Перейти до вмісту

Бішуль Ісраель

Матеріал з Хабадпедії
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.
Цю статтю потрібно відредагувати. Можливо, у статті є проблеми з формулюваннями, стиль потребує поліпшення чи коректури, її треба оформити або в ній є технічні недоліки, наприклад мало внутрішніх посилань.
Ви можете допомогти й відредагувати статтю. Якщо, на вашу думку, редагувати статтю не потрібно, шаблон можна видалити. Можливо, подробиці знайдуться на сторінці обговорення.

Річ, зварена євреєм, називається «бішуль Ісраель», а річ, зварена неєвреєм без участі єврея, називається «бішуль нохрі» (або «їжа, приготована неєвреями»). Мудреці постановили, що заборонено їсти будь-яку важливу страву, яку подають на стіл царів, зварену неєвреєм, коли процес варіння відбувався за допомогою вогню.

Закони постанови про «бішуль нохрі» наводяться в «Йоре деа», сіман 112.

Заборона

Мудреці постановили про варену їжу неєвреїв, що її заборонено їсти. Спершу Гемара думала, що йдеться про заборону з Тори, а наприкінці дійшла висновку, що це постанова мудреців з «асмахтою» з Тори, з вірша «Їжу за срібло продавай мені, і я їстиму, і воду за срібло давай мені, і я питиму»[1], що як вода не змінилася від свого природного стану під дією вогню, так і їжа, яка не змінилася під дією вогню[2].

Причина заборони

Причина заборони — через поріднення, щоб не дійшли до шлюбів із неєвреями. І оскільки в Гемарі виникала думка, що заборона — з Тори, Рабейну Там дійшов висновку, що це постанова давніша, ніж постанова про хліб. Також варіння і випікання — не одне й те саме[3], щоб вони були включені в одну постанову. Тому, коли скасували постанову про хліб, не скасували постанову про варіння[4]. Крім того, Раші написав, що причина в тому, щоб він не звик їсти в неєврея, оскільки можливо, що неєврей дасть йому щось, заборонене в їжу, не дай Б-г[5]. Але головна причина — через поріднення[6] А як поріднення? Коли їдять у когось, зближуються з ним, і це може призвести до падіння.

Його межі

Заборона поширюється на все, що не їдять «сирим» — таким, як воно є, і також якщо це подають на стіл царів, щоб їсти це з хлібом або як закуску (оскільки головна причина — через поріднення, тому вона поширюється лише на важливі речі[6]). І якщо неєврей зварив це, навіть у єврейському посуді та в єврейському домі, заборонено через їжу, приготовану неєвреями[7].

Також Шах наводить, що є законовчителі, які дотримуються думки Рамбама, що заборона діє, навіть якщо їжа не змінилася від свого природного стану під дією вогню. Проте, вочевидь, головне — думка Раші і Рана – що заборона діє лише коли вона змінилася. І така думка законовчителів – що немає різниці між ними[8].

Плід, який їдять сирим, навіть якщо неєврей зварив його до того, що він став стравою, дозволено їсти. Крім того, немає побоювання щодо посуду неєврея, що, можливо, він варив у ньому заборонене, бо звичайний його посуд не бней йоман[потрібне уточнення][9].

Також якщо людина змішала річ, яку можна їсти сирою, з річчю, яку не можна їсти, і неєврей зварив їх разом – залежить від того, що головне: якщо те, що їдять сирим, – це буде дозволено, а якщо те, що не їдять, – це буде заборонено[10].

Якщо річ їдять такою, як вона є, лише з труднощами, Мехабер постановив, що вона заборонена, але є ті, хто дозволяє[11].

Спосіб варіння

Якщо неєврей посолив або закоптив їжу, в їжі немає проблеми. Оскільки не кажуть, що солоне подібне до киплячого в цій постанові, і також копчене не як варене[12].

І також мариноване не вважається вареним, оскільки потрібне саме варіння на вогні[13].

Шах пише: що згідно з «Бейт Йосефом» і «Даркей Моше», копчення вважається як їстівне лише з труднощами. А «Ісур ве-гетер» пише, що це в усіх відношеннях дорівнює засолюванню[14].

