Єдність хасидів
Єдність хасидів — вислів, що описує особливе братерство, яке хасиди відчувають між собою та своїми товаришами. Наші Ребе, провідники поколінь, надають цій єдності особливої ваги і приписують їй особливі сгулот, аж до того, що Ребе Цемах Цедек сказав, що ця єдність поведе хасидів до приходу Мошіаха.
Джерело вислову
Джерело вислову «єдність хасидів» — в історії[1], яку Ребе згадував багато разів[2]: коли Ребе Цемах Цедек поїхав у 5603 році (1842/1843) на Рабинські збори до Петербурга, він виступив із великою твердістю проти представників влади; коли він повернувся зі зборів, його запитали, як можливо, що він наразив себе на небезпеку? Навіть якщо він не думає про себе і готовий віддати душу, то принаймні мав би подумати про хасидів!
На це відповів Цемах Цедек, що «єдність хасидів поведе їх до приходу Мошіаха».
Єдність хасидів у попередніх поколіннях
Уже в першому поколінні від заснування хасидуту Хабад Алтер Ребе вимагав цього від своїх хасидів, і воля його була, щоб усі хасиди були як одна родина, за Торою і в любові[3], і він настановляв їх ставитися одне до одного як різні органи одного тіла: попри велику відмінність між органами, саме коли органи діють разом — тіло може існувати й жити[4]. І справді, воля його здійснилася, і в ту пору любов хасидів була більшою за братську любов, а ті, хто не належав до спільноти хасидів, бажали собі, щоб братська любов була як любов хасидів[5].
Також і в поколінні Мітлер Ребе це тривало, і він навіть поглибив це ще більше, аж до того, що наші Ребе, провідники поколінь, висловлювалися, що він віддав душу свою за те, щоб хасиди жили в любові по-справжньому[6].
Ребе Раяц описує, що хасидська залученість і родинна близькість у минулих поколіннях були такими, що хасид міг поїхати спеціально з містечка до містечка лише для того, щоб довідатися про добробут товариша і поцікавитися в нього найпростішими родинними справами[7].
Попри те, що випливає з писань наших Ребе, провідників поколінь, і з хасидських оповідей про величезну єдність, яка панувала між хасидами в попередніх поколіннях, Ребе висловився, що і в ті епохи єдність не була досконалою до кінця[8].
Висловлювання наших Ребе, провідників поколінь, на цю тему
Є дуже багато висловлювань наших Ребе, провідників поколінь, на цю тему. Деякі з них:
Ребе Цемах Цедек висловився, що коли між хасидами панує любов, як наставляв Алтер Ребе та продовжувачі його шляху, — їхнє благословення має силу звести вниз і подіяти, як у благословенні «Шма колейну» в «Шмоне есре»[6], а Ребе Раяц сказав, що любов товаришів між хасидами — це перша природа, і хасид, якому цього бракує, — хасид з вадою[9], а коли хасиди поводяться між собою з любов'ю та єдністю, вони завдають безмежно великого вдоволення Ребе, і в цьому весь зміст хасидуту, який наші Ребе, провідники поколінь, віддавали душу, щоб насадити між хасидами[10].
Ребе багато разів звертався до цієї теми, і вже на першому фарбрейнгені, на якому Ребе офіційно прийняв на себе провід, Ребе сказав, що коли хасиди, пов'язані з Ребе, будуть у єдності, можна буде виконати волю Ребе і привести Геулу так, щоб ніщо не затримувало, а шлях прийти до миру і єдності між хасидами — через радість[11], і в силі нігуну, який співають у єдності хасидів, — випрямити кривизну серця[12], а труднощі прийти до єдності — це доказ важливості цієї справи[13].
Попри відмінність і різницю між хасидом і його товаришем, Ребе висловився, що «віз Ребе досить великий, у ньому є місце для всіх хасидів»[14].
Ребе не схвалював поведінки, яка веде до розділення, навіть коли мета — во ім'я Небес, і навіть якщо справа відбувається без суперечки, а за згодою, — не личить, щоб хасиди були розділені й роз'єднані[15].
Ребе запропонував, щоб у разі виникнення суперечки кожна зі сторін поглиблено вивчала «Кунтрес Гехалцу», а коли збираються разом, щоб кунтрес лежав на столі, і тим самим він нагадуватиме присутнім про важливість єдності[16].
З негативного боку
Багато разів, коли виявлялося розділення сердець між хасидами, Ребе висловлював свій величезний біль і шкоду, яка від цього походить[17], у перешкоджанні отриманню небесних благословень — як у справах громади, так і в приватних справах кожного[18], а той, хто поводиться так, що порушує єдність між хасидами, подібний до того, хто завдає каліцтва собі й завдає каліцтва іншим, і шкодить отриманню благословень і впливів[19], і особливо у справі заробітку[20]. У рідкісному стилі Ребе висловився в маане від 5742 року (1981/1982)[21]: «Якби всі громадські діячі Хабаду, хай живуть вони, були єдині, Мошіах прийшов би вже давно, і тому лихе начало шаленіє в такий спосіб і такими спокусами, що цілковито суперечать розуму...».
