Перейти до вмісту

Лейб Боймгартен

Матеріал з Хабадпедії
Лейб Боймгартен
Основна інформація
Дата народження27 іяра 5620 (19 травня 1860)
Дата смерті21 тішрея 5719 (5 жовтня 1958)
КраїнаСполучені Штати
Рід діяльностізасновник єшиви
Сім'я
БатькоАврагам Боймгартен
МатиХана
ДружинаЦірл, дочка рава Дов-Бера і Яхет Гарфінкель
ДітиТойба, Зеєв Боймгартен та інші
Родовід

Рав Іцхак-Єгуда-Лейб Боймгартен (27 іяра 5620 (19 травня 1860) — 21 тішрея 5719 (5 жовтня 1958)) був одним із комарнівських хасидів і засновником єшиви «Шломо Клугер» — першої талмуд-тори в Сполучених Штатах, у якій святі предмети вивчали саме вранці. Наблизився до хасидизму Хабаду завдяки своїм онукам — раву Дов-Беру і раву Менахему-Мендлу — і удостоївся єхідуйот і близькості з Ребе Раяцом і Ребе.

Біографія

Народився в місті Стрий у Галичині 27 іяра 5620 року (19 травня 1860) у рава Аврагама Боймгартена, прямого нащадка по чоловічій лінії кабаліста рава Аврагама Проститца, одного з учнів рабі Йонатана Ейбешюца, автора книжки «Капат га-манул» та інших, і в матері Хани.

Одружився з Цирл, донькою рава Дов-Бера і Яхет Гарфінкель, з нащадків рабі Єхіеля-Міхла із Золочева.

У юності допомагав Адмору з Комарно, автору «Дамесек Еліезер», і отримав від нього благословення дожити до ста років.

У 5653 році (1892/1893) емігрував до Сполучених Штатів із родиною, тестем і тещею. Р. Лейб ніколи не підстригав волосся бороди, попри те, що було прийнято в той час у Сполучених Штатах.

У 5662 році (1901/1902) заснував «Єшиват Рабейну Шломо Клугер» — першу (хасидську) єшиву в усіх Сполучених Штатах і першу єшиву, у якій святі предмети вивчали в ранкові години.

Оскільки р. Лейб був з наближених комарнівського двору, він добре знав суть «Ребе», і тому в ті роки, хоча багато Адморів відвідували Сполучені Штати, р. Лейб не визнавав їх «ребе» (попри їхню велич у Торі). У 5689 році (1928/1929), коли в газетах повідомили і в синагогах розвісили оголошення — «плакатн», — що Ребе Раяц прибуває до Сполучених Штатів із візитом, р. Лейб звернувся до свого сина р. Зеєва і сказав, що чув, ніби «справжній Ребе» прибув до берегів Сполучених Штатів, і він хоче, щоб той влаштував йому зустріч із Ребе Раяцом. Коли р. Зеєв увійшов на єхідут разом із батьком, Ребе Раяц висловив задоволення, побачивши обличчя р. Лейба, прикрашене повною бородою (рідкісне видовище в Америці в ті роки), тож підвівся на весь зріст назустріч р. Лейбу і попросив його сісти. Хоча його батько, р. Лейб, був старший за Ребе Раяца на двадцять років і не належав до хасидів Хабаду, він усе ж відмовився сісти, коли Ребе стоїть, і висловився: «Фар а ребе зіцт мен нішт». Р. Лейб відповів: «Дер ребе заль зіх аропзецн» (нехай Ребе сяде). Ребе теж відмовився сісти першим і хотів виявити шану р. Лейбу, тож обидва залишалися стояти кілька хвилин, «ун зей гобн зіх геамперт», доки р. Лейб не сказав: «Ір вейст вос, мір вел бейде цейлн біз драй, вельн мір зіх бейде зецн» [=я порахую до трьох, і ми обидва сядемо разом]. Під час єхідуту на кожну фразу, сказану Ребе Раяцом, р. Лейб відповідав цитатою з віршів і висловів мудреців, як було в нього заведено. Коли р. Лейб вийшов з єхідуту, він був сповнений захоплення і висловився своєму синові: «Ес із фаран а ребе, а ребе ойф але ребес».

