Перейти до вмісту

Метод навчання в Любавичах

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.

Шляхи навчання охоплюють багато способів. Їх можна поділити на два загальні види: іюн — із поглибленням, і гірса — швидше вивчення з метою здобути знання в Торі. У Любавичах наголос було зроблено на навчанні з поглибленням.

Величина необхідності й обов'язковості поглибленого навчання

Ребе визначає обов'язок вивчати Тору як постійний обов'язок також і в силах душі, що охоплює максимальне використання всіх сил душі того, хто навчається; при поглибленому навчанні задіюються внутрішні сили, як-от сила пояснення, сила поглиблення і сила винахідливості (ці сили відповідають ХаБаД у душі), на відміну від навчання ле-міграс, що задіює лише зовнішні сили думки й зосередження в малій мірі та мовлення[1].

Вивчення нігле в Любавичах

Навчання в єшиві «Томхей Тмімім» у Любавичах велося під наглядом і керівництвом кількох голів єшив і машгіхім (серед них можна назвати р. Шмуеля Нісеновича), вони стежили, щоб учні навчалися як належить. Своїм наглядом вони припиняли помилкове поверхове навчання і фальшивий пілпуль.

Шлях вивчення нігле в Любавичах

«Шулхан арух» нашого вчителя — його святості Алтер Ребе (хай перебуває душа його в раю) — разом із «Кунтрес ахарон» до нього і книги «Шеелот у-тшувот Цемах Цедек» дають нам ясну картину прямого і бажаного шляху навчання. Гаон із Сохачева — автор книг «Еглей таль» і «Шеелот у-тшувот Авней незер» — висловив якось своїм наближеним, що шлях і метод у навчанні він узяв собі із «Шулхан арух га-Рав» і з «Кунтрес ахарон» до нього.

Ребе Рашаб написав 5664 року (1903/1904) кунтрес «Ец хаїм», і там роз'яснив бажаний порядок навчання в Гемарі, Раші й Тосафот і в законовчителях — для всіх тих, хто бажає досягти істинності Тори. Порядок навчання, про який він там пише стисло: віддалення від помилкового навчання і від необґрунтованого пілпулю; віддача і вкладання сил у розуміння шакла ве-тарья сугій Шасу і слів Раші й Тосафот, їхніх обґрунтувань і доводів кожного з них у ясний спосіб; з'ясовувати кожну сугію чи галаху в усіх її подробицях шляхом поглиблення в слова рішонім і великих ахаронім; з'ясовувати і прояснювати кожен вислів і кожен довід на терезах здорового розуму, з великою неквапністю і повною розсудливістю, поки вся сугія в Шасі чи галаха в законовчителів не буде ясна перед ним в усіх її подробицях і не засвоїться в його мозку добрим засвоєнням.

І ось кілька уривків із його слів у кунтресі «Ец га-хаїм»: «...головне — це вникати в кожну річ, і про кожен вислів і кожен окремий довід нехай не думає, що поверхове його розуміння — це все, бо є в ньому глибина і глибина до глибини». «...і потрібне велике зусилля: зусилля душі і зусилля плоті, і прямий розум, і добрий гіткашрут, а понад усе — щоб він бажав саме істини». «Коли завершить усю сугію і вона буде ясна і впорядкована в нього, нехай поглибить свою думку в загальну тему сугії, і з'ясує і прояснить справу в розгляді свого розуму, і подивиться, чи всі подробиці узгоджуються, бо кожна подробиця стає проясненням для іншої...». «І нехай дуже багато вникає в коментар Раші, благословенної пам'яті, і як написав „Шла“ у своєму трактаті Швуот, що в кожному слові Раші є приховані дивовижні теми і т. д., кінець цитати, — але з прямим розумом і добрим розглядом за істиною, і так само має бути при доброму навчанні в словах Тосафот...». ...І пілпуль істини може бути саме тоді, коли спершу знають простий смисл галахи в її істинності впорядкованим чином і ясними словами і т. д., а потім той, кого Всевишній обдарував добрим розумом і широким знанням, може вести пілпуль у цьому предметі і т. д., бо тоді пілпуль буде істинним і буде також упорядкованим, щоб прийти до галахи, тобто щоб вивести закон згідно з галахою»[2].

Цей шлях навчання можна побачити в книзі «Шаарей Єгуда» гаона р. Єгуди Ебера, який навчався в Любавичах, і в літературі його учня гаона р. Мордехая Ментліка — у його книзі «Імрей Мордехай» на трактат «Бава батра».

Див. також

Примітки

  1. ^ Сіха свята Шавуот 5716 (16 травня 1956).
  2. ^ «Ковец хідушей Тора» 5704, аркуш 6, у вступі рава Шмуеля Залманова.

Повідомити про помилку на цій сторінці