Амрам
| Амрам | |
|---|---|
| Сім'я | |
| Батько | Кегат |
| Дружина | Йохевед |
| Діти | Мір'ям-пророчиця, Агарон, Моше рабейну |
| Родовід | |
Амрам, син Кегата, був батьком Моше Рабейну.
Його весілля з Йохевед
У Хумаші Шмот описано, як Амрам, «з дому Леві», прийшов і одружився зі своєю тіткою Йохевед, «донькою Леві»:
І пішов чоловік із дому Леві, і взяв дочку Леві; і завагітніла жінка, і народила сина
— Шмот 2, 1–2
У Гемарі роз'яснюється, що, коли Фараон постановив: «Кожного новонародженого сина киньте в ріку», Амрам звелів, щоб кожен розлучився зі своєю дружиною, аби в них не кидали дітей у ріку; прийшла до нього його донька Мір'ям і сказала йому:
Батьку, твоя постанова тяжча, ніж у Фараона, бо Фараон постановив лише про чоловічу стать, а ти постановив і про чоловічу стать, і про жіночу; Фараон постановив лише в цьому світі, а ти — і в цьому світі, і в прийдешньому; щодо нечестивця Фараона сумнівно, здійсниться його постанова чи не здійсниться, ти ж праведник — напевно твоя постанова здійсниться
— трактат «Сота», 12а
Унаслідок цього Амрам через три роки після того, як розлучився з нею, одружився з нею вдруге, і від цього шлюбу в нього народився Моше Рабейну.
У вченні хасидуту наводиться перевага цього шлюбу, оскільки за вченням каббали причина заборон кровозмішення в тому, що ці союзи є виявом піднесених духовних єднань, яких світ не може сприйняти; однак до Дарування Тори люди могли сприймати такі піднесені щаблі, і тому Тора підкреслює, що Амрам одружився зі своєю тіткою Йохевед, щоб описати перевагу Моше, який народився від цього шлюбу[1].
Сини і доньки[2]
- Мір'ям — «бо в той час почали єгиптяни, сини Хама, гірким робити життя синів Ізраїлю»
- Агарон — «бо в дні вагітності почав Фараон проливати кров їхніх синів на землю, а інших кидав у ріку»
- Моше, учитель наш
Примітки
Код особи: № 1657100001