Наприкінці 5690-х років (1930-ті роки) його онуки наблизилися до хасидизму Хабаду через рава Ісраеля Джейкобсона, який жив у районі Браунсвілл неподалік від їхнього дому; коли Ребе Раяц заснував «Томхей Тмімім» у Сполучених Штатах у 5700 році (1939/1940), вони були серед перших тмімім у єшиві, і слідом за онуками він наблизився до хасидизму Хабаду.

Коли йому було вже за дев'яносто, після літа 5713 року (1952/1953), у р. Лейба ослаб зір, і йому знадобилася операція на очах, яку називають «катаракт». Він вагався, чи робити операцію на обох очах одразу, чи ні, оскільки в ті дні операцію виконували ножем у прямому сенсі, і до того ж у нього був постійний кашель — «густ», і було велике побоювання, що якщо посеред операції р. Лейб кашляне хоча б один раз, виникне смертельна небезпека, не дай Б-г. Сини хотіли піти до найкращого очного лікаря, який тільки є, і тому пішли до д-ра Розенгауха, який лікував великих і шанованих людей у Польщі й приїхав жити до Сполучених Штатів. У нього були фотографії всіх Адморів, також і Ребе Раяца, але фотографії «нового Ребе» в нього ще не було. Лікар висловив згадане побоювання щодо кашлю. Його син і онуки спитали Ребе, що з цим робити, і Ребе звелів зробити операцію на обох очах одразу. Коли лікареві повідомили вказівку Ребе, лікар попросив фотографію Ребе, і його онук р. Мендл дістав із кишені фотографію й дав її лікареві. Призначили дату операції, і з благословення Ребе операція пройшла успішно.

Але після операції лікар попередив р. Лейба та його синів, щоб він зовсім не вставав з ліжка, бо перевірено й випробувано, що людина у віці р. Лейба, яка встане з ліжка раніше ніж через три дні, неодмінно матиме тромби. Але р. Лейб його не послухався, встав з ліжка, щоб накласти тфілін тощо, і, як і очікувалося, у нього утворився тромб. Лікар, почувши про вчинок р. Лейба, дуже розгнівався, сказав, що той божевільний, і дав йому не більше дев'яти годин життя. Його онуки р. Берл і р. Мендл побігли і спитали Ребе, що робити. Ребе відповів їм просто: «С'вет аройсгейн» (тромб зникне).

Лікар, почувши про нового Ребе, з поваги запропонував зробити новий знімок, щоб подивитися, чи залишився тромб. А тромб зник; лікар закричав від великого захоплення: «А мофес, а мофес!» І кожному, хто входив, починав кричати: «Чи чули ви про нового Ребе?» тощо.

Коли онуки розповіли це Ребе — що лікар кричить, ніби Ребе здійснив диво, — Ребе не заперечив того факту, що це диво, і відповів їм так: «Алевай золь мен ойснуцн ді мофсім, ун....». І Ребе звелів, щоб той виконував усі вказівки лікарів, і за вказівкою Ребе р. Лейб послухався і відтоді виконував вказівки лікаря.

Після того як він одужав, р. Лейб захотів побувати в Ребе, щоб подякувати йому за благословення, і ввійшов на єхідут. І коли він увійшов на єхідут, Ребе спитав р. Лейба: «Чому ти ходиш із ціпком, коли явно видно, що ноги в тебе здорові і ціпок тобі не потрібен?» І р. Лейб відповів, що «це від лихого ока». А коли Ребе спитав р. Лейба про його вік, той відповів, що він «бар-міцва» (бо йому було тоді 93 роки, а життя людини — вісімдесят років, і тому з вісімдесятого року життя починається наново). Після єхідуту р. Лейб вийшов сповнений захоплення величчю Ребе[1].

Р. Лейб залишався при ясному розумі до самої останньої хвилини, і благословення праведника з Комарно на довголіття здійснилося повністю. Він помер у Гошана раба 5719 року (1958/1959) у віці дев'яноста восьми років.

Родина

Примітки

Лейб Боймгартен згадується ще в 1 статті Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5440204300

Повідомити про помилку на цій сторінці