Перейти до вмісту

Реувен Фейерштейн

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю слід переписати. Причина: цитати слід перетворити на енциклопедичний зміст.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю слід переписати. Причина: цитати слід перетворити на енциклопедичний зміст.
Ви можете допомогти й виправити недоліки, але, будь ласка, не видаляйте це повідомлення, доки сторінку не виправлено. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Реувен Фейерштейн
Ізраїльський психолог і педагог
Основна інформація
Дата народження17 менахем-ава 5681 (21 серпня 1921)
Дата смерті29 нісана 5774 (29 квітня 2014)
Місце похованняГар-га-Менухот[В]
КраїнаРумунія, Ізраїль[В]
Рід діяльностіпедагог, учитель, психолог[В]
Освітаучительська семінарія в Бухаресті, коледж ЮНЕСКО, семінарія для вчителів в Єрусалимі, університети Женеви та Сорбонни (докторантура)
Посадапрофесор педагогічної психології в Університеті Бар-Ілан, професор в Університеті Вандербільта (США)
Нагороди
Премія Ізраїлю[В]
Медіафайли у Вікісховищі

Професор Реувен Фейєрштейн (17 менахем-ава 5681 (21 серпня 1921) – 29 нісана 5774 (29 квітня 2014)) — ізраїльський психолог і педагог, друг Хабаду. Заснував освітній метод у викладанні й створив Центр Фейєрштейна з розвитку здатності до навчання. Його методу присвячено численні книжки й дослідження, і відгуки Ребе.

Біографія

Народився в Ботошані (Ботач) у Румунії, де познайомився з хасидизмом Хабад[1].

Його перша діяльність у галузі освіти почалася в юності. У Ботошані жила родина, єдиний п'ятирічний син якої не міг навчитися читати й писати, і він вирішив спробувати навчити його читання й письма, і терпінням і вірою в його здібності зрештою зумів навчити його[потрібне джерело].

Навчався в учительській семінарії в Бухаресті й у коледжі ЮНЕСКО та керував школою для дітей із труднощами в навчанні. У 5704 році (1943/1944) репатріювався до Землі Ізраїлю, де навчався в семінарії для вчителів в Єрусалимі, і служив учителем спеціальної освіти в молодіжних селах. Після створення держави працював психологом в «Алія га-ноар» та інших установах Єврейського агентства, і вивчав психологію в університетах Женеви й Сорбонни, де завершив докторантуру.

У 5715 році (1954/1955) заснував дослідницький інститут, причому основні його дослідження стосуються тих, хто пережив Голокост, нових репатріантів і аутистів.

Обіймав посаду професора педагогічної психології в Університеті Бар-Ілан і в Університеті Вандербільта в Сполучених Штатах, і удостоївся багатьох премій.

Його лікувальний метод

Психологічна позиція рава професора Фейєрштейна не бачить у психології «точну науку», за допомогою якої можна вимірювати душевні якості, «як вимірюють довжину стола», і тому він стверджує, наприклад, що психометричні іспити й подібні до них не мають жодного сенсу.

«Людина — не „одиниця з постійними незмінними даними“, що піддаються вимірюванню», каже Фейєрштейн, «а одиниця, здатна до зміни на краще й на гірше водночас. «Єдина сутнісна незмінна якість у людині — і особливо в єврейській людині — це те приховане ядро, що міститься в ній, яке є воістину частиною Б-жества згори.

«Ці властивості людини — її здатність до зміни й те, що вона несе в собі зерно Б-жественності, — покладають на людину величезну й сповнену відповідальності свободу вибору: вони зобов'язують її стояти на сторожі, щоб вона не змінилася на гірше, і тією самою мірою сподіватися, що вона зміниться на краще».

Суть цієї психологічної теорії, яка бачить у зміні невід'ємну частину самого життя, несе надію кожній людині взагалі, але в ній є справжня блага вість для тих, хто страждає від труднощів навчання й адаптації. Однією фразою: метод Фейєрштейна цілком відкидає підхід, згідно з яким у душевному житті бувають «остаточні дефекти».

У словах, надрукованих на обкладинці останнього тому його останньої книжки, Фейєрштейн викладає всю свою концепцію однією фразою: «Не приймайте мене таким, який я є, — змініть мене». У цій книжці він наводить історії багатьох людей, реабілітація яких стала можливою завдяки його теорії, — одна з них — людина, в усіх етапах зцілення й реабілітації якої брав участь Ребе.

Зв'язки з Ребе

Д-р Фейєрштейн мав тривалий зв'язок із Ребе й постійно удостоювався різноманітних настанов від Ребе, і Ребе навіть скеровував до нього пацієнтів.

Уже в 5730-ті роки він почав приймати на лікування багатьох підлітків, скерованих до нього Ребе, а в 5743 році (1982/1983) прибув із візитом до двору Ребе в 770 і подав записку, у якій повідомив про своє прибуття, Ребе послав секретаря р. Єгуду-Лейба Гронера, щоб той вислухав від нього про метод і отримав від нього його книжки й дослідження на цю тему.

На продовження цього Ребе дав йому вказівку, яка, за свідченням самого д-ра Фейєрштейна, дуже допомогла йому сформувати свій метод: що слід ставитися до становища підлітка з оптимізмом, зустрітися з усіма відповідальними за освітнє становище підлітка й вимагати від них дати підліткові правильні можливості, які дозволять йому дійти туди, куди він здатний і куди йому належить дійти.

Зв'язок ставав дедалі тіснішим, і за свідченням р. Еліезера-Ар'є Ліхтштейна, він передавав йому відповіді Ребе два-три рази на тиждень[2].

Під час одного з його візитів до Ребе Американський конгрес запросив професора Фейєрштейна діагностувати причину частих криз і високого числа самогубств серед молоді індіанських племен, що живуть у резерваціях у США, і запропонувати для цього спосіб лікування.

Після того як він виконав завдання шляхом збереження зв'язку молоді з їхньою спадщиною, він повернувся до Нью-Йорка, щоб провести Шабат у товаристві Ребе, і удостоївся брати участь у фарбрейнгені, що відбувався в Шабат, на якому Ребе говорив про прищеплення семи заповідей нащадків Ноаха неєвреям і підкреслив, що невід'ємна частина цієї місії — просто допомагати виправленню людства й приходити йому на допомогу, і він відчув, що слова Ребе спрямовані особисто до нього, і особливо коли між сіхот Ребе звернувся до нього й сказав мені сказати «лехаїм».

Унаслідок тієї поїздки він узяв на себе зміцнювати сторону спадщини в усіх пацієнтів і вбачав у цьому великий успіх у своїй роботі.

Зовнішні посилання

Примітки

  1. ^ Як він розповів: і я не перебільшу, якщо скажу, що вже тоді ми спрямовували свої погляди до Любавичів із тугою, бажаючи знати все, що там відбувається. Усі ми знали, що рабин міста вивчає з групою з нас уроки за книгою «Танія», і поняття «Хабад» було в нас пов'язане із чистим юдаїзмом.
  2. ^ Тшура Ельфенбейн-Ліхтштейн, 16 менахем-ава 5784 (20 серпня 2024), сторінка 35.
Реувен Фейєрштейн згадується ще в 4 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 7853735800

Повідомити про помилку на цій сторінці