Шломо з Луцька
| Шломо з Луцька | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата смерті | 10 швата 5573 (11 січня 1813) |
| Місце проживання | Сколе |
| Місце діяльності | Корець |
| Рід діяльності | друкар, автор |
| Учителі | Магід з Межиріча |
| Учні | Шалом із Белза, писар рабі Давид та інші |
| Сім'я | |
| Діти | Аврагам (Сагі-Наор) з Олеська |
Рабі Шломо з Луцька був одним з учнів Магіда з Межиріча, а також його родичем (згідно з передмовою до його книги), і одним із найбільших його наближених[1].
Біографія
Сучасники й наступні покоління називали його «рабі Шломо Луцкер», а наприкінці днів він підписував своє ім'я в книгах і листах «Шломо з Луцька ве-лаа х"п (- і нині перебуває тут) святої громади Сколе». Був власником друкарні в Корці й першим надрукував книги Арізаля, а потім книги хасидуту за вказівкою Магіда з Межиріча. Спочатку приховував своє ім'я внаслідок спалення книг, які випускали хасиди, і підписувався «Рав пеалім мі-Кавцеель».
Записав книгу Магіда «Лікутей амарім» «Магід дварав ле-Яаков» на прохання свого вчителя Магіда з Межиріча,
У двох передмовах до цієї книги він виклав багато важливих основ хасидуту, і прославив велич Бешта та його дивовижні ступені, і вчення його учня Магіда, і підкреслив вислів «Лейт атар пануй міней», який є провідним принципом у його розумінні вчення його вчителя. (Це також початкові літери його прізвища з перестановкою літер).
Був учителем рабі Шалома з Белза, прозваного Сар Шалом. Рабі Сар Шалом був одружений із дочкою міснагеда, і вона таємно випускала його через вікно, щоб він слухав учення рабі Шломо[2].
Навчив писаря рабі Давида таємниць святих Імен на прохання Магіда, задля знаходження рішення, що поєднує шрифт, прийнятий тоді за галахою, і шрифт Арізаля згідно з таємним ученням. І Алтер Ребе зустрів писаря в Ганнополі, і два рішення, які вони знайшли, збіглися одне з одним, і це було дивовижно[3].
Помер 10 швата 5573 (11 січня 1813).
Його книжка
Невдовзі після його відходу з життя було зроблено спробу випустити у світ його книгу «Діврат Шломо» (Діврат — перестановка літер нотарикону «учень нашого вчителя Дова», і засновано на словах царя Шломо, мир праху його: «Також одне проти одного створив Б-г, для того щоб не знайшла людина після Нього нічого», а дехто каже, що це ім'я його дружини або матері Двора, або за мідрашем про бджолу і царя Шломо, на який він натякає в передмовах). Для цього було зібрано схвалення рабі Яакова-Іцхака Горовіца Провидця з Любліна, а також рабі Шалома з Белза і рабі Ісраеля з Ружина. Але лише через тридцять п'ять років після його відходу — у 5608 році (1847/1848), і за згодою його сина рабі Аврагама (Сагі-Наор) з Олеська, книга вийшла у світ у Жовкві, і до неї на його прохання було включено дві передмови з його книги «Лікутей амарім» — «Магід дварав ле-Яаков».
У поколінні онуків рабі Шломо Луцкера і його учня рабі Сар Шалома з Белза родини поріднилися одна з одною розгалуженими родинними зв'язками, що тривали відтоді. Його син та їхні нащадки (родина Флам) служили адморами в Олеську й поріднилися з родинами адморів, серед них двори Олеська (Меєр), Комарна (Ейхенштейн Сафрін), Нарола (Шапіро), Стретина (Лангнер і Брандвайн), і з нащадками рабі Шмуеля-Агарона з Корчина: головами двору «Галичина» в Єрусалимі (Рубін) і видавцями (Вагшаль).
Один із його нащадків, рабі Шмуель-Агарон Флам, повернувся з Єрусалима до Дубецька з дружиною, щоб служити рабином містечка в самі дні початку Другої світової війни, і загинув там разом зі своєю дружиною і громадою.
Примітки
- ^ За визначенням рабі Моше-Лейба із Сасова, він служив у найвнутрішніших покоях, у Святеє Святих у Магіда
- ^ Передмова до книги «Маасе Рокеах», а також у «Толдот рабейну», доданому до його книги «Діврат Шломо», написаному р. Гілелем Віндом.
- ^ Різні версії цього у статті рава Єгошуа Мондшайна в «Штуремі» 5768 року (2007/2008)
Код особи: № 8432603600