Вивищення Тогу
Вивищення Тогу — це аспект єшут і сили в мідот світу Тогу, у якому кожна міда відчувається у своїй силі й своїй чесноті і не дає місця іншій міді. Це поняття описується у вченні хасидуту словами «Ана імлох» («Я царюватиму»), і на нього натякає вислів Писання про царів Едому – «І царював... і помер»: царювання вказує на силу й вивищення кожної міди самої по собі, а «смерть» натякає на розбиття посудин, що сталося через відсутність взаємовключення між мідот[1].
Корінь цього вивищення — на дуже високому щаблі: Ребе пояснює, що корінь Тогу — «дуже високо, в аспекті сутнісного вивищення, корінь якого в Його Сутності, благословенний Він», і поняття царювання в «і царював» походить у своєму корені з аспекту сутнісного вивищення[2] зі сходженням щаблів Тогу вивищення стає аспектом сили й відчутного єшут кожної міди самої по собі; а після розбиття посудин від нього може сходити вниз також грубість і єшут кліпи.
Джерело в Каббалі
Джерело поняття царювання й розбиття у світі Тогу — у віршах, що говорять про царів Едому, про кожного з перших царів якого сказано «І царював... і помер»[3]. У книзі «Зогар», в «Ідра раба», ці царі тлумачаться як вищі аспекти, що були до виправлення і не втрималися: «Найдавніший з давніх, перш ніж приготував Свої виправлення, будував царів... і вони не втримувалися», і далі пояснюється, що «смерть», згадана щодо них, — не повне скасування, а спуск з їхнього первісного щабля[4]. А в писаннях Арізаля це пояснено як розбиття посудин семи мідот у світі Некудім: сім царів «спершу царювали, а потім померли», бо їхні посудини не могли витримати світло, що поширилося в них[5]. У вченні хасидуту внутрішня причина цього пояснюється словами «Ана імлох»: кожна міда була в аспекті самостійної реальності, так що вона не дає місця іншій міді. Магід з Межиріча прямо каже, що «головне розбиття було через те, що кожен сказав ана імлох», і пояснює, що «царювання» — це відчуття кожної речі як цілісної самостійної реальності, яка не скасована перед своїм коренем[6]. Так само пояснює Ребе Цемах Цедек, що в Тогу кожна сфіра була в аспекті окремої точки без взаємовключення з іншою, і вказує на поняття «І царював і помер» в «Ідра раба», «що кожен сказав ана імлох»; і через це розділення посудини не могли витримати світел, на відміну від світу Тікун, у якому сфірот включені одна в одну[7]. Відповідно, «і царював» виражає у вченні хасидуту силу і єшут кожної міди Тогу самої по собі, а «і помер» виражає розбиття, що сталося через відсутність бітулю і взаємовключення.
Суть
Сфірот світу Тогу були в аспекті точок, коли кожна міда стояла в силі свого часткового змісту і не була належним чином включена з решти мідот. На відміну від світу Тікун, у якому мідот приходять шляхом взаємовключення, у Тогу кожна міда світить у силі своєї сутності[8].
Мітлер Ребе пояснює, що сила міди пов'язана з відчутним єшут: навіть коли чеснота міди істинна, вона відчувається й виділяється сама по собі. Унаслідок цього міда не здатна витримати іншу чесноту, протилежну їй, і тому мідот Тогу описуються в притчі про людину, яка «тверда, як кедр»: вона не зрушує з місця і не змінюється, навіть коли існує істинна причина для протилежної міди. Мідот світу Тікун, навпаки, в аспекті «м'яка, як очерет», здатні включатися одна в одну і змінюватися відповідно до рішення розуму[9].
Головний вираз вивищення Тогу — «Ана імлох». Кожна міда стоїть у силі свого часткового змісту так, що не дає місця іншій міді, і це не обов'язково означає, що сама міда не свята. Навпаки, йдеться про Б-жественні мідот світу Тогу; недолік — у способі їхнього прояву, коли сила кожної міди не залишає місця для змісту іншої міди.
Ребе пояснює, що в Тогу були «гілки, що розділяються», і кожен казав «Ана імлох»; і не лише міда не витримує іншу, а й саме існування іншого взагалі не займає в неї місця. У світі Тікун, навпаки, міда визнає існування іншої, включається в неї, аж до того, що відчувається, що її власна досконалість — саме через іншу[10].
