Варіння
Варіння є загальною назвою для дій з обробки їжі за допомогою тепла від зовнішнього джерела. У більшості страв варіння спричиняє розм'якшення їжі, і так її легше жувати, ковтати й перетравлювати. Варіння змінює смак, текстуру, зовнішній вигляд і харчову цінність їжі.
У хасидуті пояснюється, що варіння допомагає поєднанню між матерією та духом, так щоб була можливість злиття матеріальної їжі з душею, що оживляє людину. Подібно до цього існує «духовне варіння», необхідне при виконанні заповідей, щоб поєднати матеріальні предмети з духовністю.
У матеріальному
Під час матеріальної їжі, коли людина хоче з'їсти якусь страву, наприклад м'ясо, вона не може з'їсти його сирим. Страва має пройти процес варіння, який охоплює використання вогню й води. Мета цього процесу полягає в тому, щоб перетворити страву так, щоб вона могла поєднатися й стати частиною душі.
Сире м'ясо не може перетворитися на кров душі, оскільки воно перебуває в самостійному матеріальному стані й не може перетворитися на кров і злитися з душею. Варіння, будучи процесом зміни, змінює структуру страви. Коли страва проходить варіння, вона розм'якшується й стає доступною для тіла й душі так, що це дасть їй змогу перетворитися на кров і стати частиною духовного та матеріального функціонування людини.
Варіння здійснюється за допомогою двох основних складників: вогню й води. Поєднання цих двох елементів необхідне, щоб перетворити страву на врівноважувальний і душевний чинник, який буде готовий увійти в тіло й злитися з душею.
У хасидуті
Процес матеріального варіння виражає потребу поєднати матерію й дух, так щоб була можливість злиття з Б-жественною душею. Цю подібність можна знайти і у виконанні заповідей.
Корінь заповідей дуже піднесений, вони з аспекту Вищого Святого, тому кажуть перед кожною заповіддю «Який освятив нас Своїми заповідями», однак вони принизилися й зійшли вниз, так що виконуються саме в матеріальному, як матеріальні тфілін і цицит, але вони мають пройти процес «духовного варіння», щоб поєднатися з Б-жественною душею.
Заповіді, попри те що зроблені з матеріальної речовини, як цицит із матеріальної вовни й тфілін із матеріального пергаменту, не залишаються на своїй матеріальній поверхні. Щоб здійснився духовний зв'язок із Б-жественною душею, потрібно виконувати їх із духовним наміром і внутрішнім усвідомленням. Потрібно підняти матеріальну речовину до світла духовності й перетворити матеріальну дію так, щоб вона поєднувалася з Б-жественною душею.
Духовне варіння також здійснюється через поєднання вогню й води. Духовний вогонь представляє підняття МАН у гвурот запалу й палкого прагнення серця до Всевишнього. Причому підняття МАН присутнє в усіх заповідях однаковою мірою.
Духовна вода є частковим наміром, який у кожній заповіді, згідно з вислововом мудреців: заповіді потребують наміру. Бо часткові наміри в кожній заповіді різні, є частковий намір для цієї заповіді, і він не схожий на намір іншої заповіді, намір заповіді тфілін порівняно з наміром заповіді цицит.
І подібно до того як при варінні матеріального м'яса неможливо, щоб воно добре розм'якшилося, якщо немає і вогню, і води. Так само й нагорі неможливо, щоб заповіді поєдналися й піднялися до духовного без того, щоб поєднання й поєдналися змогли поєднатися з гілкою посланницькою без обох. Потрібно, щоб також було підняття МАН у гвурот вогняних іскор до аспекту святого, що однакове в усіх заповідях. І також потрібен частковий намір кожної заповіді, який в однієї не схожий на іншу[1].