Кавана

Для того щоб варіння неєврея забороняло, він має мати намір варити. А якщо ні – це буде дозволено. І тому, якщо він підпалив ділянку, щоб очистити її від рослинності, і у вогні зварилася сарана (про яку він знає, що вона дозволена) – вона буде дозволена.

Подібний закон буде, якщо він обсмалив голову худобини, щоб видалити шерсть, і від цього зварилося. І навіть кінчики вух, які м'які й швидко зварюються, будуть дозволені. Бо оскільки його намір спрямований на видалення шерсті – дозволено[15].

Якщо він розтопив піч, щоб висушити посуд, а в печі було м'ясо, і він не знав про нього – дозволено[16]. А якщо він знав, що в печі є м'ясо, навіть якщо метою розтоплювання був посуд, побоюються, що, можливо, він мав на увазі і його – і заборонено[17].

А якщо розтопив, щоб зварити щось інше, навіть якщо не знав про це м'ясо, оскільки розтоплювання було для потреб варіння – це заборонено[15].

Коли участь допомагає

Розпалювання вогню

Мехабер постановляє: що розпалювання печі допомагає лише в хлібі, але у варінні – якщо єврей не поставив каструлю на вогонь, це вважається їжею, приготованою неєвреєм. (А причина, оскільки в хлібі треба вийняти вугілля з печі, і це помітно; тоді як у варінні – що його топлять і продовжують протягом часу, і дія не помітна[18])[19].

Але Рама не погоджується з ним і каже: що закон такий, що розпалювання і ворушіння вугілля допомагають і у варінні, і навіть якщо ворушив (із наміром збільшити вогонь[20], але) без наміру варити (таким чином, що це впливає на варіння[21]) – це допомагає[19]. І навіть якщо лише роздув вогонь ротом – допомагає[22]. І також якщо кинув тріску у вогонь – це допомагає[23].

І додає Рама: що є ті, хто каже, що також якщо неєврей переносить вогонь від наявного вогню єврея – це дозволено[19].

Таз постановляє, що покладатися на слова Рами можна лише в домі єврея (оскільки приєднується думка р. Аврагама – що немає постанови про їжу, приготовану неєвреєм, в єврейському домі. Але в домі неєврея це не допомагає, і треба поставити саму каструлю на вогонь[24].

Перевертання і помішування

Якщо єврей був партнером у варінні – що неєврей поставив горщик або м'ясо на вогонь, а єврей перевертав і помішував, або єврей помішував, але неєврей завершив варіння – дозволено. І додає Рама: що це навіть якщо воно не зварилося б без допомоги неєврея[25].

Таз ставить складне запитання на цей закон Рами, оскільки з Гемари явно випливає, що потрібно, щоб м'ясо могло зваритися і без неєврея, а дія неєврея лише прискорила процес варіння. І доходить висновку (як зазначено вище), що полегшувати можна лише в єврейському домі[24].

А Шах пише: що хоча справді це не згадується в Гемарі, але оскільки в «Хілуфей мінгагім» написано, що у Вавилоні дозволяли в хлібі, і ми чинимо так, то такий самий закон щодо варіння (оскільки це та сама логіка для полегшення)[26].

Зняття і повернення

Якщо єврей поставив горщик зі стравою на вогонь, а потім зняв його з вогню, і прийшов неєврей і повернув його: якщо страва в першому своєму варінні стала їжею «Бен Дросая» (третина варіння) – дозволено; а якщо ні – заборонено[27]. Оскільки все варіння зроблене руками неєврея без дії єврея для його прискорення[28].

Таз написав: що цей закон діє і тоді, коли неєврей зняв горщик і повернув його, оскільки при знятті попередня дія скасувалася (і не можна покладатися на того, хто каже, що постфактум можна полегшити)[29]. А Бах поставив на це складне запитання, і не погоджується, і вважає, що не слід забороняти. І написав Шах: що хоча є що заперечити на його слова, у всякому разі це не змінює справи, оскільки тут навіть якщо він кинув тріску у вогонь, це допомагає[30].