Пробудження до посилення єдності хасидів

З огляду на велику важливість, яку Ребе надає єдності хасидів, протягом років було вжито багато заходів, щоб посилити єдність між хасидами.
Після 27 адара I 5752 (2 березня 1992) і 3 тамуза 5754 (12 червня 1994) відзначено розбіжності в думках між хасидами щодо шляхів дії і ставлення до багатьох питань, що спричинило тертя і сварки, і через це від хасидів вимагається більше зусилля, щоб посилити єдність хасидів, попри різні думки.
Після трагедії родини хасидів Хабаду 5767 року (2006/2007), коли троє учнів єшиви загинули в аварії дорогою на мівцо «Ханука», шлухім Ребе у Святій Землі заснували Комітет єдності, який діяв задля зібрань усіх учнів єшив Хабаду з усієї країни, а також низку додаткових ініціатив для зміцнення єдності.
5771 року (2010/2011) між хасидами відзначалося особливе пробудження, і одним із яскравих його виявів було спільне інтерв'ю голови організації «Гітахадут га-хасидім» у тижневику «Кфар-Хабад», який вів кампанію «Айєка» разом із групою громадських діячів, що діяли задля спільного пробудження хасидів Хабаду навколо пунктів, щодо яких є широка згода.
5780 року (2019/2020) внаслідок коронавірусу, що спричинив відхід з життя багатьох хасидів по всьому світу, серед них багатьох шлухім, поширилася широка ініціатива єдності між шлухім, яку очолив рав Берл Лазар, головний рабин Росії.
5782 року (2021/2022) на честь ста двадцяти років відбулося єднання в колоні танків, яка щороку проходить Нью-Йорком, — задля зустрічі Мошіаха, праведника нашого.
Додаткова література
- העגלה של הרבי גדולה דיה, יש בה מקום לכל החסידים, במדור 'חיי רבי', שבועון כפר חב"ד גיליון 1857 עמוד 36
- הושיבו אותי על הכיסא לאחד בין יהודים, שבועון בית משיח 1213 עמוד 31
- Напевно допомагатимуть одне одному, наскільки можливо, у рубриці «Хаєй Рабі», тижневик «Кфар-Хабад» 1956, с. 42
Зовнішні посилання
- Усі ми як один, книга, що всебічно зібрала сіхот і висловлювання Ребе на цю тему
- כמשפחה אחת, בתוך שיחת השבוע גיליון 881
- Тег: єдність хасидів, на сайті «Лахлухіт геулатіт»

Примітки
- ^ Сіха останнього дня Песаху 5695 (25 квітня 1935), п. 15 («Сефер га-маамарім 5711», с. 245).
- ^ Сіха ночі другого дня свята Песах 5713 (31 березня 1953), сіха 13 нісана 5726 (3 квітня 1966), та ще.
- ^ Календар «Гайом йом» — 24 тевета.
- ^ «Ігрот кодеш» його святості Адмора Раяца (хай перебуває душа його в раю), ч. 10, с. 337.
- ^ Із сіхи його святості Адмора Раяца (хай перебуває душа його в раю), «Сефер га-сіхот» літа 5700, с. 7. «Сефер га-сіхот 5696», с. 41. «Ігрот кодеш» Адмора Раяца, ч. 4, с. 512-513.
- ^ 1 2 «Ігрот кодеш» його святості Адмора Раяца (хай перебуває душа його в раю), ч. 4, с. 339.
- ^ «Ігрот кодеш» його святості Адмора Раяца (хай перебуває душа його в раю), ч. 4, с. 512-513.
- ^ «Правду слід сказати, що я досі не знайшов епохи, навіть у роки проводу мого тестя, святого Адмора, в якій панувала б досконала єдність». «Тшура» Хітрика 5760.
- ^ «Сефер га-сіхот 5696», с. 902.
- ^ «Ігрот кодеш» Адмора Раяца, ч. 5, с. 399. Частина 4, с. 420.
- ^ Сіха 10-го 5711, «Торат Менахем», частина 2, с. 216.
- ^ Із сіхи Пуриму 5720 (13 березня 1960). «Торат Менахем», частина 27, с. 457 і далі.
- ^ «Ігрот кодеш», частина 10, лист 3038.
- ^ «Ігрот кодеш», частина 6, лист 1795.
- ^ «Тшура» Хітрика 5760: «Назовні не варто того і послаблює наші сили, якщо ми розділимося на два табори, навіть якщо намір обох таборів — тільки заради Небес».
- ^ «Тшура» Хітрика 5760.
- ^ «Ігрот кодеш», частина 5, с. 257: «Доки це танцюватиме між нами! І особливо після того, як наші святі Ребе волають про цю справу зокрема вже багато поколінь».
- ^ «Тшура» Вілімовського 5772.
- ^ «Ігрот кодеш» його святості Адмора шліта, частина 7, лист 1971.
- ^ Лист із попередньої примітки, а також у листі правлінню Кфар-Хабада, 28 елула 5716 (4 вересня 1956). «Кфар-Хабад», частина 2, с. 158.
- ^ Див. щоденник р. Агарона Корнета («Гіткашрут», випуск 1351)