Особлива дитина
Цю статтю слід переписати. Причина: цитати слід перетворити на енциклопедичний зміст.
| ||
| Цю статтю слід переписати. Причина: цитати слід перетворити на енциклопедичний зміст. | |
Особлива дитина — поняття, яке Ребе дав дітям з особливими потребами у сферах розуму, душі чи тіла.
Разом із назвою Ребе вказав новий і революційний шлях у роботі з дітьми в таких станах: не поміщати їх під узагальнювальну й обмежувальну назву і бачити в кожному прихований у ньому потенціал.
Назва і метод вплинули на роботу з цими дітьми й людьми в усьому єврейському народі та в усьому світі.
Основи методу
У листі-відповіді[1] д-ру Роберту Вілксу з лікарні на Коні-Айленді 5739 року (1978/1979) Ребе вказав шість основних пунктів у роботі з цим явищем:
- Соціальний працівник або вчитель і кожен, хто займається дітьми, які страждають на розумову відсталість, повинен братися до роботи, виходячи з того, що відсталість — не постійний стан, а лише тимчасова інвалідність і що є можливість значних поліпшень у міру того, як минає час. Важливо не покладатися лише на заяви та прогнози фахівців, а вірити в можливе просування і дотримуватися оптимістичного підходу. Цей підхід життєво необхідний для успіху в наданні допомоги, і особливо з огляду на поступ науки та людського знання, які можуть привести до значних поліпшень і в цій галузі.
- Цей підхід важливий не тільки для соціальних працівників і вчителів, а й для самих дітей. Слід заохочувати дітей вірити в те, що їхня трудність тимчасова і що спільними зусиллями з вихователями можна буде поліпшити їхнє становище. Вони повинні відчувати впевненість, що вони не «безнадійні випадки», а можуть просуватися й удосконалюватися за допомогою підтримки та керівництва.
- Водночас слід уникати перебільшених очікувань або надмірних обіцянок. Слід давати дітям реалістичне заохочення, оскільки марні надії можуть призвести до розчарувань і до руйнування довіри. Слід знайти рівновагу між заохоченням і збереженням реалістичних очікувань, так щоб можна було зберігати позитивну мотивацію протягом тривалого часу.
- У межах оптимістичного підходу слід подумати про способи залучити дітей до ролей певного лідерства, наприклад керівників груп або вожатих загонів, не викликаючи заздрості в решти дітей. Можна зробити це за допомогою процесу вибору, що враховує стаж, досягнення або зразкову поведінку, суворо стежачи за запобіганням негативному суперництву.
- Що стосується ініціатив «групових будинків» для дітей, які страждають на розумову відсталість, слід розуміти, що в них є переваги, але й недоліки. Важливо дотримуватися рівноваги між життям у групі та потребою належати до родини. Подібно до учнів і студентів, які проводять частину часу в груповому середовищі (наприклад, у школі чи інтернаті), а частину часу вдома, так само й діти, які страждають на розумову відсталість, потребують особистої підтримки своєї родини паралельно зі спільним часом із групою. Слід проводити індивідуальне оцінювання кожної дитини й добирати їй найвідповідніше середовище.
- Слід брати до уваги особливі єврейські потреби дітей, особливо коли йдеться про єврейських дітей, які страждають на розумову відсталість. Часто цим потребам не приділяють достатньої уваги, а вони повинні бути невіддільною частиною процесу лікування й виховання, з метою зберегти релігійні цінності та надати їм необхідну особисту й ціннісну підтримку.
Застосування методу
Один із відомих лікарів, які запровадили метод на основі слів Ребе, — професор Реувен Фейєрштейн, який казав, що не слід бачити в психології «точну науку», за допомогою якої можна вимірювати душевні якості, «як вимірюють довжину стола», і тому він стверджує, наприклад, що психометричні іспити й подібні до них не мають жодного сенсу.
«Людина — не „одиниця з постійними незмінними даними“, які піддаються вимірюванню, — каже Фейєрштейн, — а одиниця, здатна до зміни на краще і на гірше водночас». Єдина сутнісна незмінна якість у людині — й особливо в єврейській людині — це те приховане ядро, що є в ній, яке є воістину часткою Б-жественності згори.