Якщо єврей поставив горщик на вогонь і пішов звідти, і залишив неєврея стерегти страву (так, що немає побоювання, що її підмінили іншою[31]), і неєврей перевертав страву; і невідомо, чи досягла вона «Бен Дросая» до цього чи ні – дозволено, оскільки це сумнів у постанові мудреців, і полегшують. І так само в усякому сумніві щодо їжі, приготованої неєвреями (чи ворушив єврей вогонь, чи ні[32]) і тому подібному – дозволено[33].

Завершення варіння

Якщо неєврей почав варити, і після того як їжа досягла стану їжі «Бен Дросая», прийшов єврей і завершив варіння (поворушив чи помішав):

На думку Мехабера, слід заборонити, хіба що це переддень Шабату чи свята, або якщо в цьому великий збиток[34].

Але Рама не погоджується з ним і наводить, що є згода більшості законовчителів (навіть тих, які зазвичай обтяжують[35]) – що це дозволено, (оскільки «Бен Дросая» кажуть лише для полегшення, а не для обтяження[36]); і так чинять[37].

Тліюче вугілля

Якщо єврей поклав м'ясо на тліюче вугілля, на якому воно б не зварилося, і прийшов неєврей, роздув і зварив – заборонено[38].

Шах пише: що на думку Рами[39] це буде дозволено, оскільки дозволяють «навіть якщо воно не зварилося б без допомоги неєврея». І їхня причина – оскільки уподібнюють це киданню тріски у вогонь. Але сам Шах вважає – що це не подібне до кидання тріски, оскільки там створений вогонь справді допомагає варінню, а вугілля саме по собі не допоможе йому[26].

Служниці в єврейському домі

Куплені для роботи їхніх рук

Якщо в нього є служниця, яку він купив для роботи її рук (і тому він також застережений щодо її дій у Шабат) – Мехабер наводить, що є той, хто дозволяє, і є той, хто забороняє навіть постфактум. Але Рама пише: що (хоча не слід робити так спочатку,) можна покладатися на слова тих, хто дозволяє, і причина цього – оскільки напевно хтось із домашніх трохи поворушить вугілля[40].

І це ворушіння (як зазначено вище) не повинно бути з наміром варити, але воно має бути дієвим – щоб впливати на варіння[41].

Найнята на час

Але якщо служниця лише найнята на певний час (і дотримання нею Шабату не на ньому), на перший погляд буде заборонено. Але з формулювання Рами випливає, що головна причина дозволу – що напевно хтось поворушить, і якщо так, це актуально і для цього випадку[42].

Довід на користь полегшення

Оскільки заборона — через близькість до неєвреїв, а це лише коли він робить йому послугу зі своєї волі; але якщо він робить це проти своєї волі, як у нас – що вони працюють, навіть якщо не хочуть працювати – у цьому немає зближення.

Однак на це не покладаються і дотримуються заборони навіть постфактум[43].

У яких стравах є проблема

  • Нутрощі, шлунок і кишки, хоча про них сказано, що «їхні їдці не люди», усе ж вони заборонені[44].
  • Трюфелі та гриби – вважаються такими, що їх подають на стіл царів як закуски, і заборонено[44].
  • Горох і смажений арбес – дозволено їх їсти, оскільки їх не подають на стіл царів (і це за умови, що під час їх смаження не було жиру)[45].
  • Повидла – фруктове варення – дозволено, оскільки фрукти їдять сирими[45].
  • Цілі горіхи (штехл нусн) – був звичай дозволяти у святій громаді Кракова, оскільки їх не подають на стіл царів[46].
  • Айва і каштани (кестин) – «Ісур ве-гетер» пише, що їх їдять сирими лише з труднощами, і тому на них поширюється заборона їжі, приготованої неєвреями. Але Шах пише, що в цих країнах здебільшого їх їдять сирими, і тому це не видається правильним[47].
  • Яйця – хоча можна випити сире, якщо неєврей зварив його – заборонено[48], бо це вважається їжею з труднощами[49].
  • Фініки – якщо вони трохи гіркі, так що їх можна їсти лише з труднощами, якщо неєврей зварив їх (і вони стали солодкими під час варіння) – заборонені[50].
  • Груші та яблука – хоча їх багато варять, але оскільки їх їдять сирими, і головним чином їх їдять сирими – це дозволено[51].

