Шломо Цунц
Рав Шломо Цунц (5704 – 14 тішрея 5787 (25 вересня 2026)) був одним із хасидів Хабаду в Краун-Гайтс і одним із керівників «Лішкат езрат ахім», яка впродовж десятиліть надавала матеріальну й духовну допомогу євреям Радянського Союзу, а згодом і у відновленні єврейського життя в країнах СНД.
У межах своєї посади він брав участь у керівництві таємною діяльністю організації за залізною завісою, у відправленні посилок і предметів святості, в організації поїздок шлухім і відвідувачів до Радянського Союзу, у зборі коштів на цю діяльність і в постійному зв'язку з євреями, що жили під комуністичною владою.
Біографія
Народився 5704 року (1943/1944).
Замолоду навчався в закладах Хабаду. Досягнувши шлюбного віку, одружився з пані Йохевед-Естер.
Протягом певного періоду служив меламедом у 5-му класі.
Помер у п'ятницю, напередодні свята Сукот, 14 тішрея 5787 (25 вересня 2026), у віці 83 років.
Його похоронна процесія пройшла перед 770, і його було поховано на кладовищі Монтефіоре в Нью-Йорку[1].
Його діяльність у «Лішкат езрат ахім»
«Лішкат езрат ахім» було засновано 5724 року (1963/1964) з метою допомагати євреям, що залишилися за залізною завісою. На початку свого шляху бюро діяло на добровільних засадах, а його офіс розташовувався в підвалі дому рава Моше Левертова.
Коли масштаб діяльності зріс, рава Цунца було найнято для керівництва поточною діяльністю організації[2]. З роками він став одним із центральних активістів бюро, а в пізніших джерелах його навіть описують як директора «Лішкат езрат ахім»[3].
Його робота, як і вся діяльність організації, впродовж багатьох років велася в глибокій таємниці, щоб не наражати на небезпеку євреїв, що жили в Радянському Союзі, і тих, хто діяв разом із ними. Відповідно до вказівок Ребе, і зв'язок Ребе з цією діяльністю не розголошувався[4].
Ця політика характеризувала діяльність бюро впродовж багатьох років. Навіть коли було надруковано «Сефер га-шлухім» 5752 року (1991/1992), шлухім організації, що діяли в Радянському Союзі, були записані не за місцями їхнього шліхуту, а під загальним заголовком «Езрат ахім – Бруклін», щоб не розкривати делікатних подробиць[5].
Поряд із канцелярською та організаційною роботою рав Цунц був залучений і до збору коштів на цю діяльність.
З послабленням і зрештою крахом комуністичного режиму змінився характер діяльності «Езрат ахім»: діяльність, яка впродовж багатьох років була таємною і зосереджувалася на збереженні єврейської іскри за залізною завісою, розширилася до відкритого відправлення шлухім, створення єврейських закладів і допомоги у відновленні громад по всьому колишньому Радянському Союзу.
Родина
- Його син, р. Авремі Цунц – Краун-Гайтс
- Його син, рав Дов (Дубі) Цунц – зі шлухім Ребе в Діжоні, Франція[6]
Додаткова література
- Secrecy, Stealth and Inspiration – The Story of Ezras Achim, A Chassidisher Derher, тевет 5780 (грудень 2019 – січень 2020), с. 36–49.
Примітки
- ^ [collive.com/r-shloma-zuntz-83-obm/ COLlive], на сайті
, 14 тішрея 5787 (25 вересня 2026).
- ^ A Chassidisher Derher, тевет 5780 (грудень 2019 – січень 2020), Secrecy, Stealth and Inspiration – The Story of Ezras Achim, с. 38. Статтю складено, серед іншого, на основі інтерв'ю з равом Цунцем.
- ^ [collive.com/r-shloma-zuntz-83-obm/ R' Shloma Zuntz, 83, OBM], на сайті
.
- ^ Soviet Jewry Activist Gedalya Korf, 90, 'Said Little, Did Much', на сайті Chabad.org.
- ^ A Chassidisher Derher, тевет 5780 (грудень 2019 – січень 2020), с. 39–40.
- ^ Beth Habad Dijon, Всесвітній довідник центрів Хабаду.