«Ці властивості людини — її здатність до зміни й те, що вона несе в собі зерно Б-жественності, — покладають на людину величезну й сповнену відповідальності свободу вибору: вони зобов'язують її стояти на сторожі, щоб вона не змінилася на гірше, і тією самою мірою сподіватися, що вона зміниться на краще».
Суть цієї психологічної теорії, яка бачить у зміні невід'ємну частину самого життя, несе надію кожній людині взагалі, але в ній є справжня блага вість для тих, хто страждає від труднощів навчання й адаптації. Однією фразою: метод Фейєрштейна цілком відкидає підхід, згідно з яким у душевному житті бувають «остаточні дефекти».
У словах, надрукованих на обкладинці останнього тому його останньої книжки, Фейєрштейн викладає всю свою концепцію однією фразою: «Не приймайте мене таким, який я є, — змініть мене». У цій книжці він наводить історії багатьох людей, реабілітація яких стала можливою завдяки його теорії, — одна з них — людина, в усіх етапах зцілення й реабілітації якої брав участь Ребе.
Ребе у вказівках щодо особливих дітей
Тоді як у світі прийнято, що діти з обмеженими можливостями можуть звільнити себе від життя за Торою й заповідями, Ребе вказує, що, навпаки, дотримання Тори й заповідей може допомогти цим дітям у терапевтичному плані в ототожненні зі своєю ідентичністю. І тому не тільки не треба перешкоджати їм дотримуватися Тори й заповідей, а, навпаки, слід намагатися допомогти їм виконувати заповіді наскільки можливо[2].
Ближче до Всевишнього
У кантора р. Йосефа Маловані є особлива дитина на ім'я Зееві, що народилася з тяжким аутизмом.
У період, коли він жив у Лондоні, він віддав його до місцевого єврейського закладу, а коли переїхав до Нью-Йорка, рекомендація Ребе була, що краще буде не перевозити його до іншого й незнайомого закладу за морем. З часом стало помітно, що школа в Лондоні для дітей з особливими потребами була кращою за інші заклади, які ми бачили, і тому він вирішив залишити його там, відповідно до рекомендації Ребе.
У місяці кислев 5750 року (листопад–грудень 1989) він разом із дружиною пройшов на роздаванні доларів на цдаку і попросив особливого благословення для свого сина Зееві. У відповідь Ребе сказав їм те, що змінило їхній світогляд.
«Аутисти, — пояснив Ребе, — це не означає, що в них немає зв'язку ні з ким; у них немає зв'язку з людьми, але зі Святим, благословенний Він, у них є зв'язок, як в інших, і навіть більше за те. Оскільки вони не зайняті людьми, вони вільніші займатися зв'язком із Всевишнім».
Це змінило все уявлення про дитину, і р. Йосеф виявив, що дитина вміє промовляти благословення, а також дуже дорожить талит катаном, і розповів про це Ребе.
«Чи є в нього в кімнаті скринька для цдаки?» — запитав Ребе. Коли той відповів заперечно, Ребе звелів, щоб ми подбали поставити скриньку в його кімнаті. Ребе зазначив, що керівництво закладу напевно не заперечуватиме, адже цдака — це те, що цінують усі. «Це буде йому на користь, — додав Ребе. — Коли люди прийдуть його відвідати, він зможе нагадати їм, що їм слід дати цдаку».
Р. Йосеф послухався поради Ребе, а через два роки прийшов до Ребе й розповів йому про позитивний вплив, який його порада справила на нашого сина. Відтоді як він отримав скриньку для цдаки та благословення Ребе, Зееві почав реагувати краще. Він став активнішим і почав виявляти більше розуміння того, що йому кажуть.
Почувши цю звістку, Ребе дав нам ще один долар, сказавши: «Надішліть цей долар керівництву його закладу і попросіть їх покласти його до скриньки для цдаки в його кімнаті».
