Перейти до вмісту

Єгошуа-Еліягу Волосов

Матеріал з Хабадпедії
Єгошуа-Еліягу Волосов
Один із шанованих хасидів в Орші та Харкові, громадський діяч хабадської громади в Харкові
Основна інформація
Дата народження5622
Дата смерті5703
КраїнаРосія
Місце проживанняОрша, Харків
Рід діяльностігромадський діяч, приватний учитель математики і бухгалтерії, бааль коре
Сім'я
БатькоШалом-Файвіш (Цві) Волосов
МатиФейга-Хая
ДружинаГінда
ДітиХаїм-Єгуда-Лейб, Іта-Кудіш, Рахель

Рав Єгошуа-Еліягу Волосов (5622 — 5703) — один із шанованих хасидів в Орші та в Харкові і громадський діяч хабадської громади в Харкові, що самовіддано боровся за збереження іскри єврейства.

Біографія

Народився в Орші Могильовської губернії в родині хасида р. Шалома-Файвіша (Цві) Волосова, якого хасиди називали «Шалом-коректор»[1], і матері, пані Фейги-Хаї.

Був хасидом Ребе Магараша й одним із відданих Ребе Рашаба і Ребе Раяца.

Одружився з Гіндою, дочкою гаона р. Еліягу-Дова Шора, голови рабинського суду Біржая й автора книги «Нетіот хаїм»[2].

Славився як людина милосердя, яка все життя намагалася дбати про добро ближнього; збирав гроші й займався їх таємним роздаванням[3].

Одного разу Ребе Рашаб велів йому щотижня закінчувати весь «Лікутей Тора» на тижневу главу, а коли він сказав Ребе, що бувають тижні, коли дуже важко вивчити такий великий обсяг, Ребе відповів йому, щоб він проходив це так само, як проходить тижневу главу, — «двічі текст і один раз переклад».

Деякий час його навіть запрошували до великих торговельних домів по всій Росії, щоб перевіряти й вивіряти їхні бухгалтерські книги, і в цей період він заробив значні суми.

Славився як знавець граматики, а також служив досвідченим і точним бааль коре.

У 5678 році (1917/1918) переїхав з Орші до Харкова і в цей період заробляв як приватний учитель математики й бухгалтерії, а його дружина тримала невелику продуктову крамничку[4].

З приходом комуністів до влади він усіма силами намагався зберегти мікву та єдину синагогу, що залишалася відкритою, використовуючи для цього різні зв'язки зі знайомими, які роками навчалися в нього бухгалтерії, підкуповуючи чиновників і вмовляючи начальників, ризикуючи життям.

У 5683 році (1922/1923), коли через Харків проїжджав р. Сімха Городецький, він попросив його згадати його ім'я для благословення в Ребе Раяца через скрутне матеріальне становище; коли р. Городецький згадав його в Ребе, у того потекли сльози, і він голосно заплакав, і було видно, наскільки це завдає йому болю[5].

У 5687 році (1926/1927) він зустрівся з р. Мордехаєм Елінсоном і р. Єшаєю Шапіро, і вони написали Ребе Раяцу, що беруть на себе фінансове утримання відділення єшиви «Томхей Тмімім» у Харкові.

Після того як Ребе Раяц залишив Росію в 5688 році (1927/1928), він велів, щоб у термінових питаннях, які потребують його рішення і які самі не зможуть вирішити, скликали рабинський суд із трьох хасидів і чинили за їхньою вказівкою; і багато разів хасиди запрошували р. Єгошуа-Еліягу як одного з найшанованіших хасидів увійти до складу цього «рабинського суду»[6].

З початком Другої світової війни утік від німецького фронту в глиб Росії і в 5703 році (1942/1943) помер неподалік від міста Ташкента в Узбекистані[7].

Родина

  • Його син, Хаїм-Єгуда-Лейб. Підписав лист гіткашрут Ребе Раяцу в Одесі
  • Його дочка, пані Іта-Кудиш. Її чоловік — р. Лемель, син р. Єгуди га-Леві Мардера. Народився в 5658 році (1897/1898) у Ковелі. Побралися в 5682 році (1921/1922). Спочатку жив у Харкові. Був шадаром наших Ребе, провідників поколінь, які призначили його рабином. Напередодні Голокосту був рабином у Колках Луцького повіту. Загинули в Голокості разом із дітьми Яаковом (13 років) і Рівкою (10 років)
  • Його дочка, пані Рахель, дружина рава Нахмана Кроненберга — випускника єшиви «Томхей Тмімім» в Отвоцьку, одного з хасидів Хабаду в Краун-Гайтс

Додаткова література

  • «Сефер га-зіхронот — Діврей га-ямім», с. 104
  • «Решимот дварім», нове видання — с. 281

Примітки

  1. ^ Служив також сурмачем у шофар у Ребе Рашаба. У книзі «Сефер га-тмімім» ім'я його батька наводиться лише як «Цві», а в спогадах рава Хітрика (нове видання — с. 281) він згадується лише як син «Шалома-коректора».
  2. ^ «Шалмей хова — Йоре деа» (Дов-Агарон Бризман), у вступі «Ле-зіхрон нецах бе-гейхаль Гашем», с. 5.
  3. ^ За матеріалами слідчої справи р. Аврагама-Баруха Певзнера, надрукованої в книзі «Машпіа, який не повернувся».
  4. ^ Коли йому траплялася нагода дати цдаку, а грошей на неї в нього не було, він потай пробирався до крамниці дружини, забирав увесь виторг і залишав касу порожньою.
  5. ^ «Ор га-тфіла», с. 207.
  6. ^ Свідчення р. Мотла Козлінера.
  7. ^ Так надруковано в спогадах рава Єгуди Хітрика, на відміну від сказаного в інших місцях, що він помер неподалік від Самарканда (див. «Сефер га-зіхронот — Діврей га-ямім» (Гурков), с. 104).
Єгошуа-Еліягу Волосов згадується ще в 4 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 5118363400

Повідомити про помилку на цій сторінці