Корінь вивищення
Що корінь Тогу — «дуже високо, в аспекті сутнісного вивищення, корінь якого в Його Сутності, благословенний Він», і це корінь того, що про щаблі Тогу сказано «і царював», бо «поняття царювання коріниться в аспекті сутнісного вивищення»[11].
Сенс цього в тому, що величезна сила Тогу — не щось негативне за суттю. Навпаки, її корінь вищий за світ Тікун. Недолік — у тому, як ця сила розкривається в часткових мідот, кожна з яких стоїть сама по собі і не включається в іншу.
Тому мета біруру — не лише скасувати Тогу, а розкрити його вищу чесноту виправленим чином. Ребе визначає служіння людини як бірур іскор Тогу, «притягувати й розкривати це піднесене поняття, яке в світлах і посудинах Тогу»[12].
Зв'язок із розбиттям посудин
Основна стаття – Розбиття посудин
Це вивищення, зрештою, призводить до падіння, як натякається в Торі в розділі про царів Едому, де повторюється вислів «І царював... і помер». Згідно з Каббалою, ці царі натякають на мідот світу Тогу, у яких сталося розбиття посудин.
«І царював» виражає силу і вивищення міди – її бажання царювати самій – а «і помер» вказує на відхід світла з посудини і розбиття, що сталося слідом за цим[13].
Єшут і сила пов'язані з відсутністю взаємовключення. Коли кожне світло й міда стоять у своїй сутнісній силі і не дають місця іншому, вони не можуть ужитися разом у системі посудин. Це пов'язано також з тим, що у світі Тогу були рясні світла й скупі посудини, і тому світла були в силі, неспівмірній із посудинами[14].
Ім'я САГ
Світ Тогу пов'язаний з Ім'ям САГ, на відміну від світу Тікун, пов'язаного з Ім'ям МА.
Мітлер Ребе пояснює шляхом натяку, що САГ — це літери ГАС, що вказує на аспект сили й відчутного єшут, який належить до світу Тогу[15], а Ребе Цемах Цедек пояснює, що Ім'я САГ пов'язане зі сфірою Біна. У Біні є осягнення осягненого в аспекті «щось і дещо», на відміну від сфіри Хохма, яка — «коах ма» і бітуль. З боку аспекту реальності й відчуття, що належить до Біни, у ній є корінь можливості розбиття; а Хохма, яка в бітулі, — це сила, що відбирає іскри, які впали під час розбиття[16].
Водночас вислів «САГ — літери ГАС» не означає, що саме Ім'я САГ — негативна грубість, не доведи Б-же. Ім'я САГ — високий Б-жественний щабель, і корінь Тогу вищий за Ім'я МА де-Тікун; але з боку аспекту реальності й сили після спуску і розбиття може сходити єшут і грубість[17].
Єшут і бітуль у Тогу
Хоча в багатьох місцях пояснюється, що мідот Тогу — в аспекті єшут і «Ана імлох», це не означає, що в Тогу взагалі немає бітулю.
Ребе пояснює, що світла Тогу — це світла, рясні за якістю, бо вони прилеплені до свого джерела і повністю скасовані перед своїм джерелом; і навіть скупість посудин Тогу пояснюється в тому самому маамарі як така, що вказує на певну чесноту бітулю. Саме тому, що світла й посудини були в бітулі, спочатку могло бути з'єднання між ними, хоча зрештою, через рясність світел і скупість посудин, сталося розбиття[11].
Сходження грубості після розбиття
Доки мідот Тогу перебувають у своєму Б-жественному джерелі, сила й вивищення в них — не грубість кліпи. Після розбиття посудин і спуску іскор униз аспект єшут може сходити в окремий єшут і справжню грубість.
Водночас і в самої грубості є бірур у святості: після біруру може бути «Б-жественне вивищення» і «піднесення серця на шляхах Г-сподніх», і навіть піднесеніший аспект вивищення, джерело якого в «істинному єш». Виходить, що мета біруру не обов'язково в скасуванні самої сили, а в перетворенні її із сили окремої реальності на силу святості[18].
Бірур вивищення
Виправлення Тогу здійснюється за допомогою Імені МА, аспекту Хохми і бітулю. Ребе Цемах Цедек пояснює, що бірур іскор Тогу полягає в тому, що «єш» включається в аспект «аїн» і бітуль, і тому сила біруру походить від Імені МА де-Хохма[19].
Водночас мета біруру — не втратити чесноту Тогу. Світла Тогу вищі за світла Тікуну, але вони не можуть самі по собі ужитися в посудинах. Досконалість біруру в тому, щоб рясні світла Тогу були притягнуті в рясні посудини Тікуну[20].
