Агарон Соловейчик
Цю статтю необхідно доповнити
| ||
| Цю статтю необхідно доповнити | |
| Агарон Соловейчик | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 9 іяра 5677 (1 травня 1917) |
| Місце народження | Варшава |
| Дата смерті | 17 тішрея 5762 (4 жовтня 2001) |
| Місце смерті | Нью-Йорк |
| Місце поховання | Оливкова гора в Єрусалимі |
| Країна | США |
| Місце проживання | Чикаго |
| Місце діяльності | Сполучені Штати |
| Рід діяльності | рабин, рош-єшива |
| Посада | рам у Єшива-університеті в Нью-Йорку, голова єшиви в Чикаго |
| Учні | Давид Аппельбаум та інші |
| Сім'я | |
| Батько | Моше Соловейчик |
| Брати й сестри | Йосеф-Дов га-Леві Соловейчик (Бостон) |
| Родовід | |
Гаон рав Агарон Соловейчик народився 9 іяра 5677 року (1 травня 1917) у батька, рабі Моше Соловейчика, сина рабі Хаїма з Бриська. Служив рамом в «Єшива юніверсіті» в Нью-Йорку, а потім головою єшиви в місті Чикаго, і в нього були тисячі учнів.
Його зв'язки з Ребе і хасидизмом Хабад

5730 року (1969/1970) діяв разом із равом Шмуелем Хефером та іншими громадськими діячами Хабаду самовіддано проти закону «Хто є євреєм». Під час боротьби р. Агарон зустрівся з прем'єр-міністром і говорив із ним різко.[1]
Брав участь разом зі своїм братом, гаоном рабі Йосефом-Довом, у фарбрейнгені 10 швата 5740 року (28 січня 1980) у Ребе, і потім ще кілька разів зустрічався з Ребе. В інтерв'ю «Кфар-Хабаду» в місяці тамуз 5746 року (липень–серпень 1986) розповів про зв'язки Бриська та Любавичів і висловив своє захоплення хасидизмом Хабад і його діяльністю.[2]
У рош ходеш нісан 5742 року (березень–квітень 1982) гаон рав Аарон Соловейчик звернувся до Ребе з пропозицією, щоб у любавицькій школі (мабуть, малася на увазі хабадська школа в Чикаго, що відкрилася незадовго до того) запровадили світські предмети. Відповідь Ребе була: «Вельми шкодую, що не в моїх силах виконати прохання.. І я твердо сподіваюся, що його честь у Торі зрозуміє становище і мій дух і виправдає мене... У місці, де впродовж строку програми вона без світських предметів, і особливо коли про це було ясне рішення, — як можна пояснити, що прийде вказівка згори змінити рішення і запровадити світські предмети в програму..».[3]
Брав участь у написанні нових тлумачень Тори в книзі «Ва-єгі бі-Єшурун мелех», що вийшла з нагоди вісімдесятиріччя Ребе. Крім того, передав слова Тори для збірника «Меор ейнаїм» (Чикаго, 5743), що вийшов на честь вісімдесятиріччя Ребе. Передав слова Тори для публікації також у збірнику «Гадрат мелех», що вийшов з нагоди завершення вивчення Рамбама в першому циклі, а також для книги «Сіюмей га-Рамбам 5749».[4]
Під час «шиви» після відходу з життя ребецн Хаї-Мушки 5748 року (1987/1988) рав Соловейчик прийшов утішити скорботного Ребе (на другий день «шиви», у четвер, 23 швата 5748 року (11 лютого 1988)), і з ним гаон рабі Давид Ліпшиц, гаон, голова рабинського суду Сувалок. Запис слів із розмови Ребе з равом Соловейчиком наводиться в «Гітваадуйот 5748»[5]
Рав Соловейчик брав участь у завершенні вивчення Рамбама в Нью-Йорку 5749 року (1988/1989). У своїй промові він сказав, що сама його поїздка з Чикаго до Нью-Йорка коштувала йому великої самопожертви через стан здоров'я, але «я прийшов сюди як виняток, на честь Ребе шліта (Адмора шліта), що творить великі справи, який установив, щоб сини Ізраїлю вивчали Рамбама.. І ось, задля честі Ребе я взяв на себе прийти сюди на завершення вивчення Рамбама, попри те що це пов'язано із самопожертвою». Він також засвідчив тоді, що хоча удостоївся завершити Шас, завершити Рамбама удостоївся лише завдяки постанові Ребе про завершення вивчення Рамбама.[6]
Рав Соловейчик заохочував участь у ходах Лаг ба-Омеру і виступив із дружнім закликом брати в них участь [7]
Рав Шалом-Дов-Бер Вольпо свідчить, що коли він відвідав рава Соловейчика в нього вдома в Чикаго в рош ходеш нісан 5747 року (березень–квітень 1987), щоб отримати його схвалення на книгу «Їдабер шалом», то почув від нього про його велике схиляння перед величезною геніальністю Ребе і перед його проводом, що охоплює весь світ. Також на з'їздах з Тори, що проводилися в кемпі «Ган Ісраель» з нагоди дня гілули рабі Леві-Іцхака, батька Ребе, на яких рав Соловейчик давав уроки з нігле, рав Соловейчик завжди підкреслював на початку уроку своє схиляння перед Ребе. [8]
У тішреї 5754 року (1993/1994) рав Соловейчик зустрівся з тодішнім прем'єр-міністром (Іцхаком Рабіном) і різко говорив із ним про небезпеку, що криється в підписанні угод в Осло з арабськими вбивцями; після зустрічі рав Соловейчик дав інтерв'ю газеті «Кфар-Хабад» і розповів про різкі слова, які він кинув прем'єр-міністрові[9].
