Огорожа
Благословення на огорожу
|
|---|
|
בָּרוּךְ אַתָּה ה' אֱלֹקֵינוּ מֶלֶךְ הָעוֹלָם אֲשֶׁר קִדְּשָׁנוּ בְּמִצְווֹתָיו וְצִוָּנוּ / Барух Ата Гашем Елокейну мелех га-олам, ашер кідшану бе-міцвотав ве-цівану / Благословен Ти, Г-споди, Б-же наш, Царю всесвіту, Який освятив нас Своїми заповідями і заповів нам |
Огорожа — заповідь із Тори, наведена в книзі Дварім (22, 8), яка зобов'язує будувати огорожу на даху. У переліку 613 заповідей ця заповідь поділяється на заповідь-веління[1] і заповідь-заборону[2]. Заповідь-веління встановлює, що слід збудувати огорожу на даху, заповідь-заборона встановлює заборону для того, хто нехтує будівництвом огорожі або не усуває будь-яку загрозу безпеці.
Передісторія
У Торі сказано : «Якщо збудуєш новий дім, то зроби огорожу на даху твоєму, щоб не навести тобі крові на дім твій, якщо впаде хто-небудь із нього:».
Більшість подробиць законів про огорожу наведено в «Сіфрей»:
Якщо збудуєш новий дім — звідси я знаю лише про того, хто будує; звідки про того, хто купив, успадкував або отримав його в дарунок? Вчить Писання: «дім» — у будь-якому разі. Щоб не навести крові на дім твій — звідси я знаю лише про дім; звідки про того, хто будує сінник, корівник, дровітню, склади? Вчить Писання: «щоб не навести крові на дім твій». Може, навіть той, хто будує сторожку, галерею і балкон? Вчить Писання: «дім» — як дім відрізняється тим, що це житловий дім, так виключаються ті, що не є житловим домом. То зроби огорожу на даху твоєму — звідси я знаю лише про дах; звідки включити колодязі, ями, печери, канави й рови? Вчить Писання: «щоб не навести крові на дім твій». Якщо так, навіщо сказано «дах»? — за винятком схилу; «дім» — щоб включити Гейхал; «дах» — за винятком Улама. Новий — Рабі каже: з тієї години, як він його оновив, нехай зробить йому огорожу. Яка огорожа? Якщо нею котять — три тефахи, якщо нею ступають — десять. То зроби огорожу на даху твоєму — заповідь-веління. Щоб не навести крові на дім твій — заповідь-заборона. .... Дім — звідси сказали: дім, у якому немає чотирьох на чотири, звільнений від огорожі.
— «Сіфрей», Кі теце
Подробиці заповіді
- Розміри огорожі: висота огорожі не менше десяти тфахім (близько 80 см) на думку Рамбама[3]. А на думку Раавада досить, щоб лише частина огорожі була десять тфахім, а решта — три тфахім. Джерело цієї суперечки криється в поясненні слів «Сіфрей» «Яка огорожа? Якщо нею котять — три тефахи, якщо нею ступають — десять». За галахою постановлено згідно з думкою Рамбама.
- Огорожа має бути міцною, так щоб запобігати падінню людини, навіть якщо вона на неї обіпреться.
- Використання даху: обов'язок ставити огорожу є лише на даху житлового дому, що належить єврею[4].
- Обов'язок огорожі є лише на даху, на який час від часу піднімаються, але дах, на який не піднімаються, не зобов'язаний мати огорожу.
- Благословення: слід промовляти благословення на спорудження огорожі, яку зобов'язані будувати[5]. Час благословення — на початку будівництва огорожі[6], а якщо забули промовити благословення, можна промовити його, поки не закінчили будівництво огорожі. Благословення «Шегехеяну» на будівництво огорожі не промовляють[7]. У книзі «Шулхан арух» не вказано, що слід промовляти благословення на огорожу, і тому є законовчителі, які постановляють не промовляти благословення.
- Якщо господар дому вміє будувати огорожу сам, краще, щоб він збудував її своїми руками, але якщо він не вміє або не хоче, він може збудувати її за допомогою працівника-єврея, і працівник промовить благословення[8]. Якщо працівник не єврей, промовити благословення неможливо; після того як огорожа буде, господар дому не зобов'язаний будувати огорожу, але заповідь він не виконав[9].
