали злигодні хабадського ішуву в Хевроні та події, що випали на його долю, а наприкінці виклали своє прохання про підтримку хабадської громади в Хевроні.

Монтефіоре прийшов їм на допомогу, але, оскільки «готівкові» гроші, що були в нього, уже закінчилися через пожертви іншим святим містам, до продовження подорожі Монтефіоре до Бейрута приєднався шадар рав Моше Шмерлінг, і там він передав йому гроші для Хеврона[3].

Монтефіоре запропонував головам громади зайнятися обробітком землі, але вони відповіли йому, що більшість членів громади не придатні для цього за віком.

Після його відходу з життя виконавці його заповіту продовжували виділяти з його коштів гроші єврейським громадам у Святій Землі, і серед них хабадській громаді в Хевроні. Після створення «Загального комітету ашкеназьких громад у Хевроні» пожертви зі спадщини сера перейшли до комітету, але й у цей час хабадська громада продовжувала отримувати від комітету кошти за кількістю душ.

«Бікур холім» Хеврона

Під час візитів сера Монтефіоре в 5609 (1848/1849), 5615 (1854/1855) і 5617 роках (1856/1857) голови громади просили його подбати про лікаря для громади. Але громада була надто мала, щоб виправдати окремого лікаря для неї. Лише в переписі, проведеному на прохання сера під час його візиту в 5626 році (1865/1866), значиться ім'я р. Ісраеля-Нахума з Чорнобиля (який переселився до Країни в 5622 році (1861/1862)) як лікаря.

Але й до цього він багато жертвував товариству «Бікур холім», яке дбало про перевезення хворих до Єрусалима, де Монтефіоре заснував єврейську лікарню.

Твори в каталозі HebrewBooks

Книжки автора в каталозі бібліотеки HebrewBooks.org на Хабадпедії: 5. Каталог HebrewBooks.

  1. «Моше ве-Єрушалаїм» («Моше і Єрусалим») משה וירושלים (Варшава, 1870) — у каталозі · читати
  2. «Моше ве-Єрушалаїм» («Моше і Єрусалим») משה וירושלם (Лик, 1867) — у каталозі · читати
  3. «Сіпур Моше ве-Єрушалаїм» («Повість про Моше і Єрусалим») ספור משה וירושלים (Варшава, 1881) — у каталозі · читати
  4. «Сіфрей га-зіхронот» («Книги спогадів») сера Моше Монтефіоре та його дружини Єгудіт, частина 1, книга 1 ספרי הזכרונות - לסיר משה מונטיפיורי ורעיתו יהודית - חלק א - ספר ראשון (Варшава, 1898) — у каталозі · читати
  5. «Сіфрей га-зіхронот» («Книги спогадів») сера Моше Монтефіоре та його дружини Єгудіт, частина 2, книга 3 ספרי הזכרונות - לסיר משה מונטיפיורי ורעיתו יהודית - חלק ב - ספר שלישי (Варшава, 1898) — у каталозі · читати

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ І це та будівля, що стоїть донині
  2. ^ «Толдот Хабад бе-Ерец га-Кодеш», розділ 17.
  3. ^ Але коли рав Моше Шмерлінг прибув до Яффи, він захворів, і тому гроші затрималися.
Моше Монтефіоре згадується ще в 9 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6160606900

Повідомити про помилку на цій сторінці