Шмуель Сірат

Рав Шмуель Сірат (22 хешвана 5691, 13 листопада 1930 — 19 швата 5783, 10 лютого 2023) був головним рабином Франції у 5741 (1981) — 5748 (1988) роках, а згодом головним рабином Центральної консисторії євреїв Франції.
Біографія
Народився в Боні, Алжир.
Був професором і керівником відділення вивчення івриту та юдаїки в Національному інституті мов і народів Сходу (INALCO) у Парижі у 5725 (1965) — 5752 (1992) роках[1].
Помер у Єрусалимі 19 швата 5783 року (10 лютого 2023).
Зв'язки з Хабадом
20 сівана 5745 року (9 червня 1985) відвідав 770; після молитви маарів розмовляв із Ребе, і серед іншого Ребе пояснив причину своєї поїздки того дня до Огелю: у неділю тижневої глави «Шлах», у якій вивчають, як Калев припав до могил праотців, тому й Ребе поїхав припасти до могил праотців[2].
Наприкінці свого терміну відвідав Тулузу й узяв участь у трапезі «Мелаве малка» в Бейт Хабаді.
Рав Йосеф-Іцхак Матусов, шаліах Ребе в Тулузі, поїхав до Ребе на 5 тевета 5748 року (26 грудня 1987) і написав Ребе про вихід рава Сірата на спокій і про трапезу «Мелаве малка», влаштовану на його честь.
Перед поверненням рава Матусова до Франції Ребе вказав передати йому примірник сіхи Ребе, виголошеної в Шабат, у якій він говорив про 500-річчя від дня народження рабі Йосефа Каро і закликав вивчати його твори. Рав Матусов зустрівся з равом Сіратом і передав йому примірник сіхи Ребе[3].
Додаткова література
- «Бе-цель га-хохма», с. 299
- «Гран-рабен», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 1998, сторінка 64
Примітки
- ^ Еліана Гурфінкіель, «Огев шалом», «Макор рішон», суботній випуск, 17.2.2023, с. 4
- ^ «Йоман Бейт хаєйну», с. 6 Прослухати сіху
Запис із субтитрами
- ^ *Шалом Магідман, «Той, хто стоїть на чолі їх, почне співати „Га-адерет ве-га-емуна“», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2122, сторінка 62 (5785)