Реувен Фейерштейн
Цю статтю слід переписати. Причина: цитати слід перетворити на енциклопедичний зміст.
| ||
| Цю статтю слід переписати. Причина: цитати слід перетворити на енциклопедичний зміст. | |
| Реувен Фейерштейн | |
|---|---|
Ізраїльський психолог і педагог | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 17 менахем-ава 5681 (21 серпня 1921) |
| Дата смерті | 29 нісана 5774 (29 квітня 2014) |
| Місце поховання | Гар-га-Менухот[В] |
| Країна | Румунія, Ізраїль[В] |
| Рід діяльності | педагог, учитель, психолог[В] |
| Освіта | учительська семінарія в Бухаресті, коледж ЮНЕСКО, семінарія для вчителів в Єрусалимі, університети Женеви та Сорбонни (докторантура) |
| Посада | професор педагогічної психології в Університеті Бар-Ілан, професор в Університеті Вандербільта (США) |
| Нагороди | |
| Премія Ізраїлю[В] | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Професор Реувен Фейєрштейн (17 менахем-ава 5681 (21 серпня 1921) – 29 нісана 5774 (29 квітня 2014)) — ізраїльський психолог і педагог, друг Хабаду. Заснував освітній метод у викладанні й створив Центр Фейєрштейна з розвитку здатності до навчання. Його методу присвячено численні книжки й дослідження, і відгуки Ребе.
Біографія
Народився в Ботошані (Ботач) у Румунії, де познайомився з хасидизмом Хабад[1].
Його перша діяльність у галузі освіти почалася в юності. У Ботошані жила родина, єдиний п'ятирічний син якої не міг навчитися читати й писати, і він вирішив спробувати навчити його читання й письма, і терпінням і вірою в його здібності зрештою зумів навчити його[потрібне джерело].
Навчався в учительській семінарії в Бухаресті й у коледжі ЮНЕСКО та керував школою для дітей із труднощами в навчанні. У 5704 році (1943/1944) репатріювався до Землі Ізраїлю, де навчався в семінарії для вчителів в Єрусалимі, і служив учителем спеціальної освіти в молодіжних селах. Після створення держави працював психологом в «Алія га-ноар» та інших установах Єврейського агентства, і вивчав психологію в університетах Женеви й Сорбонни, де завершив докторантуру.
У 5715 році (1954/1955) заснував дослідницький інститут, причому основні його дослідження стосуються тих, хто пережив Голокост, нових репатріантів і аутистів.
Обіймав посаду професора педагогічної психології в Університеті Бар-Ілан і в Університеті Вандербільта в Сполучених Штатах, і удостоївся багатьох премій.
Його лікувальний метод
Психологічна позиція рава професора Фейєрштейна не бачить у психології «точну науку», за допомогою якої можна вимірювати душевні якості, «як вимірюють довжину стола», і тому він стверджує, наприклад, що психометричні іспити й подібні до них не мають жодного сенсу.
«Людина — не „одиниця з постійними незмінними даними“, що піддаються вимірюванню», каже Фейєрштейн, «а одиниця, здатна до зміни на краще й на гірше водночас. «Єдина сутнісна незмінна якість у людині — і особливо в єврейській людині — це те приховане ядро, що міститься в ній, яке є воістину частиною Б-жества згори.
«Ці властивості людини — її здатність до зміни й те, що вона несе в собі зерно Б-жественності, — покладають на людину величезну й сповнену відповідальності свободу вибору: вони зобов'язують її стояти на сторожі, щоб вона не змінилася на гірше, і тією самою мірою сподіватися, що вона зміниться на краще».
Суть цієї психологічної теорії, яка бачить у зміні невід'ємну частину самого життя, несе надію кожній людині взагалі, але в ній є справжня блага вість для тих, хто страждає від труднощів навчання й адаптації. Однією фразою: метод Фейєрштейна цілком відкидає підхід, згідно з яким у душевному житті бувають «остаточні дефекти».
У словах, надрукованих на обкладинці останнього тому його останньої книжки, Фейєрштейн викладає всю свою концепцію однією фразою: «Не приймайте мене таким, який я є, — змініть мене». У цій книжці він наводить історії багатьох людей, реабілітація яких стала можливою завдяки його теорії, — одна з них — людина, в усіх етапах зцілення й реабілітації якої брав участь Ребе.
Зв'язки з Ребе
Д-р Фейєрштейн мав тривалий зв'язок із Ребе й постійно удостоювався різноманітних настанов від Ребе, і Ребе навіть скеровував до нього пацієнтів.
Уже в 5730-ті роки він почав приймати на лікування багатьох підлітків, скерованих до нього Ребе, а в 5743 році (1982/1983) прибув із візитом до двору Ребе в 770 і подав записку, у якій повідомив про своє прибуття, Ребе послав секретаря р. Єгуду-Лейба Гронера, щоб той вислухав від нього про метод і отримав від нього його книжки й дослідження на цю тему.
На продовження цього Ребе дав йому вказівку, яка, за свідченням самого д-ра Фейєрштейна, дуже допомогла йому сформувати свій метод: що слід ставитися до становища підлітка з оптимізмом, зустрітися з усіма відповідальними за освітнє становище підлітка й вимагати від них дати підліткові правильні можливості, які дозволять йому дійти туди, куди він здатний і куди йому належить дійти.
Зв'язок ставав дедалі тіснішим, і за свідченням р. Еліезера-Ар'є Ліхтштейна, він передавав йому відповіді Ребе два-три рази на тиждень[2].
Під час одного з його візитів до Ребе Американський конгрес запросив професора Фейєрштейна діагностувати причину частих криз і високого числа самогубств серед молоді індіанських племен, що живуть у резерваціях у США, і запропонувати для цього спосіб лікування.
Після того як він виконав завдання шляхом збереження зв'язку молоді з їхньою спадщиною, він повернувся до Нью-Йорка, щоб провести Шабат у товаристві Ребе, і удостоївся брати участь у фарбрейнгені, що відбувався в Шабат, на якому Ребе говорив про прищеплення семи заповідей нащадків Ноаха неєвреям і підкреслив, що невід'ємна частина цієї місії — просто допомагати виправленню людства й приходити йому на допомогу, і він відчув, що слова Ребе спрямовані особисто до нього, і особливо коли між сіхот Ребе звернувся до нього й сказав мені сказати «лехаїм».
Унаслідок тієї поїздки він узяв на себе зміцнювати сторону спадщини в усіх пацієнтів і вбачав у цьому великий успіх у своїй роботі.
Зовнішні посилання
- «Я відчув, що Ребе заохочує мене зв'язати індіанську молодь із її корінням»
- «В Ізраїлі легше», д-р Фейєрштейн проходить на роздачі доларів у Ребе
Примітки
- ^ Як він розповів: і я не перебільшу, якщо скажу, що вже тоді ми спрямовували свої погляди до Любавичів із тугою, бажаючи знати все, що там відбувається. Усі ми знали, що рабин міста вивчає з групою з нас уроки за книгою «Танія», і поняття «Хабад» було в нас пов'язане із чистим юдаїзмом.
- ^ Тшура Ельфенбейн-Ліхтштейн, 16 менахем-ава 5784 (20 серпня 2024), сторінка 35.
Код особи: № 7853735800