- Для ями завглибшки 80 см і більше потрібно ставити огорожу, а також у будь-якому місці, де можна наразитися на небезпеку, наприклад у дворі, де є два рівні й можна впасти з одного на інший[10]. Є ті, хто каже, що й на сходах є обов'язок ставити огорожу, і слід чинити за їхньою думкою[11].
- Коли є небезпека для тих, хто йде громадською дорогою, упасти всередину володіння людини, немає нікого, хто зобов'язаний будувати огорожу, і бажано, щоб керівники місця збудували там огорожу. Водночас, коли небезпека велика[12], керівники місця зобов'язані звести там перегородку.
Благословення на огорожу
Згідно з Рамбамом, «Закони благословень», розділ 11, закон 8, він пише, що заповідь огорожі була встановлена через небезпеку, і попри це на неї промовляють благословення.
Ребе пояснює[13], що згідно з Рамбамом «щоб не навести крові на дім твій» — це заповідь-заборона, із «то зроби огорожу на даху твоєму» — це заповідь-веління, і коли він будує огорожу, він промовляє благословення і виконує заповідь-веління, а коли зробить схил, він буде звільнений від заповіді-заборони «не наводь на дім твій», але не виконає заповідь-веління будівництва огорожі.
Натомість є окремі законовчителі, які постановили, що на заповідь огорожі благословення не промовляють, наприклад Рокеах і Меїрі, а також рав Овадья Йосеф.
[14].
Огорожа в хасидуті
У працях Арізаля роз'яснюється, що чотири світи Ацилут, Брія, Єціра, Асія подібні до чотирьох домів, збудованих один над одним і ще один над одним, і виходить, отже, що підлога світу Ацилут сама є дахом для світу Брія.
Пояснення даху світу Брія[15], який є другим домом, що відповідає Біні. І про нього сказано «якщо збудуєш новий дім» — це світ Брія, дахом якого є підлога світу Ацилут, і це розділювальний масах між Ацилутом і Брія. І тому потрібно збудувати огорожу — це чотири стіни, що оточують чотири сторони даху, щоб світла Ацилуту не впали вниз і не померли (бо їхнє сходження вниз з Ацилуту в Брія — це їхня смерть), і це те, що сказано у вірші: «то зроби огорожу на даху твоєму» тощо «якщо впаде хто-небудь із нього».
«Гаге-ха» («дах твій») у гематрії — 26, Ім'я Гаває, а «мааке» («огорожа») з колелем у гематрії — три рази по 72, АБ, — це три наповнення Імені Гаває, тобто ці три Гаває стають огорожею для Гаває Ацилуту, що називається «дахом твоїм».
І тому за галахою можна робити огорожу з гуца і дафна, попри те що світло проходить крізь них, бо кінцева мета не в тому, не доведи Б-г, щоб світла Ацилуту зовсім не притягувалися у світ Брія і нижче від нього, — адже навпаки, кінцева мета якраз у тому, щоб притягнути світла вниз, — а мета огорожі в тому, щоб світло не притягувалося вниз більше, ніж міра й обмеження (що протилежне задуму), і для цього досить зробити огорожу з гуца і дафна, завдяки чому світла Ацилуту притягуватимуться з Ацилуту в БЕА лише за мірою й обмеженням, узгодженими з Вищою волею.
З іншого боку, навіть якщо роблять перегородку з каменів, адже навіть залізна перегородка не розділяє між Ізраїлем та їхнім Отцем Небесним, і так само не розділяє кам'яна перегородка.
У служінні людини
Огорожа — це обережність, щоб уся поведінка загалом була належною згідно з Торою і заповіддю, і про це сказано «щоб не навести крові на дім твій, якщо впаде хто-небудь із нього» — це те, що «хто проливає кров людини в людині» — пролиття крові й життєвості людини святості в людину безчестя, що відбувається, коли хулять Ім'я Гаває, переступаючи, не доведи Б-г, заповідь-веління або заповідь-заборону, які відповідають 248 духовним органам і 365 духовним жилам. Однак завдяки огорожі будівництво дому стає новою, вічною будовою, на основах Тори і заповіді, так що не лише «не наведеш крові на дім твій» і не впаде ніхто з нього, а, навпаки, «як краса людини, щоб жити в домі», — житло для Нього, благословенний Він[16].
