Перейти до вмісту

«Ганва апум махтарта»

Матеріал з Хабадпедії

«Злодій біля підкопу взиває до Милосердного» — приказка арамейською мовою, що трапляється у Вавилонському Талмуді[1] і виражає парадокс віри: вона показує внутрішній світ злодія, який закликає на допомогу Б-га біля входу в підкоп, хоча в ту саму мить чинить учинок, що суперечить тому, чого вимагають від людини, яка вірить у Б-га.

Цей парадокс, що показує внутрішню суперечність між вірою людини та її заявленими намірами, з одного боку, і її реальними вчинками — з іншого, має багато проявів. Яскравий приклад — історія з хасидського фольклору про людину, яка була зайнята написанням брошури про важливість давання цдаки, і коли бідняк постукав у двері й попросив милостиню, ця людина накричала на нього, щоб той не заважав їй писати про важливість давання цдаки[2].

У вченні хасидизму

Ця приказка дістала широке тлумачення в ученні хасидуту, яке пояснює, що причина, яка породжує цей парадокс, — відсутність засвоєння цінностей віри, через що віра в Б-га залишається лише принциповою. Згідно з ученням хасидуту, щоб розв'язати цей парадокс, людина має зв'язатися з провідником покоління, чия роль як «вірного пастиря»[3] — дбати про те, щоб завдяки зв'язку людини з волею Всевишнього через розуміння і вивчення хасидуту та засвоєння сказаного під час «служіння молитви» віра проникла у внутрішню суть душі людини і практично вплинула на її вчинки.

Додаткова література

Примітки

  1. ^ Трактат Брахот, 63а. За версією Франкфуртського рукопису та «Ейн Яаков».
  2. ^ הסיפור כפי שסופר על ידי שלמה קרליבך.
  3. ^ Словами книги «Зогар»: «Раая меемна».

Повідомити про помилку на цій сторінці