У «наявності»

Панада – пиріг, у якому є риб'ячий жир, і спік його неєврей, навіть якщо прийнято полегшувати в хлібі неєврея, оскільки жир «у наявності» забороняється при варінні, а потім, коли він вбирається в хліб, він забороняє його (бо він помітний у наявності в хлібі[52]).

А з гусячим жиром або жиром худоби зазвичай немає проблеми, оскільки його вже розтопили (і немає варіння після варіння), але якщо він сирий – є та сама проблема[53].

[Це можливо лише в пирозі, що належить неєвреєві, на думку всіх, або в тому, що належить єврею, і він кинув тріску у вогонь, на думку Мехабера (що це допомагає лише в хлібі)[54]].

І такий самий закон, якщо зварив м'ясо з овочами, які їдять сирими, що вони забороняються через жир м'яса, який увібрався в них[55].

Дрібна риба

Гемара каже[56]: дрібна солона риба, яку засмажив неєврей – на неї не поширюється заборона їжі, приготованої неєвреями. І є кілька варіантів, про які дрібні йдеться:

  • Які залишаються дрібними все життя: на думку Баха, їх подають на стіл царів[57], але оскільки після засолювання вони вже придатні в їжу, це дозволено (бо варіння неєврея не здійснило всього приготування їжі)[11].
  • Які в майбутньому виростуть: на думку Баха, їх узагалі не подають на стіл царів, поки вони маленькі[57]. Але на думку «Бейт Йосефа», їх подають після засолювання (і тоді вони не заборонені, як зазначено вище)[58].
  • Які трохи великі: згідно з Тосафот та іншими законовчителями, а також Рашалем – цю рибу інколи подають на стіл царів, і їхній дозвіл – як зазначено вище (оскільки вони були засолені); але зовсім дрібні (як у двох попередніх варіантах) – узагалі не подають на стіл царів[57].

Велика риба

Велика риба, яку засолили, оскільки в такому вигляді її їдять лише з труднощами, вважається незвареною, і заборонено. Але є ті, хто дозволяє[11].

І цей дозвіл також у копченій рибі, яку він зварив[14].

Солоне м'ясо

М'ясо, яке засолили, так не їдять, як не їдять його сирим, і тому воно заборонене, якщо його зварив неєврей[59].

Але якщо воно пробуло в солі певний час, поки не стало придатним в їжу – це дозволено[60].

Закон про посуд

Якщо неєврей зварив страву, на яку поширюється заборона їжі, приготованої неєвреями, у певному посуді, що є перед нами (тобто служниця варила для себе, а не йдеться про варіння для домашніх, і тоді немає звичаю, щоб хтось поворушив вугілля[61]) – треба відкашерувати його. А є ті, хто каже, що немає потреби.

Навіть за словами тих, хто каже, що треба, якщо це був глиняний посуд (який зазвичай неможливо відкашерувати) – обдають його окропом 3 рази, і цього досить. Оскільки ця заборона не має основи в Торі[62].

А якщо постфактум варили в ньому до кашерування, і в страві є більшість – дозволено, адже заборона їжі, приготованої неєвреями, анулюється в більшості[63].

Для хворого

Якщо був хворий, для якого довелося варити в Шабат силами неєврея – йому дозволено їсти з цієї страви. А на виході Шабату законовчителі розійшлися в думках:

Рама постановив: що на виході Шабату дозволено навіть здоровому, і в цьому немає заборони їжі, приготованої неєвреями, оскільки це знак того, що зазвичай це заборонено, і немає побоювання поріднення в такому випадку[64].

Але Таз наводить слова Рашби, який каже, що навпаки, оскільки неєврей робить нам послугу, слід більше побоюватися поріднення, і порівнює це з невелою, яка заборонена всім, а якщо захворів – йому дозволено; але коли одужає – повернеться до її заборони. І тому також тут – на виході Шабату це буде заборонено і хворому[65].

Алтер Ребе постановляє, що на виході Шабату заборонено здоровому через їжу, приготовану неєвреями. [І з його слів випливає[66]:] але самому хворому – дозволено[67].