У сіхі Ребе[17] Ребе пояснює, що тема огорожі не обов'язково в прямому сенсі, а причина її духовна. «Дах» символізує буденні справи, не пов'язані з Торою і заповідями, і тому є побоювання, що людина, яка ними займається, упаде, і тому слід поставити «огорожу» — це паркан для мирських справ, який убереже її від падіння, і огорожа — це додавання в добрих справах.
Додаткова література
- «Лікутей сіхот», том 24, глава «Кі теце», сіха 2
- «Лікутей сіхот», том 29, глава «Кі теце», доповнення, с. 444.
Примітки
- ^ «Сефер га-міцвот», заповідь-веління 184
- ^ «Сефер га-міцвот», заповідь-заборона 298
- ^ Рамбам, «Закони про вбивцю та охорону життя» 11, 3
- ^ Дім за галахою визначається як постійна будівля розміром не менше 4 амот на чотири ами і заввишки десять тфахім (площа 1,96 метра на 1,96 метра і висота 0,8 метра).
- ^ Меншість законовчителів не згодні з цим і кажуть, що благословення не промовляють, оскільки головне в заповіді — це заповідь-заборона, щоб у домі не було небезпеки, і тих, хто чинить за цією думкою, меншість.
- ^ Водночас є ті, хто вважає, що благословення слід промовляти лише перед закінченням роботи з будівництва огорожі, а не на початку будівництва («Хатам софер», «Орах хаїм» 52)
- ^ На думку Рамбама, слід промовляти благословення «Шегехеяну», і можна промовити благословення на іншу річ, що зобов'язує промовити благословення «Шегехеяну», і мати на увазі під час благословення також заповідь огорожі.
- ^ Господар дому може попросити працівника збудувати трохи, і тоді він може промовити благословення сам.
- ^ Є думки про те, як усе ж можна промовити благословення або виконати заповідь.
- ^ І тут — коли різниця рівнів не менше 80 см.
- ^ І тут благословення не промовляють.
- ^ Вузька дорога, глибока прірва тощо.
- ^ «Лікутей сіхот», том 29, глава «Кі теце», доповнення, с. 444
- ^ Джерела: «Сіфрей» на цей вірш. Рамбам, розділ 11 законів благословень, закони 4 і 8. «Тур» і «Шулхан арух», «Хошен мішпат», розділ 427, носей келім, і «Арух га-шулхан» там само, п. 10. «Шулхан арух» Алтер Ребе, закони охорони тіла й душі, пп. 1-3, та «Імрей Яаков» там само. Респонси: «Шеїлтот», глава «Екев». Рашба, частина 3, розділ 283. «Ябіа омер», частина 8, «Орах хаїм», розділ 22, пункт 26. «Мінхат Іцхак», частина 6, розділ 112. Книги: «Сдей хемед», «Асіфат дінім», розділ «Брахот», розділ 1, пункт 16. Примітки рава Еліягу до «Кіцур Шулхан арух», розділ 190. «Шіур мікве», с. 183. «Ігрот кодеш», том 12, кінець с. 188. «Лікутей сіхот» (у перекладі святою мовою), том 2, с. 87, і том 9, с. 144, у примітці, сайт Хабаду — Цеірей Агудат Хабад
- ^ Коли Ребе виголошував маамар, він сказав, що оскільки від Кетера Ацилуту і вище в нас немає дозволу говорити тощо, тому нам не личить пояснювати тему даху й огорожі світу Ацилут, який є найвищим з усіх домів, а пояснимо лише дах світу Брія.
- ^ Маамар, що починається словами «Кара шахав», 12 тамуза 5717 року (11 липня 1957).
- ^ «Лікутей сіхот», том 24, глава «Кі теце», сіха 2. «Лікутей сіхот», том 29, глава «Кі теце», доповнення, с. 444.