Перейти до вмісту

Нахум-Гілель Пінський

Матеріал з Хабадпедії
Нахум-Гілель Пінський
Самовідданий хасид, який керував меблевою фабрикою в містечку Єгор'євськ
Основна інформація
Дата народження5658/9
Дата смерті17 елула 5713 (28 серпня 1953)
Місце проживанняТашкент
Місце діяльностіЄгор'євськ
Освітаєшива «Томхей Тмімім Любавич»
Посадакерівник меблевої фабрики «Мебельчик» у Єгор'євську
Сім'я
БатькоХаїм-Ісраель Пінський (Озаричі)
МатиЦирл
ДружинаСара, дочка р. Єгуди-Лейба і Зельди Слуцьких
ДітиЗалман-Нета Пінський, Єгуда-Лейб Пінський, Хаїм-Ісраель Пінський, Лея Полнер, Зельда Каценеленбоген
Брати й сестриНета Пінський, Мендл Пінський
Родовід

Рав Нахум-Гілель Пінський (5658/9 — 17 елула 5713 (28 серпня 1953)) — самовідданий хасид, який керував меблевою фабрикою в містечку Єгор'євськ, передмісті Москви, на якій працювали десятки хасидів з анаш, що дозволяло їм уникати порушення Шабату.

Біографія

Народився в корінній хасидській родині в містечку Озаричі в 5658/9 році в батька, рава-хасида рава Хаїма-Ісраеля Пінського, який служив шойхетом і бодеком у містечку, і матері, пані Цірл.

У 5675-5678 роках (1914–1918) навчався в єшиві «Томхей Тмімім Любавич» при дворі Ребе Рашаба. Коли він досяг єшиботного віку, батьки побоювалися відправляти його через випадок, що стався з його старшим братом, тамімом Мендлом Пінським (мир праху його), який тяжко захворів унаслідок падіння з мосту в річку, коли йшов пішки до Любавичів, щоб почути маамар хасидуту від Ребе Рашаба, і через короткий час помер[1]. Через ці побоювання його батько прийшов на єхідут до Ребе Рашаба і виклав перед ним свої побоювання; Ребе Рашаб відповів йому: «Там, де втрачають, — там потім і знаходять», і справді, він вступив на навчання до єшиви, навчався в ній чотири роки й вважався одним з її визначних учнів[2].

Одружився з Сарою, донькою р. Єгуди-Лейба і Зельди[3] Слуцьких.

Його арешт

За вказівкою Ребе Раяца в 5696 році (1935/1936)[4] заснував разом із р. Бенціоном Шемтовим у містечку Єгор'євськ, передмісті Москви, фабрику з виробництва меблів під назвою «Мебельчик»[5], на якій із самопожертвою працювали десятки анаш, щоб забезпечити їм заробіток і можливість уникати порушення Шабату[6].

На початку місяця елул 5698 року (серпень–вересень 1938) був заарештований разом із ще трьома хасидами Хабаду — рав-хасидом р. Ісраелем Невелером (Левіним), р. Йоелем Каганом (сином р. Рафаеля Кагана з Риги) і р. Ісраелем Орнштамом (свояком р. Хаїма-Моше Альперовича)[7], і був звільнений трохи більш ніж через рік, у місяці тішрей 5700 року (вересень–жовтень 1939)[8].

Під час Другої світової війни утік від фронту разом із родиною, як і багато хасидів, що втекли вглиб Росії, і оселився в Ташкенті; після війни був активним у комітеті порятунку, створеному, щоб допомогти тисячам хасидів Хабаду виїхати з Росії; помер у Ташкенті 17 елула 5713 року (28 серпня 1953).

Родина

Примітки

  1. ^ «Сефер га-Тмімім», частина 1, с. 65
  2. ^ «Мі-пі га-шмуа», Дорон, 5778, сторінка 57.
  3. ^ Двоюрідна сестра ребецн Зельди-Рахелі Шнеєрсон, матері його святості рабі Леві-Іцхака Шнеєрсона (батька Ребе); її мати Естер Зільбер була сестрою рава Шнеура-Залмана Хайкіна, батька ребецн Зельди-Рахелі.
  4. ^ Зі слідчої справи р. Ісраеля Невелера, тижневик «Бейт Мошіах», випуск 400, с. 66
  5. ^ Про причину вибору містечка Єгор'євськ розповідається в «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», с. 132.
  6. ^ «Сефер га-Тмімім», частина 1, сторінка 65.
  7. ^ «Толдот Хабад бе-Русія га-совєтіт», с. 215.
  8. ^ Тижневик «Бейт Мошіах», випуск 401, сторінка 48.
  9. ^ «Зікарон лі-вней Ісраель», с. 35.
  10. ^ «Любавич ве-хаялея», с. 298, «Сефер га-Тмімім», частина 1, с. 65
Нахум-Гілель Пінський згадується ще в 11 статтях Хабадпедії. Усі згадки

Код особи: № 6372727401

Повідомити про помилку на цій сторінці