Лист-декларація
Улітку 5756 року (1995/1996) президент «Об'єднання рабинів» у США написав зухвалий лист, у якому стверджував, що віра хасидів Хабаду в те, що Ребе — Мелех га-Мошіах, ґрунтується, хай урятує нас Милосердний, на чужих джерелах. Лист викликав бурю серед єврейства США, і багато хто вимагав з'ясувати, чи справді рабини «Об'єднання рабинів» стоять за цими словами. Коли про це почув рав Соловейчик (який був духовним керівником цього об'єднання), він опублікував різкий лист — «Декларацію» — 7 тамуза 5756 року (24 червня 1996) в усіх єврейських газетах у Сполучених Штатах[10], у якому недвозначно роз'яснює, що віра в те, що Ребе — Мелех га-Мошіах, ґрунтується на міцних джерелах у Гемарі та в книгах поским, а також у книгах кабали і в словах самого Ребе:
«Нижче — відповідь на численні запитання про мою позицію щодо Любавичів та їхньої месіанської віри.
До 3 тамуза я зараховував себе до тих, хто вірив, що Ребе був гідний бути Мошіахом. Я абсолютно вірю, що якби ми — особливо ортодоксальна громада — були єдині, ми удостоїлися б повного Визволення.
Що ж до віри багатьох любавицьких хасидів (зокрема видатних рабинів і голів єшив) — віри, що ґрунтується частково на подібних висловлюваннях самого Ребе про його вчителя, попереднього Ребе, — що Ребе все ще може бути Мошіахом, і це у світлі Гемари в Санедріні, Зогару, Абарбанеля, писань Арізаля, «Сдей хемед» та інших джерел, — її неможливо відкинути як віру, що перебуває поза ортодоксальною течією. Будь-яка цинічна спроба використати законні розбіжності в думках щодо тлумачень у цьому питанні, щоб очорнити Любавицький рух і зашкодити йому, — рухові, який був і продовжує бути на передовій лінії тих, хто бореться з місіонерами, з асиміляцією і з байдужістю євреїв до свого єврейства, — будь-яка така спроба може лише сприяти прикрому розколу, від якого вже страждає єврейський табір загалом і табір Тори зокрема. Табір Тори мусить мобілізувати всі свої сили, об'єднатися в істинному дусі агават Ісраель і боротися зі справжнім ворогом народу Ізраїлю. Я протестую і закликаю до повного припинення всякої пропаганди чи завдавання шкоди доброму імені Любавичів або будь-якого іншого законного руху всередині єврейства Тори».
Рав Гешель Грінберг із Буффало засвідчив, що був свідком підписання равом Соловейчиком цього листа; і не лише це, а коли хотіли надрукувати цей лист у єврейському тижневику «Джуїш прес», з редакції зателефонували равові Соловейчику й запитали його, чи згоден він на публікацію його листа в газеті, і рав Соловейчик відповів їм, що він стоїть за листом і просить його надрукувати. [11]
Відхід з життя
Рав Соловейчик відійшов зі світу 17 тішрея 5762 року (4 жовтня 2001) і похований на Оливковій горі в Єрусалимі.
Його книги
Його нові тлумачення до Рамбама надруковано під назвою «Перах мате Аарон» за редакцією його учня Давида Аппельбаума. До сьогодні вийшло два томи — до книг «Мада» і «Агава», Єрусалим, 5757-5759. Крім того, вийшла книга його нових тлумачень до законів жалоби, на пам'ять про його онука, який помер у юному віці від відомої хвороби, під назвою «Од Ісраель Йосеф бні хай». Крім того, англійською надруковано кілька книг його думки.
Додаткова література
«Шемен сасон ме-хаверейха», частина 3, с. 200-194.
Зовнішні посилання
Примітки
- ^ «Бейт Мошіах», випуск 600.
- ^ «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 3, с. 196. Див. там цитати з інтерв'ю, надрукованого в «Кфар-Хабаді», випуск 246.
- ^ «Ігрот кодеш», том 34, лист 11727, с. 148; повний лист опубліковано на титульній сторінці випуску «Сіах тамім» — «Томхей Тмімім Любавич» Нетанія, № 19, 5786 і в «Бейт Мошіах», випуск 493 (11 швата 5765 (21 січня 2005)), с. 19 — 20.
- ^ «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 3, с. 198.
- ^ «Гітваадуйот 5748», частина 2, с. 543 і далі.
- ^ «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 3, с. 197.
- ^ «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 3, с. 197.
- ^ «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 3, с. 198-197.
- ^ Інтерв'ю з равом Соловейчиком
- ^ Переклад з англійської. Фотокопію листа з підписом рава Соловейчика наведено в книзі «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 3, с. 200, а також фотокопію листа можна побачити в зовнішніх посиланнях наприкінці статті. Додаткові подробиці про передісторію листа можна побачити у вищезгаданих посиланнях.
- ^ «Шемен сасон ме-хаверейха», частина 3, с. 200. «Бейт Мошіах», випуск 353, с. 25. Див. також у зовнішніх посиланнях докладне свідчення рава Грінберга.
Код особи: № 1517682200