Нечистота ідолопоклонства
У галахі нечистота ідолопоклонства — це нечистота за постановою мудреців, що поширюється на предмет, який служив для культу ідолопоклонства.
Джерело в Мішні
Сказав рабі Аківа: звідки відомо про ідолопоклонство, що воно робить нечистим при перенесенні, як ніда. Бо сказано[1]: розвієш їх, як нечисту, геть скажеш йому. Як ніда робить нечистим при перенесенні, так і ідолопоклонство робить нечистим при перенесенні
— Шабат 9а
В іншій мішні наводиться суперечка між мудрецями та рабі Аківою щодо[2]
Той, чий дім був поруч з ідолопоклонством і впав, тому заборонено його відбудовувати. Як же йому вчинити? Відступає всередину свого на чотири лікті й будує. Його власне й ідолопоклонства розглядається навпіл. Його каміння, дерево й прах роблять нечистим, як шерец, бо сказано[3]: гидотою гидуй ним. Рабі Аківа каже: як ніда, бо сказано[4]: розвієш їх, як нечисту, геть скажеш йому; як ніда робить нечистим при перенесенні, так і ідолопоклонство робить нечистим при перенесенні
Згідно з роз'ясненим у трактаті Шабат, суперечка між мудрецями та рабі Аківою має два тлумачення:
Думка Раби
Раба пояснює, що й мудреці, і рабі Аківа згодні, що ідолопоклонство робить нечистим нечистотою від ноші, як ніда, але вони розійшлися у випадку, коли ідол не несе на собі людину, хоча перебуває під нею, наприклад коли поклали камінь на кілочки, а під ними лежать посудини, тож, хоча людина сидить на камені, посудини не несуть ваги її тіла, і за законом нечистоти від ноші посудини не стали б нечистими, і суперечка полягає в тому, чи прирівнюється ідолопоклонство до ніди і в цьому відношенні, і як ніда робить нечистим і в такому випадку, так і ідолопоклонство, бо мудреці вважають, на відміну від рабі Аківи, що на це є вірш, який уподібнює ідолопоклонство до шереца, щоб сказати, що як шерец не в такому випадку (званому «евен масма»), так і ідолопоклонство.
Крім того, мудреці вважають, що ідол не робить нечистим, коли він роздроблений і розбитий на частини, бо мудреці вважають, що так само як до ніди, поділеної на органи, не стосується її нечистота, оскільки вона не жива і її кров не вважається кров'ю ніди, і, отже, вона не робить нечистим в «евен масма» (камінь, що лежить на кілочках, а під ним посудини, так що ніда не сидить на посудинах, хоча вони під нею) (хоча вона робить нечистим нечистотою від мертвого), так і ідол, якщо його розрізали на тонкі або великі шматки, його частини не роблять нечистим при дотику чи при перенесенні. Доказ цьому в тому, що ідолопоклонство не прирівняли до невели, яка теж робить нечистим нечистотою від ноші і не в евен масма, щоб сказати, що воно не робить нечистим в евен масма.
Думка рабі Ельазара
Рабі Ельазар пояснює суперечку інакше: вони розійшлися в тому, чи робить ідол нечистими своїх носіїв нечистотою від ноші, як ніда, чи не робить нечистими своїх носіїв, як шерец. Згідно з рабі Аківою, зіставлення із шерецом — лише в тому відношенні, що тільки він сам робить нечистими своїх носіїв, а не його приналежності — посудини, що служать ідолопоклонству, і всупереч змісту слів «бо заклятий він», із яких, на перший погляд, випливає, що все, чий закон як херем, заборонений для отримання користі, включено до закону ідолопоклонства, яке робить нечистим при перенесенні, але сам ідол усе ж робить нечистим при перенесенні. Згідно з мудрецями, що ідол не робить нечистим при перенесенні, зіставлення з нідою — лише в тому відношенні, що він не робить нечистим за органами (як роз'яснено).
В ученні Хабаду
Про нечистоту ідолопоклонства, нечистота якого — за постановою мудреців, Ребе досліджує, чи йдеться про нечистоту через хефца, і вона як додаток до заборони ідолопоклонства, на доповнення до якої Тора додала й заборонила також саме тіло ідола і наклала на нього закон нечистоти, як у ніди, чи ж ідеться про нечистоту з боку гаври при ньому, і як продовження законів віддалення, згідно з якими людина повинна віддалятися від ідолопоклонства та його атрибутів.
З того, що Рамбам наводить вірш «Усуньте чужих богів, що серед вас» як опору для заборони, зрозуміло, що визначення, яке мудреці дали цій нечистоті, — це не накладання нечистоти на ідола, а додавання до законів віддалення від ідолопоклонства. Ребе додає і пояснює, що неможливо, щоб мудреці наклали нечистоту й реальність на саме тіло ідола, коли весь гріх ідолопоклонства — це помилка в думці, що в ідола є будь-яка реальність, тоді як його суть — ніщо, і немає, і немає в нього жодної сили. Отже, і визначення заборони не може полягати в наданні будь-якої сили ідолові[5].
Примітки
- ^ Єшаягу 30 22.
- ^ Авода зара 47б.
- ^ Дварім 7, 26: і не вноси гидоти до дому свого, і будеш заклятим, як вона; гидотою гидуй нею і бридотою бридися нею, бо заклята вона
- ^ Єшаягу 30 22: і оскверниш покриття срібних ідолів твоїх і вбрання литих золотих ідолів твоїх; розвієш їх, як нечисту, геть скажеш йому
- ^ «Лікутей сіхот» частина 30 с. 155.