Метод навчання в Любавичах
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
| ||
| Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань. | |
Шляхи навчання охоплюють багато способів. Їх можна поділити на два загальні види: іюн — із поглибленням, і гірса — швидше вивчення з метою здобути знання в Торі. У Любавичах наголос було зроблено на навчанні з поглибленням.
Величина необхідності й обов'язковості поглибленого навчання
Ребе визначає обов'язок вивчати Тору як постійний обов'язок також і в силах душі, що охоплює максимальне використання всіх сил душі того, хто навчається; при поглибленому навчанні задіюються внутрішні сили, як-от сила пояснення, сила поглиблення і сила винахідливості (ці сили відповідають ХаБаД у душі), на відміну від навчання ле-міграс, що задіює лише зовнішні сили думки й зосередження в малій мірі та мовлення[1].
Вивчення нігле в Любавичах
Навчання в єшиві «Томхей Тмімім» у Любавичах велося під наглядом і керівництвом кількох голів єшив і машгіхім (серед них можна назвати р. Шмуеля Нісеновича), вони стежили, щоб учні навчалися як належить. Своїм наглядом вони припиняли помилкове поверхове навчання і фальшивий пілпуль.
Шлях вивчення нігле в Любавичах
«Шулхан арух» нашого вчителя — його святості Алтер Ребе (хай перебуває душа його в раю) — разом із «Кунтрес ахарон» до нього і книги «Шеелот у-тшувот Цемах Цедек» дають нам ясну картину прямого і бажаного шляху навчання. Гаон із Сохачева — автор книг «Еглей таль» і «Шеелот у-тшувот Авней незер» — висловив якось своїм наближеним, що шлях і метод у навчанні він узяв собі із «Шулхан арух га-Рав» і з «Кунтрес ахарон» до нього.
Ребе Рашаб написав 5664 року (1903/1904) кунтрес «Ец хаїм», і там роз'яснив бажаний порядок навчання в Гемарі, Раші й Тосафот і в законовчителях — для всіх тих, хто бажає досягти істинності Тори. Порядок навчання, про який він там пише стисло: віддалення від помилкового навчання і від необґрунтованого пілпулю; віддача і вкладання сил у розуміння шакла ве-тарья сугій Шасу і слів Раші й Тосафот, їхніх обґрунтувань і доводів кожного з них у ясний спосіб; з'ясовувати кожну сугію чи галаху в усіх її подробицях шляхом поглиблення в слова рішонім і великих ахаронім; з'ясовувати і прояснювати кожен вислів і кожен довід на терезах здорового розуму, з великою неквапністю і повною розсудливістю, поки вся сугія в Шасі чи галаха в законовчителів не буде ясна перед ним в усіх її подробицях і не засвоїться в його мозку добрим засвоєнням.
І ось кілька уривків із його слів у кунтресі «Ец га-хаїм»: «...головне — це вникати в кожну річ, і про кожен вислів і кожен окремий довід нехай не думає, що поверхове його розуміння — це все, бо є в ньому глибина і глибина до глибини». «...і потрібне велике зусилля: зусилля душі і зусилля плоті, і прямий розум, і добрий гіткашрут, а понад усе — щоб він бажав саме істини». «Коли завершить усю сугію і вона буде ясна і впорядкована в нього, нехай поглибить свою думку в загальну тему сугії, і з'ясує і прояснить справу в розгляді свого розуму, і подивиться, чи всі подробиці узгоджуються, бо кожна подробиця стає проясненням для іншої...». «І нехай дуже багато вникає в коментар Раші, благословенної пам'яті, і як написав „Шла“ у своєму трактаті Швуот, що в кожному слові Раші є приховані дивовижні теми і т. д., кінець цитати, — але з прямим розумом і добрим розглядом за істиною, і так само має бути при доброму навчанні в словах Тосафот...». ...І пілпуль істини може бути саме тоді, коли спершу знають простий смисл галахи в її істинності впорядкованим чином і ясними словами і т. д., а потім той, кого Всевишній обдарував добрим розумом і широким знанням, може вести пілпуль у цьому предметі і т. д., бо тоді пілпуль буде істинним і буде також упорядкованим, щоб прийти до галахи, тобто щоб вивести закон згідно з галахою»[2].
Цей шлях навчання можна побачити в книзі «Шаарей Єгуда» гаона р. Єгуди Ебера, який навчався в Любавичах, і в літературі його учня гаона р. Мордехая Ментліка — у його книзі «Імрей Мордехай» на трактат «Бава батра».