Гдалья Рабінович з Лінця
| Гдалья Рабінович з Лініца | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата смерті | 29 кислева 5564 (14 грудня 1803) |
| Місце поховання | Ліниця |
| Місце діяльності | Остропіль, Рофалье, Ліниця |
| Рід діяльності | рабин, автор книги «Тшуот хен» |
| Посада | рабин Острополя, Рофалье, рабин Ліниці |
| Учителі | Бааль-Шем-Тов, рабі Єгуда-Лейб з Полонного («Мохіах») |
| Сім'я | |
| Батько | рабі Іцхак-даян з Полонного |
Рав Гдалья Рабинович із Лініца (? — 29 кислева 5564 (14 грудня 1803)[1]). Був засновником лініцького хасидизму й автором книги «Тшуот хен».
Біографія
Народився в рабі Іцхака-даяна з Полонного, у родині, що походила від Магарші, від рабі Натана Шапіро, автора «Мегале амукот», і в 36-му поколінні від святого Раші.[2]
Він був одним з учнів Бааль-Шем-Това. Бешт вельми шанував його, попри його молодий вік — близько 18 років, як одного зі своїх великих учнів. Додаткової близькості він удостоївся завдяки тому, що Бешт, буваючи в Полонному, зупинявся в його батька, рабі Іцхака-даяна, хоча там жив також його великий учень рабі Яаков-Йосеф із Полонного.
Ще до того як йому виповнилося двадцять років, його було прийнято рабином в Острополі, Рофальї, а наприкінці життя його було прийнято рабином у місті Лініці, де він і спочиває.
Хоча він сприйняв учення Бааль-Шем-Това, він із надмірної скромності відмовлявся називати себе його учнем і прив'язався до його учня рабі Єгуди-Лейба з Полонного, відомого як «Мохіах» («Викривач»), автора «Коль Ар'є» на Тору, але і його він не називає «мій учитель», а просто пише: «я чув від Мохіаха».
Значну частину оповідань книги «Шівхей га-Бешт» записано від його імені. (У частині оповідань автор прямо пише його ім'я — рав Гдальягу, а в частині оповідань пише: «я чув від рабина нашої громади», і мається на увазі рав Гдальягу з Лініца.)
Він удостоївся любові й поваги всіх праведників свого покоління, і особливо рабі Пінхаса з Корця, «Діда зі Шполи», рабі Менахема-Нохума з Чорнобиля і рабі Леві-Іцхака з Бердичева, який також дав схвалення на його книгу «Тшуот хен», надруковану через 12 років після його відходу з життя, і пише: «я вник, бо це слова, що стоять на вершині світу». Він також сказав: «багато людей не збагнули наміру рава-автора через їхню глибину».[3]
За свідченням рабі Пінхаса з Корця, він удостоївся одкровення Еліягу ще з дитинства.
Його вислови
- Увесь час, поки він прилеплений до праведника або до його громади, нам видається, що він зможе пробудитися через нього до каяття, але коли він, не дай Б-г, відокремлюється від нього, тоді він не відчуває його світла і не може прийти до виправлення.
Примітки
- ^ «Траклиней га-хасидут», Іцхак Альфасі, том 1, с. 332. Видавництво «Га-Модіа».
- ^ Із «Ор єкарот», частина 1, с. 273, див. там докладно.
- ^ Із передмови автора до своєї книги — рава Єгуди-Лейба, упорядника «Шівхей га-Бешт».
Код особи: № 2291603301