Єгошуа-Еліягу Волосов
| Єгошуа-Еліягу Волосов | |
|---|---|
Один із шанованих хасидів в Орші та Харкові, громадський діяч хабадської громади в Харкові | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 5622 |
| Дата смерті | 5703 |
| Країна | Росія |
| Місце проживання | Орша, Харків |
| Рід діяльності | громадський діяч, приватний учитель математики і бухгалтерії, бааль коре |
| Сім'я | |
| Батько | Шалом-Файвіш (Цві) Волосов |
| Мати | Фейга-Хая |
| Дружина | Гінда |
| Діти | Хаїм-Єгуда-Лейб, Іта-Кудіш, Рахель |
Рав Єгошуа-Еліягу Волосов (5622 — 5703) — один із шанованих хасидів в Орші та в Харкові і громадський діяч хабадської громади в Харкові, що самовіддано боровся за збереження іскри єврейства.
Біографія
Народився в Орші Могильовської губернії в родині хасида р. Шалома-Файвіша (Цві) Волосова, якого хасиди називали «Шалом-коректор»[1], і матері, пані Фейги-Хаї.
Був хасидом Ребе Магараша й одним із відданих Ребе Рашаба і Ребе Раяца.
Одружився з Гіндою, дочкою гаона р. Еліягу-Дова Шора, голови рабинського суду Біржая й автора книги «Нетіот хаїм»[2].
Славився як людина милосердя, яка все життя намагалася дбати про добро ближнього; збирав гроші й займався їх таємним роздаванням[3].
Одного разу Ребе Рашаб велів йому щотижня закінчувати весь «Лікутей Тора» на тижневу главу, а коли він сказав Ребе, що бувають тижні, коли дуже важко вивчити такий великий обсяг, Ребе відповів йому, щоб він проходив це так само, як проходить тижневу главу, — «двічі текст і один раз переклад».
Деякий час його навіть запрошували до великих торговельних домів по всій Росії, щоб перевіряти й вивіряти їхні бухгалтерські книги, і в цей період він заробив значні суми.
Славився як знавець граматики, а також служив досвідченим і точним бааль коре.
У 5678 році (1917/1918) переїхав з Орші до Харкова і в цей період заробляв як приватний учитель математики й бухгалтерії, а його дружина тримала невелику продуктову крамничку[4].
З приходом комуністів до влади він усіма силами намагався зберегти мікву та єдину синагогу, що залишалася відкритою, використовуючи для цього різні зв'язки зі знайомими, які роками навчалися в нього бухгалтерії, підкуповуючи чиновників і вмовляючи начальників, ризикуючи життям.
У 5683 році (1922/1923), коли через Харків проїжджав р. Сімха Городецький, він попросив його згадати його ім'я для благословення в Ребе Раяца через скрутне матеріальне становище; коли р. Городецький згадав його в Ребе, у того потекли сльози, і він голосно заплакав, і було видно, наскільки це завдає йому болю[5].
У 5687 році (1926/1927) він зустрівся з р. Мордехаєм Елінсоном і р. Єшаєю Шапіро, і вони написали Ребе Раяцу, що беруть на себе фінансове утримання відділення єшиви «Томхей Тмімім» у Харкові.
Після того як Ребе Раяц залишив Росію в 5688 році (1927/1928), він велів, щоб у термінових питаннях, які потребують його рішення і які самі не зможуть вирішити, скликали рабинський суд із трьох хасидів і чинили за їхньою вказівкою; і багато разів хасиди запрошували р. Єгошуа-Еліягу як одного з найшанованіших хасидів увійти до складу цього «рабинського суду»[6].
З початком Другої світової війни утік від німецького фронту в глиб Росії і в 5703 році (1942/1943) помер неподалік від міста Ташкента в Узбекистані[7].
Родина
- Його син, Хаїм-Єгуда-Лейб. Підписав лист гіткашрут Ребе Раяцу в Одесі
- Його дочка, пані Іта-Кудиш. Її чоловік — р. Лемель, син р. Єгуди га-Леві Мардера. Народився в 5658 році (1897/1898) у Ковелі. Побралися в 5682 році (1921/1922). Спочатку жив у Харкові. Був шадаром наших Ребе, провідників поколінь, які призначили його рабином. Напередодні Голокосту був рабином у Колках Луцького повіту. Загинули в Голокості разом із дітьми Яаковом (13 років) і Рівкою (10 років)
- Його дочка, пані Рахель, дружина рава Нахмана Кроненберга — випускника єшиви «Томхей Тмімім» в Отвоцьку, одного з хасидів Хабаду в Краун-Гайтс
Додаткова література
- «Сефер га-зіхронот — Діврей га-ямім», с. 104
- «Решимот дварім», нове видання — с. 281
Примітки
- ^ Служив також сурмачем у шофар у Ребе Рашаба. У книзі «Сефер га-тмімім» ім'я його батька наводиться лише як «Цві», а в спогадах рава Хітрика (нове видання — с. 281) він згадується лише як син «Шалома-коректора».
- ^ «Шалмей хова — Йоре деа» (Дов-Агарон Бризман), у вступі «Ле-зіхрон нецах бе-гейхаль Гашем», с. 5.
- ^ За матеріалами слідчої справи р. Аврагама-Баруха Певзнера, надрукованої в книзі «Машпіа, який не повернувся».
- ^ Коли йому траплялася нагода дати цдаку, а грошей на неї в нього не було, він потай пробирався до крамниці дружини, забирав увесь виторг і залишав касу порожньою.
- ^ «Ор га-тфіла», с. 207.
- ^ Свідчення р. Мотла Козлінера.
- ^ Так надруковано в спогадах рава Єгуди Хітрика, на відміну від сказаного в інших місцях, що він помер неподалік від Самарканда (див. «Сефер га-зіхронот — Діврей га-ямім» (Гурков), с. 104).
Код особи: № 5118363400