Див. також

Примітки

  1. ^ Дварім 2, 28.
  2. ^ Авода зара 37б.
  3. ^ Згідно з Гемарою в Бейці 15б.
  4. ^ Авода зара там само, що починається словами «Ве-га-шлакот».
  5. ^ Що починається словами «Мі-де-рабанан» – там само 36а.
  6. ^ 1 2 Таз, сеїф катан 1.
  7. ^ Сеїф 1.
  8. ^ Шах, сеїф катан 1.
  9. ^ Рама в сеїфі 2. І див. далі в сімані 122.
  10. ^ Сеїф 2.
  11. ^ 1 2 3 Сеїф 12.
  12. ^ Сеїф 13.
  13. ^ Рама в сеїфі 13.
  14. ^ 1 2 Шах, сеїф катан 18.
  15. ^ 1 2 Сеїф 5.
  16. ^ «Тур».
  17. ^ Таз сеїф катан 5 із «Тура».
  18. ^ Таз, сеїф катан 7.
  19. ^ 1 2 3 Сеїф 7.
  20. ^ Шах сеїф катан 10.
  21. ^ Шах сеїф катан 9.
  22. ^ Таз сеїф катан 8 від імені «Даркей Моше».
  23. ^ Шах сеїф катан 11 зі змісту слів Рами.
  24. ^ 1 2 Таз, сеїф катан 6.
  25. ^ Сеїф 6.
  26. ^ 1 2 Шах, сеїф катан 8.
  27. ^ Сеїф 8.
  28. ^ Шах, сеїф катан 13.
  29. ^ Таз, сеїф катан 9.
  30. ^ Шах, сеїф катан 12.
  31. ^ Шах, сеїф катан 15.
  32. ^ Таз, сеїф катан 11.
  33. ^ Сеїф 11.
  34. ^ Сеїф 9.
  35. ^ «Даркей Моше» 8.
  36. ^ Таз, сеїф катан 10.
  37. ^ Рама в сеїфі 9. Шах сеїф катан 14.
  38. ^ Сеїф 10.
  39. ^ У сеїфі 6.
  40. ^ Сеїф 4. Таз сеїф катан 3. Шах сеїф катан 7.
  41. ^ Таз, сеїф катан 4.
  42. ^ Таз, сеїф катан 3. Шах, сеїф катан 7.
  43. ^ Шах сеїф катан 7. І так само в респонсі Рашби.
  44. ^ 1 2 Шах, сеїф катан 2.
  45. ^ 1 2 Рама в сеїфі 2.
  46. ^ Шах, сеїф катан 3.
  47. ^ Шах, сеїф катан 17.
  48. ^ Сеїф 14.
  49. ^ Шах, сеїф катан 14.
  50. ^ Сеїф 15. Шах сеїф катан 14.
  51. ^ Шах, сеїф катан 19.
  52. ^ Рабі Аківа Егер.
  53. ^ Сеїф 3. Таз сеїф катан 2. Шах сеїф катан 5.
  54. ^ Шах, сеїф катан 6.
  55. ^ Сеїф 3.
  56. ^ Авода зара 38а.
  57. ^ 1 2 3 Таз, сеїф катан 12. Шах, сеїф катан 16.
  58. ^ Таз, сеїф катан 12.
  59. ^ Рама в сеїфі 12.
  60. ^ Таз, сеїф катан 13.
  61. ^ Шах, сеїф катан 20.
  62. ^ Сеїф 16.
  63. ^ Шах, сеїф катан 21.
  64. ^ Рама в сеїфі 16.
  65. ^ Таз сеїф катан 15.
  66. ^ Див. в «Гаарот у-біурім» (випуск 932 с. 175 і далі), що обговорює це і доводить, що така думка Алтер Ребе, і його джерело — у точності формулювання Рана (Авода зара 9а за аркушами Ріфа), який навів думку тих, хто дозволяє, і каже, що нам не слід дозволяти і здоровому.
  67. ^ Закони Шабату, сіман 318, сеїф 5.

Роз'яснення: інформація в Хабадпедії призначена лише для ознайомлення, і її не слід розглядати як галахічну постанову.

Повідомити про помилку на цій сторінці