Такий зміст поняття світла Тогу в посудинах Тікуну: міць і безмежність Тогу не скасовуються, а притягуються в посудини порядку, бітулю і взаємовключення[21].
У служінні людини
Вивищення Тогу відображається в служінні людини, коли істинна чеснота чи міда, що існує в ній, стає відчутною самостійною реальністю.
Мітлер Ребе пояснює, що сила й відчуття єш пов'язані одне з одним. Людина може мати істинну чесноту, але коли її чеснота відчувається нею так, що вона не може витримати чесноти іншого, це подібне до мідот Тогу[22].
Так і в служінні Всевишньому: можливо, що людина з великою силою стоїть на певній міді чи шляху в служінні Всевишньому, але якщо ця сила призводить до того, що вона не здатна дати місце іншій міді чи іншій людині, у цьому є приклад служіння в манері Тогу. Виправлення в тому, щоб сама міда залишилася у своїй силі, але включилася в інші мідот через бітуль[23].
Див. також
Примітки
- ^ «Торат хаїм», маамар, що починається словами «Берешит бара Елокім», у поясненні мідот Тогу, «і царював» і «Ана імлох».
- ^ Маамар, що починається словами «Кі хелек Гаває амо», Шабат тижневої глави «Гаазіну», 13 тішрея 5732 (2 жовтня 1971), і див. там у поясненні кореня Тогу в аспекті сутнісного вивищення.
- ^ Берешит 36, 31–39.
- ^ «Зогар», частина 3, «Ідра раба», 135, а.
- ^ «Ец хаїм», «Шаар га-клалім», розділ 1: «І це сім царів, які померли... спершу царювали, а потім померли, і скасувалися ці сім посудин, бо не було в них здатності витримати світло».
- ^ «Магід дварав ле-Яаков», розділ 43.
- ^ «Дерех міцвотеха» Ребе Цемах Цедека, 170, б: «Оскільки кожен аспект — у відокремленості від іншого, і як згадано в „Ідра раба“ у зв'язку з „і царював і помер“, що кожен сказав ана імлох».
- ^ «Торат хаїм», згадане вище. І див. також сіху Шабату тижневої глави «Цав», Шабат га-Гадоль, 12 нісана 5726 (2 квітня 1966), «Торат Менахем», том 46, с. 250.
- ^ «Торат хаїм», там само.
- ^ Сіха Шабату тижневої глави «Цав», згадана вище.
- ^ 1 2 Маамар, що починається словами «Кі хелек Гаває амо», Шабат тижневої глави «Гаазіну», 13 тішрея 5732 (2 жовтня 1971).
- ^ Маамар, що починається словами «Кі хелек Гаває амо» 5732.
- ^ «Шаарей ора», маамар, що починається словами «Явіу левуш малхут», у поясненні царів Тогу, САГ, грубості й вивищення.
- ^ Маамар, що починається словами «Катонті мі-коль га-хасадім», Шабат тижневої глави «Ваїшлах», 14 кислева 5728 (16 грудня 1967), пункти 2 і далі.
- ^ «Торат хаїм», маамар, що починається словами «Берешит бара Елокім», «САГ — літери ГАС». І див. також «Шаарей ора», маамар, що починається словами «Явіу левуш малхут».
- ^ «Дерех міцвотеха», заповідь півшекеля, пункти 2-3.
- ^ «Шаарей ора», там само, у поясненні різниці між САГ святості й грубістю кліпи.
- ^ «Шаарей ора», там само, у поясненні двох разів САГ порівняно з двома разами ГАС.
- ^ «Дерех міцвотеха», заповідь півшекеля, пункт 2.
- ^ Маамар, що починається словами «Бе-асор ла-ходеш», Шабат тижневої глави «Цав», Шабат га-Гадоль, 10 нісана 5732 (25 березня 1972), пункт 6.
- ^ Маамар, що починається словами «Бе-асор ла-ходеш» 5732, там само. І див. також маамар, що починається словами «Ве-гая бе-ахольхем», Шабат тижневої глави «Шлах» 5722, у поясненні мети служіння в притягненні рясних світел Тогу в широкі посудини Тікуну.
- ^ «Торат хаїм», маамар, що починається словами «Берешит бара Елокім», у поясненні відчутного єш і сили Тогу.
- ^ «Торат хаїм», там само; сіха Шабату тижневої глави «Цав» 5726.