Коли рав Нехемья Фогель увійшов на єхідут, будучи учнем єшиви, і запитав, як він може допомогти своїй сестрі з особливими потребами, Ребе висловився, що, коли він заглибиться в навчання, він досягне глибини своєї сестри[3].
Суворе дотримання кашруту і тфілін
Родині з Краун-Гайтс Ребе вказав, що треба суворо стежити, щоб їхня особлива дитина їла тільки кошерну їжу, а також щоб із нею накладали тфілін кожного буднього дня.
«Яд ла-єлед га-меюхад»
Основна стаття – «Яд ла-єлед га-меюхад»
У 5764 році (2003/2004) р. Шломо Майданчик заснував у Святій Землі організацію під назвою «Яд ла-єлед га-меюхад» і поставив на чолі її свого онука рава Менахема-Мендла Беліницького.
Керівний принцип «Яд ла-єлед га-меюхад» у тому, що спільними силами і створенням відповідних можливостей діти з особливими потребами зможуть кожен реалізувати свій особистий потенціал і здоровим чином інтегруватися в суспільство.
Сьогодні амута керує багатьма платформами для цих дітей як у навчально-когнітивній сфері, так і в реабілітаційно-терапевтичній сфері, і в довгостроковому плануванні шляхом надання прикладних можливостей для залучення підлітків до трудової зайнятості.
Організація проводить заходи й діяльність для особливих дітей та їхніх родин. Організація має зв'язок із різними розмаїтими колами по всій країні, і діяльність навколо особливих дітей об'єднує різних і далеких за поглядами та поведінкою людей заради цих дітей.
Щодня члени правління, персонал і волонтери перебувають на місці, щоб дати кожній особливій дитині все необхідне для її успіху, а її родині — опору, яка це забезпечить.
Зовнішні посилання
- Листування Ребе англійською мовою з д-ром Робертом Вілксом про те, як працювати з особливими дітьми
- Порада Ребе: ставлення до особливих дітей
- «Особлива тшура»: погляд Ребе на особливих дітей
- Професор Реувен Фейєрштейн про метод Ребе для особливих дітей на сайті
- Кантор Йосеф Маловані «Ребе дивовижне розуміння щодо дітей-аутистів. на сайті
- На роздаванні доларів: кантор Йосеф Маловані розповідає про свого особливого сина ● Дивіться відео на сайті

- Яаков Ранд, відомий своєю роботою з «особливими дітьми», проходить на роздаванні доларів
- Історія про монету, яку Ребе дав особливій дитині
- Стаття в «Бейт Мошіах» англійською мовою про те, як родини справляються з особливими дітьми (посилання не працює)
- «Особливі діти» в погляді Любавицького Ребе / приголомшливе інтерв'ю з равом Елі Вольфом, «Коль хай м'юзік», на сайті хабадського фільтра відеороликів YouTube
Додаткова література
- Еліягу Вольф, «Особливий погляд», видавництво «Ле-дорот», 5774.
- У книзі «Га-сіпур шелі» частина 1, видавництво JEM
- «Лікутей сіхот», частина 36, с. 307, про відмову від лікування лоботомією.
- Рав Елі Вольф, «Розумітися на діамантах», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2118, с. 50.
Примітки
- ^ Порада Ребе: ставлення до особливих дітей.
- ^ Див. лист англійською мовою на сторінках 32–33.
- ^ «Бенойгеа вос ду шрайбст вегн дайн швестер — ду біст дох а талмід ін єшиве, аз ду вест зіх маамік зайн ін лернен, весту дергрейхн дем оймек фун дайн швестер» [=щодо того, що ти пишеш про свою сестру — ти ж учень єшиви, коли ти заглибишся в навчання, ти досягнеш глибини своєї сестри]. Рав Елі Вольф, «Розумітися на діамантах», тижневик «Кфар-Хабад», випуск 2118, с. 50. *«Використати свободу сповна»,
записане відеоінтерв'ю в листку «Га-сіпур шелі» хабадської медіакомпанії jem Сьомий день Песаху 5785 (19 квітня 2025), випуск № 514.